Рішення № 11932070, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/24614.09.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Державного підприємства “Київський державний завод “Буревісник” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 1677226,07 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача не з’явився,

від відповідача Ручко Я.М.

СУТЬ СПОРУ:

у липні 2010 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним як правонаступником Підприємства “Київські кабельні мережі ВЕО “Київенерго” та відповідачем укладений договір № 130 від 26 листопада 1990 р. про постачання електричної енергії, згідно з яким він зобов’язався постачати відповідачу електричну енергію, а останній –оплачувати її вартість.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом листопада 2009-травня 2010 року електричну енергію, заборгувавши йому станом на 1 червня 2010 р. 1510628,35 грн., з яких 1488544,76 грн. борг за активну електричну енергію та 22083,59 грн. –за реактивну електричну енергію.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 44968,95 грн., три проценти річних з простроченої суми 16219,12 грн., пеню 105409,64 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку. У попередньому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, просив зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 листопада 1990 р. між Підприємством “Київські кабельні мережі ВЕО “Київенерго” та відповідачем було укладено договір № 130 про постачання електричної енергії. На підставі наказів Міністерства енергетики та електрифікації України №№ 31 від 17 лютого 1995 р., 177 від 31 серпня 1995 р. перше підприємство реорганізоване на Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго”.

1 жовтня 2008 року сторони уклали додаткову угоду якою виклали умови договору № 130 про постачання електричної енергії від 26 листопада 1990 р. у новій редакції.

Згідно з умовами договору позивач зобов’язався постачати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок, а останній –оплачувати спожиту електричну енергію, для визначення величини використаної електричної енергії знімати і подавати позивачу за встановленою формою показники розрахункових електролічильників.

Строк дії договору відповідно до умов п. 9.5 договору встановлений з дня його підписання до 1 березня 2009 р. та вважається пролонгованим на один рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору або його перегляду не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи звітами про використану електричну енергію, актами приймання-передачі товарної продукції за листопад 2009-травень 2010 років стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом указаного періоду електричної енергії вартістю 2129542,44 грн., а також оплати спожитої теплової енергії у розмірі 640997,68 грн.

Крім того, відповідно до методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17 січня 2002 р. та додатку № 5 до договору позивачем за спірний період нарахована відповідачу плата за перетікання реактивної електроенергії загальною вартістю 28622,88 грн., яку той оплатив у розмірі 6539,29 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 1510628,35 грн. боргу, з яких 1488544,76 грн. –за активну електричну енергію (2129542,44-640997,68) та 22083,59 грн. –за реактивну електричну енергію (28622,88-6539,29).

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 44968,95 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 16219,12 грн. три проценти річних з простроченої суми.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заподіяних позивачу збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем спірного зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України вважає можливим зменшити розмір належної з відповідача на користь позивача відповідно до умов п. 4.2.2 договору пені до 5000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Київський державний завод “Буревісник” (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 2, код 14312358) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 1510628,35 грн. боргу, 44968,95 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 16219,12 грн. три проценти річних з простроченої суми, 5000 грн. пені, 15768,16 грн. витрат по оплаті державного мита, 221,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар