Рішення № 11931232, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/22816.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість» До Приватного підприємства «Ольвія»

Про стягнення 72943,37 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Афанасьєв О.М. –представник за довіреністю № б/н від 08.06.10.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість»до Приватного підприємства «Ольвія»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором суборенди № 01/08/09-ОЛ від 01.08.09. в розмірі 72943,37 грн. (66570,88 - основний борг, 3072,49 грн. –пеня, 3300,00 грн. –штраф).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач порушує умови Договору, несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує суборендну плату, внаслідок чого у Приватного підприємства «Ольвія»виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.10. порушено провадження у справі № 30/228; розгляд справи було призначено на 31.08.10. о 15-20.

В судовому засіданні 31.08.10. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про збільшення суми позову, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість»просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором суборенди № 01/08/09-ОЛ від 01.08.09. в розмірі 120 286,70 грн. (80809,76 грн. - основний борг, 6669,02 грн. –пеня, 4400,00 грн. –штраф, 28407,92 грн. - неустойка).

Представник відповідача в судове засідання 31.08.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 16.08.10. про порушення провадження у справі № 30/228 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/228 відкладено на 16.09.10. о 12-30.

В судовому засіданні 16.09.10. представник позивача підтримав свої уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 16.09.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.10. у справі № 30/228 не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку суми позову не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданим позивачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/228.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

02.03.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенство екологічних досліджень»(далі –Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість»(далі –Орендар) було укладено Договір оренди № 02/03/09 від 02.03.09., відповідно до умов якого (п. п. 1.1, 1.2) Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування нежилу (орендовану) площу, яка знаходиться на 1 (першому) , 2 (другому) та З (третьому) поверхах нежилого будинку Торгівельного Центру за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 6, літера "Б, Б". Загальна площа орендованої площі складає 6 240,30 кв. м: на 1 (першому) поверсі - 8,00 кв. м; на 2 (другому) поверсі - 4 883,30 кв. м; на 3 (третьому) поверсі - 1349,00 кв. м.

01.08.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість»(далі –Орендар) та Приватним підприємством «Ольвія»(далі –Суборендар) було укладено Договір суборенди № 01/08/09-ОЛ від 01.08.09. (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. п. 1.1, 1.2) Орендар передає, а Суборендар приймає в суборендне користування нежилу площу (далі –суборендну площу), яка знаходиться на 2 (другому) поверсі нежилого будинку Торгівельного Центру за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 6, літера "Б, Б". Загальна площа суборендної площі складає 10,00 кв. м.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Суборендар вступає у строкове платне користування суборендою площею з моменту підписання акту приймання-передачі суборендної площі, який є невід’ємною частиною цього Договору.

Відповідно до матеріалів справи, 01.08.09. між позивачем і відповідачем було підписано акт приймання передачі суборендної площі, відповідно до якого Орендар передав, а суборендар прийняв суборендну площу, яка розташована на 2 (другому) поверсі нежилого будинку Торгівельного Центру за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 6, літера "Б, Б". Загальна площа суборендної площі складає 10,00 кв. м.

Згідно п. п. 3.1, 3.2 Договору, суборендна плата за перший та останній місяці суборенди вноситься Суборендарем в триденний строк після підписання даного Договору, шляхом перерахування на поточний рахунок Орендаря встановленої грошової суми згідно з протоколом погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього Договору. Послідуюча суборендна плати вноситься Суборендарем щомісяця авансовими платежами, але на пізніше 5 числа звітного місяця, шляхом перерахування на поточний рахунок Орендаря встановленої грошової суми згідно з протоколом погодження договірної ціни, який є невід’ємною частиною цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.09. між сторонами було підписано Протокол погодження договірної ціни за суборенду нежилої площі, загальною площею 10,00 кв. м згідно з Договором суборенди № 01/08/09-ОЛ від 01.08.09. яким сторонами досягнуто згоди, по розміру договірної ціни:

- з 01.08.09. по 31.08.09. включно за суборенду 1 (одного) кв. м в місяць в сумі 6,61 грн. з урахуванням ПДВ. Загальна сума до сплати: 9 166,10 грн. з урахуванням ПДВ: суборенда площі - 7 638,4 2 грн., ПДВ - 1527,68 грн.

