Рішення № 11931220, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/23016.09.10 За позовом Першого заступника прокурора Івано-Франківська в інтересах держави

в особі Управління державної служби охорони при Управлінні МВС

України в Івано-Франківській області

До Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України»

Про стягнення 9 037,32 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від прокуратури Цюкало Ю.В. –прокурор відділу, посвідчення № 274 від 16.12.09.

Від позивача Христич О.В. –представник за довіреністю № 21/1-2049

від 09.09.10.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Першого заступника прокурора Івано-Франківська в інтересах держави в особі Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 9037,32 грн. (1029,00 грн. –за надані послуги охорони, 8008,32 грн. –за проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач порушує умови Договору, своєчасно не оплачує надані послуги, внаслідок чого у Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»виникла заборгованість перед Управлінням державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.10. порушено провадження у справі № 30/230; розгляд справи було призначено на 31.08.10. о 15-40.

Представник позивача в судове засідання 31.08.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08.10. про порушення провадження у справі № 30/230 не виконав, але 31.08.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання, відповідно до якого позивач просить суд відкласти розгляд справи № 30/230 в зв’язку з неможливістю повноважного представника Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області бути присутнім в судовому засіданні 31.08.10.

Представник відповідача в судове засідання 31.08.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08.10. про порушення провадження у справі № 30/230 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/230 відкладено на 16.09.10. о 14-30.

03.09.10. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано клопотання, відповідно до якого Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області просить відкласти розгляд справи № 30/230, призначений на 31.08.10., в зв’язку з неможливістю повноважного представника позивача бути присутнім в судовому засіданні 31.08.10.

В судовому засіданні 16.09.10. представником позивача було подано письмові пояснення по справі № 30/230, відповідно до яких Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 16.09.10. повторно не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.10. у справі № 30/230 не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку суми позову не надав, але 16.09.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи № 30/230 в зв’язку з неможливістю відповідача забезпечити участь у справі свого повноваженого представника.

В судовому засіданні 16.09.10. представники позивача та прокуратури заперечують проти поданого відповідачем клопотання.

Розглянувши в судовому засіданні 16.09.10. зазначене клопотання Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про відкладення розгляду справи № 30/230, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

До клопотання відповідачем не додано належних доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, на які Дочірнє підприємство «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»посилається як на підставу відкладення розгляду справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач як юридична особа не позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника, видавши йому довіреність.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

В судовому засіданні 16.09.10. представником прокуратури підтримано свої позовні вимоги.

В судовому засіданні 16.09.10. представником позивача підтримано позовні вимоги прокуратури.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/230.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до з п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», визначено що прокурор має повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На підставі зазначених положень, Перший Заступник прокурора Івано-Франківська звернувся до суду в інтересах держави про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги охорони та за проведення монтажних і пусконалагоджувальних робіт.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

19.02.10. між Управлінням державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області (далі –Охорона) та Івано-Франківською філією Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»(далі –Замовник), було укладено Договір № 440 від 19.02.10. про централізовану охорону майна на об’єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 2.1), Замовник доручає, а Охорона зобов’язується здійснювати охорону майна Замовника на об’єкті та обслуговування сигналізації на цьому об’єкті. За цим Договором Охорона не приймає майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Як встановлено п. 13.1 Договору, він укладений сторонами строком на один рік і починає свою дію з 19.02.10.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна охоронних, послуг за цим Договором є договірною і визначається сторонами в Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни.

Відповідно до Дислокації (Додаток № 1 до Договору, Розрахунку (Додаток № 2 до Договору), та Протоколу узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (Додаток № 3 до Договору), Охороною та Замовником засвідчено, що сторонами досягнута згода про договірну ціну за здійснення заходів охорони по Договору від 19.02.10. № 440, яка становить:

- 0,85 грн. у т.ч. ПДВ 20% за одну годину охорони об’єкту –офісу на вул. Кропивницького, 1-а;

- 20,92 грн. у т.ч. ПДВ 20% в місяць за технічне обслуговування однієї умови установки сигналізації об’єкту.

-1

телеф<

Як визначено п. 3.2. Договору, вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуг Охорони здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Охорони. Перший платіж по Договору у сумі вартості послуг Охорони за перший місяць охорони об'єкта здійснюється Замовником впродовж 15 банківських днів після підписання сторонами Договору. Усі наступні платежі по Договору здійснюються Замовником не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Охорони.

