Рішення № 11930468, 25.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

25.10.2010Справа №2-29/5156-2009 За позовом – Приватного підприємства «Лора» (97513, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Рикова, 7, кв. 2; 95000, м. Сімферополь, вул. М. Жукова, 37, кв. 52, код ЄДРПО України 20745893).

До відповідача – Гвардійської селищної ради (97513, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Карла Маркса, буд. 63, код ЄДРПО України 24040814).

Про стягнення 31019,25 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

представники:

Від позивача – Штурцев Ю.Ю., представник, довіреність б/н від 20.10.2009 р., паспорт.

Від відповідача – Троєгубов М.І., представник, довіреність № 14/02-13 від 05.01.2010 р.

Сутність спору: Приватне підприємство «Лора» звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Гвардійської селищної ради про стягнення упущеної вигоди в розмірі 31019,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в наслідок того, що відповідач несвоєчасно опублікував своє рішення про зміну тарифів, позивач за період з 01.06.2008 р. по 25.03.2009 р. не отримав вигоду у сумі 31019,25 грн.

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулось 29.10.2010 р., надав відзив на позов, згідно якого посилається на те, що останній не чинив будь-яких перешкод позивачу в отриманні вигоді по зміні тарифу, прийнятий тариф який був змінений 18.04.2008 р. не був опублікований в засобах масової інформації, що не перешкоджало позивачу застосувати його до прийняття нового, перешкод для застосування зміненого тарифу у позивача не було, в зв’язку з чим відповідач посилається на те, що позивачем не доведено розмір упущеної вигоди та причинний зв'язок між завданою шкодою і діями (бездіянням) відповідача.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 24.11.2009 р. провадження у справі було зупинено та призначено по справі проведення судово-економічної експертизи, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудиту».

28 вересня 2010 р. на адресу суду надійшов супровідний лист ТОВ «Інститут обліку та аудиту» від 27.09.2010 р. за вих. № 140 з висновком експерта № 127 від 21.09.2010 р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06.10.2010 р. провадження у справі було поновлено.

Позивач надав суду письмові пояснення відносно висновку експерта № 127 від 21.09.2010р., в яких зазначив, що з висновками судово-економічної експертизи погоджується в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову в сумі встановленої у висновку експерта. Крім того, зазначив, що постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 29.01.2009 р. у справі № 2-а14/09 за позовом Приватного підприємства «Лора» до Гвардійської селищної ради про спонукання опублікувати рішення ради, встановлено, що відповідач зобов’язаний був обнародувати спірне рішення ради від 18.04.2008 р. в місцевих друкованих засобах масової інформації, тому даним рішенням суду було встановлено порушення права Приватного підприємства «Лора» зі сторони Гвардійської селищної ради. Так, зазначеною постановою Сімферопольського районного суду АР Крим бездіяльність Гвардійської селищної ради визнано незаконною та ця постанова набрала законної сили.

У зв’язку з чим, позивач посилаючись на норми ст. 35 ГПК України, вважає що завдання ПП «Лора» шкоди Гвардійською селищною радою шляхом не опублікування рішення ради, щодо затвердження тарифів на обслуговування димовентиляційних каналів, підтверджується матеріалами справи та висновком експерта, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач також надав суду письмові пояснення від 18.10.2010 р. за вих. № 1817/02-13 на висновок експерта, в яких зазначив, що рішення 16 сесії 5-го скликання від 18.04.2008 р. прийнято з урахуванням надзвичайної події, а тому у вказаному рішенні Гвардійська селищна рада не керувалася Законом України «Про принципи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності», а прийняла рішення в формі нормативного акту. Тому в даному випадку, ПП «Лора» повинно було, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не пізніше 30-ти днів повідомити споживачів про зміну вартості житлово-комунальних послуг, чого останнім зроблено не було, у зв’язку з чим відповідач вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні 25 жовтня 2010р. позивач заявив суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої спросить суд стягнути з відповідача суму втраченої вигоди в розмірі 26354,18 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Судом прийнято до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду додатковий відзив на позов з документальним обґрунтуванням, який був долучений судом до матеріалів справи.

