Ухвала суду № 11931451, 21.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.09.10№ 05-5- 39 / 11237 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство Нідан - Екофрукт"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут майстер фудс" відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут майстер груп"

про про заборону використання знака для товарів і послуг

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 100915/12001 від 15.09.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Позивач звернувся до суду з наступними вимогами:

- про заборону відповідачу 1 використовувати торгівельну марку "МОЯ СІМ"Я" в Україні, в т.ч. заборону виробництва, продажу, реклами, експорту товару - соків під торгівельною маркою "МОЯ СІМ"Я";

- про заборону відповідачу 2 використовувати торгівельну марку "МОЯ СІМ"Я" в Україні в мережі Інтернет, зокрема на сторінках інтернет - сайту (наведений у позовній заяві).

А отже, наявні дві вимоги немайнового характеру, які підлягають оплаті державним митом.

Відповідно до підпункту “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Фактично позивачем у якості доказу сплати державного мита за подання до господарського суду позовної заяви № 100915/12001 від 15.09.2010 р. залучено тільки платіжне доручення № 3529 від 01.09.2010 р. на суму 85,00 грн., в призначенні платежу якого вказано, зокрема, "... Державне мито за подання позову до ТОВ "Фрут майстер груп" ..." (відповідач 2).

Докази оплати державним митом іншої немайнової вимоги до відповідача 1 у сумі 85,00 грн. до позовної заяви не додані.

Також суд зазначає, що відповідно до листа ГУ ДКУ у м. Києві № 6.1-08/1189 від 09.02.2007 року реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095 наступні:

№ рахунку 31110095700011

Банк ГУ ДКУ у м. Києві

Отримувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва

МФО 820019

Код ЗКПО 26077968

Як вбачається з платіжного доручення № 3529 від 01.09.2010 р., доданого Позивачем як доказ сплати державного мита, позивачем не вірно вказаний реквізит щодо отримувача платежу, а саме: ВДК у Шевченківському р-ні м. Києва.

Крім того, у платіжному дорученні № 3529 від 01.09.2010 р., а рівно і у платіжному дорученні № 3528 від 01.09.2010 р., відсутня печатка юридичної особи платника та підписи відповідальних осіб платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція (Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.04.2004 р. № 22 ).

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України та додав до позовної заяви документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п. 3–1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В порушення вищезазначеного, позивач фактично платіжним дорученням № 3528 від 01.09.2010 р. здійснив оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., зазначивши при цьому інший реквізит щодо отримувача платежу, а саме: УДК у Шевченківському р-ні м. Києва.

А тому платіжне доручення № 3528 від 01.09.2010 р. не приймається судом у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов"язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270), документом, що підтверджує надання послуг поштового зв"язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно абз. 6 підпункту 3.3. пункту 3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.97 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з подальшими змінами) розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку є належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Фактично до позовної заяви у якості доказу надсилання відповідачеві 1 копії позовної заяви подано фіскальний чек № 6553 від 16.09.2010 р., зі змісту якого вбачається здійснення направлення поштового відправлення відповідачу 1 за іншою адресою останнього (80202, РАДЕХІВ) ніж та, що вказана у позовній заяві: 90202, Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, буд. 163.

А тому наведений фіскальний чек не може бути визнаний судом у якості належного доказу направлення відповідачу 1 копії позовної заяви та доданих до неї документів.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В.Гумега