Рішення № 11931596, 21.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/43321.09.10 За позовомПолтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»

допідприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу фірма «Вітал-Тер»

простягнення 2690,27 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Шпількін С.О. (довіреність від 20.09.2010 року) від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго»звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу фірма «Вітал-Тер»за договором №153С від 23.10.2008 року про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на суму 2690,27 грн. (у тому числі 2426,24 грн. основного боргу; 158,60 грн. пені; 82,34 грн. інфляційних втрат та 23,09 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.08.2010 року позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2010 року порушено провадження у справі №23/433 та призначено її розгляд на 21.09.2010 року.

В судовому засіданні 21.09.2010 року представник Позивача заявив клопотання про припинення провадження в частині стягнення суми основного боргу у зв’язку із тим, що Відповідач погасив заборгованість у розмірі 2426,24 гривень.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір №153С від 23.10.2008 року про постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 1.1 договору №153С від 23.10.2008 року Позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання.

Згідно пункту 6.2.1 договору №153С від 23.10.2008 року Відповідач зобов’язувався своєчасно у встановлений договором термін, оплачувати надані послуги.

Договір №153С від 23.10.2008 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається із матеріалів справи у період з 01.12.2009 року по 30.04.2010 року Відповідач несвоєчасно розраховувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 2426,24 гривень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно пункту 4.2 договору №153С від 23.10.2008 року всі розрахунки проводяться на підставі рахунку, виписаного Позивачем. Розрахунковий період оплат послуг –один календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше ніж 10 числа наступного за розрахунковим місяця.

Представник Позивача надав суду виписки про зарахування коштів на поточний рахунок, відповідно до яких Відповідач погасив заборгованість за надані послуги за період з 01.12.2009 року по 30.04.2010 року у розмірі 2426,24 гривень.

Таким чином, оскільки Відповідачем проведено оплату теплової енергії згідно договору №153С від 23.10.2008 року, суд припиняє провадження в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу на підставі підпункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 8.1.2 договору №153С від 23.10.2008 року за несвоєчасне внесення платежів передбачено нарахування пені, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

          В И Р І Ш И В:          

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу фірма «Вітал-Тер»(01021, м. Київ, провулок Кутузова, 4, кв. 23, ідентифікаційний код 22911274) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030) 158,60 грн. (сто п’ятдесят вісім гривень 60 копійок) пені; 23,09 грн. (двадцять три гривні 09 копійок) трьох процентів річних; 82,34 грн. (вісімдесят дві гривні 34 копійки) інфляційних втрат; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2426,24 грн. основного боргу.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 22.09.2010 року.