Крім того, 21 жовтня 2010р. на адресу суду, у виконання ухвали від 18.10.2010р., надійшли письмові пояснення експерта Мішур Г. Г. ТОВ «Інститут обліку і аудиту», яким повідомлено, що на арк. 2 висновку експерта №127 експертом була допущена саме описка в частині зазначення дати надання документів, а саме замість «25.12.2009р.» було вказано «25.12.2010р.».

Також, 25.10.2010р. на адресу суду від ТОВ «Інститут обліку і аудиту» надійшло повідомлення, щодо оплати Приватним підприємством «Лора» вартості проведеної експертизи у даній справі в сумі 3000,00 грн. з калькуляцією вартості судово – економічної експерти.

Суд, долучив зазначені документи до металів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

встановив:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про концесії» договір концесії (концесійний договір) - договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з метою задоволення громадських потреб.

Між Приватним підприємством «Лора» та Гвардійською селищною радою були укладені концесійні договори № 1 від 25.07.2003 р.; № 1 від 02.08.2004 р.; № 2 від 17.09.2004 р.; № 3 від 27.12.2004 р.; № 1 від 22.08.2006 р.; № 1 від 15.01.2008 р.

Пунктом 1.1. вищевказаних концесійних договорів передбачено, що відповідач надає на 10 років позивачу право здійснювати управління (експлуатацію) об’єктом концесії з метою задоволення суспільних потреб в сфері житлово-комунальних послуг при умові сплати концесійних платежів і виконанні інших умов даного договору.

Об’єктом концесії по даним договорам є перелік об’єктів вказаний у Додатку № 1 та Додатку № 2 до вищевказаних договорів (а.с. 20-22, зворотній а.с. 26; зворотній а.с. 30; а.с. 31; зворотній а.с. 37; а.с. 38; зворотній а.с.42, а.с. 46).

Також між сторонами була укладена додаткова угода № 4 від 28.01.2005 р. до концесійного договору від 17.09.2004 р., пунктом 1.2 якої доповнено перелік концесійного майна переданого в експлуатацію концесіонеру в кількості 119 житлових будинків (а.с. 32-33).

Відповідно п. 3.1.1 концесійних договорів та ч.1 ст.18 Закону України «Про концесії» позивач має право здійснювати підприємницьку діяльність на основі об’єктів, переданих в концесію.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунок концесійних платежів Приватному підприємству «Лора» слід здійснювати за користування об’єктами водоспоживання, водовідведення, теплоспоживання переданих в концесію, відповідно методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000р. № 639.

Сторони дійшли згоди відносно того, що ціни (тарифи) на всі види послуг, які надаються, концесіонером, здійснюються не вище цін і тарифів, встановлених КМУ, РМ АРК, концесієдавцем. Зміна цін (тарифів) здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України, АРК, а також рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. (п. 10.1 договорів).

Відповідно до п. 2 ст. 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно п 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з необхідністю введення додаткової послуги по обслуговуванню і утриманню будинків відповідачу були надані для затвердження нових тарифів розрахунки по збільшенню вартості послуги по утриманню і обслуговуванню будинків (лист за вих. № 296 від 16.04.2008 р.)

18.04.2008 р. Гвардійською селищною радою на 16-ої сесії 5-го скликання прийнято рішення «Про введення в Перелік послуг по утриманню і обслуговуванню димовентиляційних каналів», яким вирішено ввести в гарантований перелік послуг по обслуговуванню і утриманню будинків послугу на обслуговування димовентиляційних каналів. Також затверджені тарифи на послуги по утриманню будинків, які обслуговуються ПП «Лора» на території Гвардійської селищної ради: житлові будинки: - з повним складом інженерного обладнання 0,73 грн./кв.м; - з частковим складом інженерного обладнання 0,64 грн./кв.м; неблагоустроєні – 054 грн./кв.м. (а.с. 80).

