Рішення № 11931499, 09.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/28809.09.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»; До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер –Україна»;

Про                    стягнення 83867,76 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Тіхов Д.Г., представник, довіреність б/н від 26.05.2010 р.;

Від відповідача:           не з’явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2010 р. порушено провадження у справі №18/288, справа призначена слуханням на 26.08.2010 р.

Ухвалою Господарського суду від 26.08.2010 р. справа відкладена слуханням на 09.09.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 74510,42 грн. (70533,65 грн. основного боргу + 3976,77 грн. інфляційних втрат), 7777,38 грн. пені, 1579,96 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 838,68 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Енглер –Україна», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

26.10.2007 р. між сторонами укладений договір фінансового лізингу №1061/10/2007, за умовами якого позивач зобов'язався придбати у свою власність транспортні засоби відповідно до встановленої відповідачем специфікації продавця та передати їх, без надання послуг по керуванню та технічної експлуатації, відповідачеві в якості предмету лізингу в тимчасове користування та за плату.

Відповідно до акту здачі –приймання майна від 07.12.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв у лізинг наступне майно:

—промтоварний фургон марки «Isuzu NQR 71R», № шасі/кузова JAAN1R71R77102616;

—промтоварний фургон марки «Isuzu NQR 71R», № шасі/кузова JAAN1R71R77102370;

—промтоварний фургон марки «Isuzu NQR 71R», № шасі/кузова JAAN1R71R77102617.

Про передачу вищезазначеного майна на користь відповідача свідчить також видаткова накладна №РН-0000447 від 05.12.2007 р. та довіреність відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОА №949125 від 04.12.2007 р.

Згідно з п. 7.3. договору загальна вартість лізингових платежів, що підлягають до сплати відповідачем, становить 141348,22 грн. умовних одиниць. Умовною одиницею, відповідно до п. 7.1. договору, визначена сума, що виражена в гривнях України та є рівною одному долару США по курсу НБУ.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний був вносити на розрахунковий рахунок позивача платежі, розмір яких встановлюється на кожний період в графіку внесення платежів, що є додатком №1 до договору.

Додатком №1 до договору сторонами погоджений графік внесення платежів за майно.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, лізингові платежі сплатив не у повному обсязі та з простроченням їх сплати. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 70533,65 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 7777,38 грн., передбачена п. 9.5. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 74510,42 грн. (70533,65 грн. основного боргу + 3976,77 грн. інфляційних втрат) та 1579,96 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер Україна»(інд. 03127, м. Київ, вул. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 31721290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(інд. 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, код ЄДРПОУ 33104543) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 74510 (сімдесят чотири тисячі п’ятсот десять) грн. 42 коп., 7777 (сім тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 38 коп. пені, 1579 (одна тисяча п’ятсот сімдесят дев'ять) грн. 96 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 68 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 14.09.2010 р.