- з 01.09.09. за суборенду 1 (одного) кв. м в місяць в сумі 1 374,91 грн. з урахуванням ПДВ. Загальна сума до сплати: 13 749,10 грн. з урахуванням ПДВ: суборенда площі - 11 457,58 грн. ПДВ - 2 291,52 грн.

Крім того, сторонами погоджено, що у випадку, якщо офіційний курс НБУ долара США, по відношенню до гривні буде більший ніж значений сторонами, розмір суборендної плати, що підлягає сплаті згідно з даним протоколом на момент її сплати підлягає індексації по формулі П 1=П/К х К1, де:

П1 - розмір внеску, який підлягає до сплати після коригування

П - розмір внеску, який підлягає до сплати, зафіксований в Протоколі

К - курс долара США по відношенню до гривні, який визначений Сторонами на день підписання Протоколу

К1 - офіційний курс НБУ долара США по відношенню до гривні на момент здійснення оплати за відповідний період визначений в Договорі.

Як визначено п. 5.1.2 Договору, Суборендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендарю суборендну плату.

У випадку припинення дії цього Договору (включаючи випадок розірвання), а також при закінченні строку його дії, Суборендар сплачує суборендну плату до моменту повернення суборендної площі Орендарю (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору, термін суборенди становить 12 місяців з дня передачі суборендної площі у фактичне користування по акту приймання-передачі суборендної площі до 31.07.10. включно.

Пунктом 8.1 Договору, сторонами погоджено, що Договір вступив в силу в частині фінансових зобов’язань з моменту його підписання і діє до повного виконання їх сторонами. В частині терміну суборенди, Договір діє відповідно до п. 7.1 Договору.

Позивачем відповідачу була надіслана претензія вих. № 20-05/10п від 20.05.10. (копія міститься в матеріалах справи), відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість»звернулось до відповідача з проханням погасити заборгованість в розмірі 57406,79 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач мав сплатити позивачу наступний розмір заборгованості з суборендної плати:

- за січень 2010 року –14402,14 грн.;

- за лютий 2010 року –14402,14 грн. ;

- за березень 2010 року –14371,54 грн.;

- за квітень 2010 року –14264,98 грн.;

- за травень 2010 року –14266,60 грн.;

- за червень 2010 року –14265,52 грн.;

- за липень 2010 року –14238,88 грн.

Відповідно до банківських виписок, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, Приватним підприємством «Ольвія»було частково сплачено заборгованість по суборендній платі:

- 23.03.10. оплата за суборенду приміщення за січень 2010 року в розмірі 5000,00 грн.;

- 24.03.10. оплата за суборенду приміщення за січень 2010 року в розмірі 5000,00 грн.;

- 01.04.10. оплата за суборенду приміщення за січень 2010 року в розмірі 4402,14 грн.

- 14.04.10. оплата за суборенду приміщення за лютий 2010 року в розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, враховуючи зазначені проплати борг відповідача по суборендній платі за приміщення за січень 2010 року погашений повністю, а за інші місяці становить:

- за лютий 2010 року –9402,14 грн.;

- за березень 2010 року –14371,54 грн.;

- за квітень2010 року –14264,98 грн.;

- за травень 2010 року –14266,60 грн.;

- за червень 2010 року –14265,52 грн.;

- за липень 2010 року –14238,88 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам Договору відповідачем не проведено розрахунки з позивачем по суборендній платі, та сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 80809,76 грн. грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Договір суборенди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті суборендної плати за орендоване приміщення у повному обсязі не виконав, а тому з Приватного підприємства «Ольвія»підлягає стягненню заборгованість по оплаті суборендної плати в розмірі 80 809,66 грн.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 6.4 Договору просить стягнути з відповідача на свою користь 6669,02 грн. –пені.

