Рішення № 11930872, 01.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/22301.09.10 За позовом Голосіївської районної в м. Києві Ради

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

Третя особа Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної

інвентаризації а реєстрації права власності на обєкти нерухомого

майна"

про визнання права власності

За зустрічним позовом Голосіївської районної в м. Києві Ради

ДоСуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

Провизнання права власності

Суддя: Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачаза первісним позовомОСОБА_1 (пасп. НОМЕР_2

Від відповідача за первісним позовомГоробець І.О. (№88/01-Р від 24.02.2009р.)

Від третьої особи за первісним позовомне зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - Фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулась з позовною заявою до Голосіївської районної в місті Києві Ради (далі по тексту - Відповідач) про визнання права власності позивач на нежиле приміщення загальною площею 99,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2010 року позовну заяву пройнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 12.08.2010 року.

29.07.2010 року до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява відповідач за первіним позовном до позивача за первісним позовом про визнання права власності територіальної громади Голосіївського району міста Києва на нежиле приміщення загальною площею 99,70 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2010 року зустрічну позовну заяву у порядку ст. 60 ГПК України прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом, розгляд справи призначено на 12.08.2010 року

Сторони у судове засідання 12.08.2010 року не з'явились, вимог суду, викладених в ухвалах від 05.07.2010 року та 02.08.2010 року не виконали, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 12.08.2010 року розгляд справи відкладено на 01.09.2010р. у звязку з неявкою представників сторін в судове засідання та невиконанням вимог суду.

В судове засідання 01.09.2010р. представник третьої особи не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Представником позивача за первісним позовом надано додаткові матеріали та усні пояснення по суті справи, в яких просить суд задовольнити первісні позовні вимоги в повному обсязі.

Представником Відповідача за первісним позовом надано усні пояснення та заперечення проти первісної позовної заяви, підтримано зустрічний позов в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників Сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до п. 2 рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001р. «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»було затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальних громад районів міста Києва.

Згідно з таблицею 7 «Житлове господарство» (1. 16 «Нежилий фонд») додатку №2 до вищевказаного рішення за позицією 65 до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва було включено нежилий будинок загальною площею 45 кв. м, залишковою вартістю 2,40 тис. грн. що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (будівля, що є предметом спору по даній справі).

Рішенням Голосіївської районної в м. Києві ради № 26/08 від 27.05.2004 р. вищезгадане нежиле приміщення було надане в оренду Субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1.

23 липня 2004 р. між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (далі по тексту Позивач за первісним позовом, Орендар за Договором) та Голосіївською районною в м. Києві Радою (далі по тексту Відповідач за первісним позовом, Орендодавець за Договором) було укладено Договір оренди нежилого приміщення № 228-04 (далі по тексту - Договір), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно п. 1.1 Договору, на підставі рішення Голосіївської районної у м. Києві Ради від 27.05.2004р. №26/08 п. 1.8 та ордеру №180-04 від 07.07.2004р., Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

30 липня 2008 р. між Позивачем за первісним позовом та Приватним Підприємством «Віка Плюс»було укладено договір підряду №7/02 на виконання капітального ремонту спірного нежилого приміщення на суму 49.000,00 грн.

10 березня 2009 р. між Позивачем за первісним позовом та Приватним підприємством «Віка Плюс»підписано акт приймання виконаних робіт, в якому зазначено, що всі роботи, згідно Договору підряду № 7/02 від 30 липня 2008 р. були виконані своєчасно та в повному обсязі.

02 березня 2009 р. між Позивачем за первісним позовом та Спеціалізованою організацією Приватним підприємством «Діагностика»було укладено договір № 28/02-09 про проведення обстеження нежитлової будівлі, за адресою АДРЕСА_2

20 березня 2009 р. внаслідок обстеження нежитлової будівлі, було надано позитивний експертний висновок № 111 Спеціалізованою організацією Приватним підприємством «Діагностика»«Про технічний стан будівельних конструкцій реконструйованої нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2». Згідно наданого висновку, встановлено, що технічний стан вищезгаданої нежитлової будівлі є задовільним, а сама нежитлова будівля придатна до подальшої експлуатації за призначенням.