Відповідно до ст. 35 Господарського процессуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, постановою Сімферопольського районного суду від 29.01.2009 р. по справі № 2-а-14/09 за позовом Приватного підприємства «Лора» до Гвардійської селищної ради про спонукання опублікувати рішення селищної ради, позов Приватного підприємства «Лора» був задоволено та визнано бездіяліність Гвардійської селищної ради Сімферопольського району по неопублікуванню рішення сесії від 18.04.2008 р. «Про введення в Перелік послуг по утриманню та обслуговуванню будинків послуг на обслуговування димовентиляційних каналів» - незаконною. Також постановою зобов’язано Гвардійську селищну раду Сімферопольського району АР Крим опублікувати рішення сесії від 18.04.2008 р. «Про введення в Перелік послуг по утриманню та обслуговуванню димовентиляційних каналів» протягом 3-х діб, з моменту вступу рішення в закону силу.

Вказана постанова набрала законної сили 09.02.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Гвардійська селищна рада опублікувала рішення Гвардійської селищної ради від 18.04.2008 р. в місцевих печатних засобах масової інформації, а саме: газеті «Сільський труженік» № 21 (9245) від 25.03.2009 р. (а.с. 54).

Позивач просить стягнути з відповідача упущену вигоду за період з 01.06.2008 р. по 25.03.2009 р. у сумі 31019,25 грн. в наслідок того, що відповідач несвоєчасно опублікував своє рішення про зміну тарифів.

Відповідно до висновку експерта ТОВ «Інститут обліку та аудиту» Мішур Г.Г. № 127 від 21.09.2010 р. у відповідності з представленими на дослідження документами з урахуванням наказу № 383/п від 19.12.2008 р. недоотриманий дохід по Приватному підприємству «Лора» від не введення тарифу по рішенню 19-ої сесії 5-го скликання Гвардійської селищної ради від 18.04.2008 р. за період з червня 2008 р. по 23.03.2009 р. становить 26354,18 грн. ( а.с. 80-88).

Суд не приймає посилання відповідача на те, що він не чинив будь-яких перешкод позивачу в отриманні вигоди по зміні тарифу виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» прийняті органами місцевого самоврядування тарифи на послуги утримання будинків і споруд та при будинкових територій є регуляторними актами у частині встановлення тарифів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 вказаного Закону регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Згідно ч.ч. 5, 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради нормативно-правового характеру набирає силу з моменту їх офіційного оприлюднення.

З урахуванням того, що відповідач своєчасно не оприлюднив рішення Гвардійської селищної ради від 18.04.2008 р., сума упущеної вигоди за несвоєчаснє введення тарифів по утриманню будинків за період з червня 2008 р. по 23.03.2009 р. становить 26354,18 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 пунктом 2 ст. 22 Господарського кодексу України передбачено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Приймаючи до уваги вищенаведене, заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та враховуючи висновок експерта ТОВ «Інституту обліку та аудиту», суд в повному обсязі задовольняє позовні вимоги в сумі 26354,18 грн.

Враховуючи викладене, судові витрати судом покладаються на сторін, відповідно до ст. 49 ГПК України, в тому числі і витрати з проведення судово – економічної експерти.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Гвардійської селищної ради (97513, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Карла Маркса, буд. 63, код ЄДРПО України 24040814, р/р 31410637800269 в УГК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Приватного підприємства «Лора» (97513, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Рикова, 7, кв. 2; 95000, м. Сімферополь, вул. М. Жукова, 37, кв. 52, код ЄДРПО України 20745893, р/р 26005000130501 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577) упущену вигоду в сумі 26 354,18 грн.; судові втрати по оплаті державного мита в сумі 310,19 грн.; витрати з інформаційно – технічного забезпечення в сумі 236,00 грн. та витрати з проведення судово – економічної експертизи в сумі 3000,00 грн.

Наказ видати після набрання рішення суду законної сили.

Рішення оформлено та підписано – 25.10.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.