Замовник своєчасно надсилає до Охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів. Будь-яке недотримання Замовником своїх зобов'язань за цим Договором щодо передачі об'єктів під охорону, не є підставою для зміни ним розміру та строків оплати за цим Договором (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1.10. Договору, Замовник зобов’язаний своєчасно здійснювати оплату по цьому Договору та відшкодовувати витрати Охорони по ремонту сигналізації та інших її витрат.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокуратура посилається на те, що відповідач неналежно виконує обов'язки щодо оплати наданих послуг впродовж квітня 2010 року –травня 2010 року, в зв'язку з чим у Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»виникла заборгованість перед Управлінням державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області виникла заборгованість, розмір якої становить 1029,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було підписано наступні акти прийому здачі виконаних робіт/послуг згідно Договору № 440 від 19.02.10.:

- акт № ІФМ-008812 за квітень 2010 року, відповідно до якого загальна вартість робіт/послуг охорони за квітень становить 489,00 грн.;

- акт № ІФМ-011321 за травень 2010 року, відповідно до якого загальна вартість робіт/послуг охорони за травень становить 540,00 грн.

Крім того, пунктом 10.2 Договору передбачено, що додаткове обладнання об’єкта сигналізацією може здійснюватись Охороною за замовленням замовника і за його рахунок згідно з окремо укладеним договором.

05.02.10. між Івано-Франківською філією Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» (далі –Замовник) та Управлінням державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області (далі –Підрядчик) було укладено Договір ІФМ № 345 від 05.02.10. на проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт (далі –Договір № 345), відповідно до умов якого (п. 1), Замовник доручає, а Підрядчик зобов'язується виконати, у відповідності до умов даного Договору № 345 роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 2 Договору № 345, роботами, що виконуються підрядчиком, є монтаж, наладка запуск в експлуатацію системи охоронно-попереджувальної сигналізації по вул. Кропивницького, 1А.

Пунктом 3.1 Договору № 345 сторонами погоджено, що вартість та витрати по виконанню робіт визначається згідно з кошторисом (додаток №1, №2, №3 до даного Договору), та їх загальна вартість становить 8008,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було підписано акт № 1 на передачу матеріалів та обладнання з охоронної сигналізації (додаток № 3 до Договору № 345) на загальну суму 4066,32 грн.

Відповідно до локального кошторису № 4 (додаток № 4 до Договору № 345) вартість кросувальних робіт АТС становила 168,00 грн.

Згідно локальних кошторисів № 2, 3 (додатки № 1, 2 до Договору № 345) складених на виконання пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації вартість робіт і витрат становить відповідно 1995,60 грн. та 1778,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було підписано акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 3774,00 грн. (1995,60 грн. + 1778,40 грн.).

Підтримуючи позовні вимоги прокуратури, позивач посилаються на те, що станом на 18.06.10. ним роботи виконані в повному обсязі відповідно до умов договору та прийняті відповідачем без зауважень, проте, Дочірнє підприємство «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»не здійснив їх оплати, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, в розмірі 8008,32 грн.

Крім того, позивачем надана Довідка від Івано-Франківської філії АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» про те, що за період з 11.05.10. по 13.09.10. (включно) грошових надходжень за послуги охорони від Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»не було.

Оцінюючи подані прокуратурою та позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ст. 844 Цивільного кодексу України).

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього Законом та Договором обов’язку по оплаті робіт/послуг охорони за квітень-травень 2010 року не виконав, внаслідок чого з Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті робіт/послуг охорони в розмірі 1029,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього Законом та Договором обов’язку по оплаті проведених монтажних та пусконалагоджувальних робіт не виконав, внаслідок чого з Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті проведених монтажних та пусконалагоджувальних робіт в розмірі 8008,32 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Першого заступника прокурора Івано-Франківська в інтересах держави в особі Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 1, код ЄДРПОУ 34821777) на користь Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області (76010, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Млинарська, б.2, код ЄДРПОУ 08596908) 1029 (одна тисяча двадцять дев’ять) грн. 00 коп. – заборгованості за надані послуги охорони, 8008 (вісім тисяч вісім) грн. 32 коп. –заборгованості за проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 1, код ЄДРПОУ 34821777) в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 20.09.10.