Відповідно до п. 6.4 Договору, за прострочку платежів по суборендній платі, а також платежів по відшкодуванню витрат, передбачених п. 5.1.20 цього Договору, Суборендар сплачує Орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Як встановлено п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем значно завищено суму пені, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5329,59 грн. - пені (за обґрунтованим розрахунком суду).

Також, позивач на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 28407,92 грн. –неустойки за користування суборендною площею в серпні 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що термін суборенди становить 12 (дванадцять) місяців з дня передачі суборендної площі у фактичне користування по акту приймання-передачі суборендної площі до 31.07.10. включно.

Пунктом 8.1 Договору, сторонами погоджено, що Договір вступив в силу в частині фінансових зобов’язань з моменту його підписання і діє до повного виконання їх сторонами. В частині терміну суборенди, Договір діє відповідно до п. 7.1 Договору.

Укладаючи Договір сторони передбачили, що суборендна площа повертається Орендарю Суборендарем по акту приймання-передачі у день закінчення строку дії Договору чи у день дострокового припинення Договору (п. 2.4. Договору).

Таким чином, станом на 31.08.10. Договір суборенди припинив свою дію (з 01.08.10.), але, за твердженням позивача і відповідно до матеріалів справи, Суборендар не передав суборендовану площу і, фактично, продовжує нею користуватись.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в розмірі подвійної суборендної плати за серпень 2010 року (14203,96 грн. (суборендна плата за серпень місяць 2010 року) х 2), а саме 28 407,92 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість»просить суд на підставі п. 6.3 Договору стягнути з відповідача штраф в розмірі 4400,00 грн.

Згідно п. 6.3 Договору, за кожен випадок порушення Суборендарем зобов’язань, встановлених Договором, а також у разі перешкоджання співробітникам Орендаря здійснювати перевірку стану суборендної площі, Суборендар виплачує Орендарю штраф в розмірі 550,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що Приватним підприємством «Ольвія» було вісім разів порушено зобов’язання, встановлені Договором, а саме: сім випадків за несвоєчасне перерахування суборендної плати за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2010 року і один випадок за порушення зобов’язання по передачі суборендної площі позивачу.

Суд зазначає, що порушення покладеного на відповідача законом та Договором обов’язку по сплаті суборендної плати за орендоване приміщення у повному обсязі та своєчасно з січня по липень 2010 року є одним випадком порушення Суборендарем зобов’язань, встановлених Договором, а неповернення Орендарю Суборендарем по акту приймання-передачі у день закінчення строку дії Договору чи у день дострокового припинення Договору суборендної площі є другим випадком порушення Суборендарем зобов’язань, встановлених Договором.

Враховуючи вищевикладене з Приватного підприємства «Ольвія»на користь позивача підлягає стягненню 1100,00 грн. –штрафу за порушення Суборендарем зобов’язань, встановлених Договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», з позивача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України 0,19 грн. недоплачене при поданні заяви про збільшення позову державне мито.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість»задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ольвія»(03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6, к. 101, код ЄДРПОУ 31202881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість»(03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3 літ. А, код ЄДРПОУ 33260704) 80809 (вісімдесят тисяч вісімсот дев’ять) грн. 66 коп. –основного боргу, 5329 (п’ять тисяч триста двадцять дев’ять) грн. 59 коп. –пені, 28407 (двадцять вісім тисяч чотириста сім) грн. 92 коп. –неустойки, 1100 (одна тисяча сто) грн. 00 коп. –штрафу, 1156 (одна тисяча сто п’ятдесят шість) грн. 47 коп. - державного мита, та 226 (двісті двадцять шість)грн. 86 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 0 грн. 10 коп. –основного боргу, 1339 (одна тисяча триста тридцять дев’ять) грн. 43 коп. –пені, 3300 (три тисячі триста) грн. 00 коп. –штрафу –в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво і нерухомість»(03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3 літ. А, код ЄДРПОУ 33260704) 0 грн. 19 коп. - недоплачене при поданні заяви про збільшення позову державне мито.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 20.09.10.