Рішення № 11930474, 30.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

30 вересня 2010 р. Справа 7/128-10

за позовом: Заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стрижавський кар'єр", смт. Стрижавка, Вінницька область

про стягнення 156613 грн. заборгованості

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Гренишена О.В.

Представники сторін:

прокурор: Мельниченко В.М., помічник прокурора м. Вінниці, посвідчення № 80-2007 видане 15.10.2007 року.

позивача: Щур В.Г., довіреність № 16/1-1-2860 від 06.07.2010 року, представник, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 25.11.1998 року.

відповідача: не з'явився .

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Стрижавський кар"єр" на користь УДСО при ГУМВС України у Вінницькій області 156613,00 грн. боргу в зв'язку з неналежним виконанням останнім умов Договору №9480 від 01.07.2009 року та договору №800 від 25.12.2009 року по наданню послуг міліцейської та цивільної охорони, щодо забезпечення охорони об'єктів ТОВ "Торговий дім "Стрижавський кар"єр" в частині повноти та своєчасності оплати за отримані послуги.

Ухвалою суду від 30.06.2010 року порушено провадження у справі № 7/128-10 та призначено засідання на 28.07.2010 року.

З огляду на те, що сторони не виконали в повному обсязі вимоги ухвали суду від 30.06.2010 року стосовно подачі витребуваних доказів, враховуючи обопільно підписане сторонами клопотання про розгляд справи за межами двох місячного терміну, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 29.09.2010 року.

Однак відповідач в судове засідання призначене на 29.09.2010 року не з'явився, хоча про його час та місце повідомлявся належним чином - ухвалою про відкладення розгляду справи від 28.07.2010 року, яка надсилалась рекомендованим листом.

Окрім того, представник позивача в судовому засіданні 28.07.2010 року був ознайомлений під розпис про час та місце наступного судового засідання.

Також суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 30.06.2010 року про порушення провадження у справі та ухвал про відкладення розгляду справи від 28.07.2010 року, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Дійшовши такого висновку суд враховує те, що відповідач був поінформований про наявність в провадженні господарського суду Вінницької області даної справи, що вбачається із подання останнім до суду клопотань про відкладення розгляду справи.

За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Представником позивача не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами, а відтак справа розглядалась без технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 29.09.2010 року оголошувалась перерва до 30.09.2010 року з метою надання представником позивача додаткових документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.07.2009 року та 25.12.2009 року між Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області (Охорона) та ТОВ "Торговий дім "Стрижавський кар"єр" (Замовник) укладено договір № 9480 та договір №800 по наданню послуг міліцейської та цивільної охорони щодо забезпечення охорони об'єктів Замовника згідно яких позивач брав на себе зобов'язання по наданню послуг міліцейської та цивільної охорони УДСО при ГУМВС України у Вінницькій області щодо забезпечення охорони об'єктів відповідача із здійсненням заходів спрямованих на забезпечення схоронності цілісності майна Замовника з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого доступу сторонніх осіб до майна та збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення всіх належних йому повноважень щодо майна.

Відповідно до п.2.2.5 Договорів Замовник зобов'язувався прийняти належним чином надані послуги та своєчасно здійснити оплату за послуги охорони, згідно умов оплати по Договору та розрахунку вартості надання послуг.

Згідно п.3.2 Договору № 9480 оплата за надані послуги здійснюється до 25 числа поточного місяця Замовником відповідної суми, вказаної у розрахунку вартості наданих послуг згідно акту виконаних робіт. Цим же пунктом Договору № 800 передбачено проведення оплати Замовником до 5 числа поточного місяця.

За твердженням позивача відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати по охоронним послугам виконував неналежним чином з жовтня місяця 2009 року в зв'язку з чим станом на 18.06.2010 року заборгованість останнього по Договору № 9480 складає 5639,00 грн., а за Договором № 800 станом на 01.06.2010 року 150974,00 грн..

Як вбачається звернення до суду із позовом відбулось 25.06.2010 року, а розрахунок боргу визначався станом на 18.06.2010 року (а.с.20, т.1).

Також судом встановлено при дослідженні матеріалів справи, що за період з моменту укладення договорів № 9480 та № 800 до моменту звернення з позовом до суду (25.06.2010 року) позивачем надано відповідачу послуг на загальну суму 354145,00 грн., а відповідачем в свою чергу проведено розрахунок за отримані послуги до звернення позивача з позовом до суду на суму 197532,00 грн..

Таким чином на момент звернення х позовом до суду борг відповідача становив 156613,00 грн. (354145,00-197532,00).

Слід вказати, що факт надання послуг та проведення розрахунків на вказані вище суми підтверджується наданими сторонами актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг, платіжними дорученнями, виписками банку тощо.

Окрім того, хронологія надання послуг та проведення оплати відповідачем відображена також в обопільнопідписаних сторонами актах звірок складених станом на 19.06.2010 року, 01.07.2010 року, 01.10.2010 року тощо.

Слід вказати, що судом встановлено, що після подання позову до суду відповідачем за період з 01.07.2010 року по 28.09.2010 року було сплачено 118500,00 грн..

Отже на момент прийняття рішення у даній справі борг відповідача становить 38113,00 грн..

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по наданню охоронних послуг відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаних послуг, за визначеною та погодженою сторонами ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ч.1 ст.903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи із встановлених обставин та наведених вище приписів законодавства позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 38113,00 грн. підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Задовольняючи позовні вимоги у вказаному розмірі суд враховував те, що в позовній заяві було визначено борг станом на 18.06.2010 року і в подальшому ні прокурором ні позивачем не подавались заяви стосовно зміни періоду виникнення заборгованості (фактично заяви про зміну підстави позову).

Враховуючи те, що після порушення провадження у справі відповідач погасив 118500,00 грн. суд зазначає наступне.

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 118500,00 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України з покладанням на відповідача судових витрат, так як сума боргу, була фактично ним погашена вже після звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду від 30.06.2010 року та від 28.07.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі судових витрат суд керується ч. 3 ст. 49 ГПК України відповідно до якої державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

30.09.2010 року у справі в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст. 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стрижавський кар'єр"", вул.Київська, 1, смт.Стрижавка Вінницький район Вінницька область - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 35559015) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Вінницькій області, пров. Залізничний, 6, м. Вінниця - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 08596825) - 38113 грн. 00 коп. боргу.

3. Провадження в частині стягнення 118500 грн. 00 коп. основного боргу припинити відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стрижавський кар'єр"", вул.Київська, 1, смт.Стрижавка Вінницький район Вінницька область - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 35559015) в доход Державного бюджету України - 1566 грн. 13 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 01 листопада 2010 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - ТОВ " Торговий дім" Стрижавський кар"єр" , вул.Київська, 1, смт.Стрижавка Вінницький

район Вінницька область.