25.05.2009 р. Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (далі по тексту Третя особа за первісним позовом) здійснило обстеження нежилого приміщення по АДРЕСА_2. У відповідності до висновку наданого Третьою особою за первісним позовом, площа спірного нерухомого майна складає 99, 7 кв.м.

Отже, внаслідок будівельних робіт по реконструкції окремо стоячої нежитлової будівлі проведених на замовлення Позивача за первісним позовом, за адресою АДРЕСА_2 площа спірного нерухомого майна була збільшена.

03.06.2009 р. Позивач за первісним позовом звернувся до Відповідача за первісним позовом з проханням передати нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 Позивачу за первісним позовом у приватну власність.

27.10.2009 р. Позивач за первісним позовом отримав лист від Відповідача за первісним позовом з відмовою у передачі спірного нежитлового приміщення в приватну власність.

За ствердженням Позивача за первісним позовом, така відмова Відповідача за первісним позовом, порушує його законні права та інтереси, що і стало підставою для подання позову.

Відповідач за первісним позовом (Позивач за зустрічною позовною заявою) у своїй зустрічній позовній заяві, підтверджує надання Позивачу за первісним позовом в оренду спірного приміщення.

Відповідач за первісним позовом, не погоджується з заявленими у первісній позовній заяві вимогами, оскільки проведені будівельні роботи не узгоджувались із орендодавцем (власником) спірного приміщення. Посилаючись на те, що Позивач за первісним позовом самочинно переробив чужу річ, відпвідач просить визнати за ним право власності на вказний об'єкт нерухомості.

За ствердженням Відповідача за первісним позовом, спірне майно за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності територіальній громаді Голосіївського району м. Києва.

За ствердженням Позивача за зустрічним позовом, Позивач за первісним позовом це право власності оспорює, чим порушує права та інтереси Відповідача за первісним позовом.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що первісно заявлені позовні вимоги про визнання права власності не підлягають задоволенню, а зустрічна позовна заява про визнання права власності підлягає задовленню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 778 Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Згідно приписів статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Суд, звертає увагу на те, що посилання Позивача за первісним позовом на те, що ним здійснено здійснено реконструкцію спірного приміщення, що дає право вимагати визнання права власності на це приміщення, не відповідають вимогам законодавства та Договору підписаного між сторонами.

Згідно п. 2.2 Договору передбачено, що орендар не має без письмового дозволу Орендодавця:

-переобладнувати приміщення для своїх потреб;

-проводити реконструкцію та капітальний ремонт приміщень;

-зводити на прилеглій до приміщень території нові будівлі, прибудови, набудови.

Позивачем за первісним позовом не надано жодних доказів на підтвердження надання Відповідачем за первісним позовом дозволу на проведення реконструкції у спірному приміщенні. Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні, в усних поясненнях та у зустрічній позовній заяві стверджує про те, що Позивач за первісним позовом не звертався за дозволом на проведення реконструкції у спірному нежитловому приміщенні.

Також, суд звертає увагу на те, дозвіл на внесення поліпшень в майно повинен бути наданий наймодавцем у формі, що відповідає формі договору найму, із зазначенням конкретних поліпшень і порядку відшкодування їх вартості.

Згідно п. 2 ст. 332 Цивільного кодексу України, особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.

Виходячи з наведеного, первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалх справи наявні докази, що спірна будівля належить до власності відповідача (рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001р. «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» з додатками), дозволу на реконструкцію вказаної будівлі відповідач за первісним позовом позивачеві за первісним позовом не надавав, та право власності відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не визнається оспорюється, доказом чого є подання СПД-ФО ОСОБА_1 позову про визнанян права власності, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги відповідача за зустрічним позовом підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 49 ГПК України, судові витрати за первісним позовом підлягають стягненню з Позивача за первісним позовом, судові витрати за зустрічним позовом - державне мито та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Визнати за територіальною громадою Голосіївського району м. Києва право власності на нежиле приміщення загальною площею 99,70 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2.

4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Голосіївської районної в м. Києві Ради (03039,м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 42, ЄДРПОУ 26077543) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Видати накази після набранням рішення законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 15.09.10р.