Рішення № 11931490, 09.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/31209.09.10 За позовом          Вінницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих; До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс»;

Про                    стягнення 29249,86 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Пічкур В.М., представник, довіреність б/н від 29.03.2010 р.

Від відповідача:           не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 21621,82 грн. (14640,00 грн. основного боргу + 6981,83 грн. інфляційних втрат), 6391,06 грн. пені, 1236,98 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 292,50 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіс», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

04.04.2007 р. між сторонами укладений договір підряду №2, за умовами якого позивач зобов’язався на власний ризик виконати відповідно до умов даного договору роботу, а відповідач прийняти та оплатити її.

Відповідно до п. 2.1. договору позивач зобов’язався виконати наступні види робіт:

-          розкрій давальницької тканини (п. 2.1.1. договору);

-          пошив готових виробів із отриманої тканини (п. 2.1.2. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що результатом виконання робіт за даним договором є виготовлення готових виробів –фуфайок бавовняних з коротким рукавом у кількості 70000 штук.

Відповідно до п. 5.1. договору вартість робіт за даним договором визначається згідно з поданим кошторисом (додаток №2) на виробництво готових виробів, який є невід’ємною частиною даного договору, і може змінюватись тільки за домовленістю сторін.

Загальна ціна договору складає 105000,00 грн. (п. 5.2. договору).

Оплата за продукцію здійснюється протягом 15 банківських днів після отримання окремої партії продукції на підставі рахунків –фактур, наданих позивачем (п. 5.3. договору).

згідно з додатком №2 до договору вартість виробництва однієї фуфайки з коротким рукавом з урахуванням загальновиробничих витрат складає 1,5 грн.; загальна сума договору визначена у розмірі 105000,00 грн.

На виконання позивач виготовив і поставив на користь відповідача товар на загальну суму 44040,00 грн., що підтверджується накладними:

-          №83 від 14.05.2007 р. на суму 3000,00 грн.;

-          №87 від 14.05.2007 р. на суму 5400,00 грн.;

-          №124 від 16.07.2007 р. на суму 9000,00 грн.;

-          №131 від 25.07.2007 р. на суму 7800,00 грн.;

-          №142 від 10.08.2007 р. на суму 6840,00 грн.;

-          №160 від 10.09.2007 р. на суму 2280,00 грн.;

-          №170 від 28.09.2007 р. на суму 9720,00 грн.

Факт одержання товару відповідачем підтверджується довіреностями останнього на отримання товарно-матеріальних цінностей:

-          серії ЯНС №966451 від 14.05.2007 р.;

-          серії ЯНС №966454 від 22.05.2007 р.;

-          серії ЯНС №966473 від 25.07.2007 р.;

-          серії ЯНС №966480 від 10.08.2007 р.;

-          серії ЯНС №966486 від 10.09.2007 р.;

-          серії ЯНС №966494 від 28.09.2007 р.

Для оплати поставленого позивачем товару останнім були виставлені рахунки –фактури:

-          №108 від 15.05.2007 р. на суму 3000,00 грн.;

-          №116 від 22.05.2007 р. на суму 5400,00 грн.;

-          №176 від 16.07.2007 р. на суму 9000,00 грн.;

-          №186 від 25.07.2007 р. на суму 7800,00 грн.;

-          №208 від 10.08.2007 р. на суму 6840,00 грн.;

-          №235 від 10.09.2007 р. на суму 2280,00 грн.;

-          №251 від 28.09.2007 р. на суму 9720,00 грн.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, поставлений позивачем товар оплатив частково у сумі 29400,00 грн., що підтверджується виписками банківської установи, які додані до матеріалів справи. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 14640,00 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 6391,06 грн., передбачена п. 8.3. договору.

Враховуючи ту обставину, що позивачем при нарахуванні пені невірно визначений її розмір, господарський суд, на підставі статті 55 ГПК України, визначив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача у сумі 1430,71 грн.

Розрахунок пені здійснений господарським судом з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, за період 6 місяців (з 10.02.2010 р. по 10.08.2010 р.) відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 21621,82 грн. (14640,00 грн. основного боргу + 6981,83 грн. інфляційних втрат) та 1236,98 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс»(інд. 03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, корпус 20, код ЄДРПОУ 30604251) на користь Вінницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих (інд. 21000, м. Вінниця, вул. Привокзальна, 34, код ЄДРПОУ 03972494) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 21621 (двадцять одна тисяча шістсот двадцять одна) грн. 82 коп., 1236 (одна тисяча двісті тридцять шість) грн. 98 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 71 коп. пені, 242 (двісті сорок дві) грн. 89 коп. витрат по сплаті держмита та 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 14.09.2010 р.