Рішення № 11931208, 03.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/32803.09.10 За позовомКомунального підприємства «Обухіврайтепломережа»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Євроконстракшн»

простягнення 27681,80 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Сушко О.О. –дов. № 12-04 від 02.02.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Обухіврайтепломережа» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконстракшн» про стягнення 22427,97 грн. –основної заборгованості, 2294,02 грн. –пені, 2220,36 грн. –інфляційних втрат та 739,45 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати послуг за спожиту теплову енергію за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року згідно Договору на постачання теплової енергії № 431 від 01 січня 2008 року.

Ухвалою від 06.07.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.07.2010 року.

В судовому засіданні 19.07.2010 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 19.07.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 19.07.2010 року розгляд справи було відкладено на 03.09.2010 року.

В судовому засіданні 03.09.2010 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 03.09.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.09.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2008 року між Комунальним підприємством «Обухіврайтепломережа», (далі –теплопостачальна організація, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконстракшн»(далі –споживач, відповідач) був укладений договір № 431 на постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого за цим Договором теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору і максимальних теплових навантажень у вигляді гарячої води на такі потреби:

-          Опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону;

-          гаряче водопостачання –протягом року або графіку;

-          технологічні потреби.

Згідно з пунктом 7.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до установлених тарифів (розрахунків).

Пунктами 7.3 та 7.5 Договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в Договорі, кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до пункту 7.6 Договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку, то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленим та сплаченим до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця, а у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року позивач поставив, а відповідач спожив теплової енергії на загальну суму 22427,97 грн., що засвідчується актами по відпуск теплової енергії № 431-811 за листопад 2008 року, № 431-812 за грудень 2008 року, № 431-901 за січень 2009 року, № 431-902 за лютий 2009 року, № 431-903 за березень 2009 року та № 431-904 за квітень 2009 року.

В свою чергу, позивач на виконання умов Договору виставив відповідачу рахунки - фактури на оплату на даних послуг на загальну суму 22427,97 грн., що підтверджується рахунками –фактурами № 431-811 від 01 грудня 2008 року, № 431-812 від 18 грудня 2008 року, № 431 - 901 від 02 лютого 2009 року, № 431-902 від 02 березня 2009 року, № 431-903 від 03 квітня 2009 року, № 431-904 від 05 травня 2009 року.

Однак, відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався в повному обсязі, у зв’язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 22427,97 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 22427,97 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 22427,97 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.10 Договору за несвоєчасний розрахунок за теплову енергії споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлену теплову енергію, керуючись п. 8.10 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2294,02 грн. за період з 25.11.2009 року по 25.05.2010 року.

Відповідно до пункту 7.5 Договору споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в Договорі, кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Тобто, відповідач зобов’язаний сплачувати вартість передбаченої на розрахунковий період кількості теплової енергії до 21 числа кожного місяця, що передує розрахунковому.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, останній акт про відпуск теплової енергії складений представниками сторін у квітні 2009 року, тобто прострочення розпочалось з 21.03.2009 року.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням вищенаведеного нарахування пені можливе за період з 21.03.2009 року по 21.09.2009 року, однак позивач нараховує пеню за період з 25.11.2009 року по 25.05.2010 року, тобто поза межами періоду за який може нараховуватись пеня згідно ст. 232 ГК України.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 739,45 грн. та інфляційні втрати в сумі 2220,36 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 7.5 Договору та спожитої під час розрахункового періоду кількості теплової енергії, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 2220,36 грн., а позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню частково в сумі 672,84 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконстракшн»(місцезнаходження: 03028, м. Київ, Голосіївський р –н, просп. Науки, буд. 37; фактична адреса: 08743, Київська обл., Обухівський р –н, с. Долина, вул. Жовтнева, 6, код ЄДРПОУ 34568495) на користь Комунального підприємства «Обухіврайтепломережа»(місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Радянська, 3, код ЄДРПОУ 32724676) 22 427 (двадцять дві тисячі чотириста двадцять сім) грн. 97 коп. –основного боргу, 2 220 (дві тисячі двісті двадцять) грн. 36 коп. –інфляційних втрат, 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 84 коп. –3% річних, 253 (двісті п’ятдесят три) грн. 21 коп. - державного мита та 215 (двісті п’ятнадцять) грн. 87 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

20.09.2010 року