Рішення № 11931096, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/36116.09.10 За позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

до Державного підприємства "Національний центр моніторингу та інформатизації"

про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 42 021,76 грн

                              Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Ударцев В.В. –представник за довіреністю № 1.23-14 від 07.04.2010;

від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 16.09.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи :

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до державного підприємства „Національний центр моніторингу та інформатизації” про розірвання договору від 03.06.09 № 1-п та стягнення 42021,76 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 03.06.2009 року сторони уклали договір № 1-п про надання послуг щодо виконання 2 етапу впровадження системи обліку та контролю нерухомості Державіаадміністрації. Згідно п.2.2 договору позивач 15.06.09 здійснив попередню оплату послуг у розмірі 50% від загальної ціни послуг, сплативши 27940 грн. Згідно додаткової угоди № 1 від 01.09.09 сторони встановили термін виконання робіт за договором до 03.12.09, проте до вказаної дати відповідач свого зобов’язання не виконав.

15.02.10 відповідач отримав лист позивача з вимогою сплатити нараховані пеню та штраф, проте залишив його без відповіді.

У зв’язку з істотним порушенням умов договору з боку відповідача, позивач просить розірвати договір від 03.06.09 № 1-п та стягнути з відповідача 27940,0 грн - сплачених коштів, 10 170,16 грн - пені, 3 911,60 грн- штрафу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.07.10 р. було порушено провадження у справі № 40/361 за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 03.08.10 р.

В судове засідання 03.08.10 представники сторін з’явились, представник позивача частково виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 16.09.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.09.10 не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/361 від 12.07.2010 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

03.06.2009 року між Державним підприємством «обслуговування повітряного руху України (замовник, позивач) та Державним підприємством „Національний центр моніторингу і інформатизації” (виконавець, відповідач) було укладено договір № 1 п про надання послуг щодо виконання 2 етапу „Впровадження (розроблення, встановлення основних програмних засобів, об’єднання даних інвентаризації)” Системи обліку та контролю нерухомості Державіаадміністрації (Украероруху).

Відповідно до п.1.1 договору № 1п від 03.06.09 замовник доручає, а виконавець зобов’язується надати послуги з: створення програмного засобу та бази даних „Система обліку та контролю нерухомості Державіаадміністрації” в рамках проведення другого етапу впровадження загальної електронно-аналітичної системи обліку нерухомості Мінтрнсзв'язку, що надане к користування Украероруху.

Згідно з п.2.1 договору № 1п від 03.06.09 ціна послуг (яка є звичайною) за договором складає 55880 грн. 00 коп, в тому числі податок на додану вартість в сумі 9313,33 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору замовник здійснює попередню оплату послуг у розмірі 50% від ціни послуги не пізніше 15 банківських днів із дня підписання договору, на поточний рахунок виконавця.

Остаточний розрахунок у розмірі 50% від ціни послуг замовник сплачує не пізніше 20 банківських днів із дня підписання відповідного акту прийому наданих послуг (п.2.3 договору).

Згідно з п.3.1 договору факт прийому-передачі послуг із виконання другої частини „Системи” офоромляється актом прийому наданих послуг у 2-х примірниках, що підписується сторонами. Замовник, в разі відсутності з його боку обґрунтованих зауважень щодо наданих послуг повинен підписати акт прийому наданих послуг протягом 5 робочих днів, після його отримання від виконавця.

Друга частина „Системи” розробляється та впроваджується у вигляді виконавчого модуля, програмного забезпечення та пов’язаної з ним електронної бази даних, згідно технічного завдання, складеного на другий етап (додаток № 1) (п.5.1 договору).

Відповідно до п.6.1 договору № 1п від 03.06.09 договір діє з моменту його підписання і до дати спливу гарантійного строку.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.09 позивач на виконання умов договору № 1п від 03.06.09 здійснив попередню оплату згідно п. 2.2 договору в сумі 27 940,00 грн.

01.09.2009 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 про зміну умов договору № 1п від 03.06.09, відповідно до п. 1 якої в зв’язку із затримкою у процесі тестування та рецензування програмного продукту з боку органа управління майном –Міністерства транспорту та зв’язку України, Державне підприємство „Національний центр моніторингу і інформатизації” не може своєчасно встановити його на обладнанні замовника. Тому сторони домовились викласти у новій редакції додаток № 2 до договору „Календарний графік виконання ІІ етапу”.

Враховуючи зміни, внесені додатковою угодою № 1 від 01.09.09, сторони встановили термін надання послуг за договором № 1п від 03.06.09 до 03.12.09.

За твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем, останній у встановлений договором строк до 03.12.09, а також станом на день вирішення спору, свого зобов’язання щодо надання, передбаченого в технічним завданням, комплексу послуг не виконав.

10.02.10 позивач направив на адресу відповідача претензію щодо сплати штрафних санкцій на суму 7543,80 грн., зазначивши строк сплати до 10.03.10. Зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість сплачена не була.

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Державним підприємством обслуговування повітряного руху України доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання по договору, в той час як відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України). Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Відповідно до частини другої статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Частиною п’ятою статті 653 ЦК України встановлено, що якщо договір розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Таким чином, суд при визначенні наслідків розірвання договору у зв’язку з істотним порушенням умов договору, вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми перерахованої попередньої оплати в розмірі 27 940,00 грн.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови договору № 1п від 03.06.2009, позовні вимоги про дострокове розірвання укладеного між сторонами договору та стягнення з відповідача 27940,00 грн. попередньої оплати, підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 10 170,16 грн (період розрахунку з 03.12.09 по 03.06.10), штраф в сумі 164,14 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.7 договору № 1 п від 03.06.09 за порушення строків виконання будь-якого з своїх обов’язків передбачених договором з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка ціни послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», а також враховуючи, що останнім днем виконання зобов’язання відповідачем згідно умов договору є 03.12.09, то нарахування пені слід розпочинати з 04.12.09.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

5588004.12.2009 - 03.06.201018210.2500 %0.056 %5712.01 Таким чином за перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 5712,01 грн.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком штрафу в розмірі 7% від ціни послуг, наданим позивачем в позовній заяві, враховуючи викладене вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 3911,60 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 44,58 грн., на відповідача –460,64 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 25,04 грн., на відповідача –210,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір від 03.06.2009 № 1-п, укладений між Державним підприємством «Національний центр моніторингу та інформатизації»та Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

3. Стягнути з Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформатизації» (03113 м. Київ, просп. Перемоги, 57, р/р 26000060408294 у Печерській філії ЗАТ КБ «Приватбанк»м. Києва, МФО 300711, код ЄДРПОУ 34963949) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307 Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, п/р 2600401282685 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 19477064) 27940 (двадцять сім тисяч дев’ятсот сорок) грн. 00 коп., пеню в розмірі 5712 (п’ять тисяч дванадцять) грн. 01 коп., штраф в розмірі 3911 (три тисячі дев’ятсот одинадцять) грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 460 (чотириста шістдесят) грн. 64 коп. та 210 (двісті десять) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення пені в сумі 4 458 грн 15 коп. відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 21.09.2010р.