ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
РІШЕННЯ
Іменем України
21.10.2010Справа №2-15/4897-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Козлова, 45-а, ідентифікаційний код 32361756)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (95000, АР Крим, м. Сімферополь , вул. Монтажна, 3, ідентифікаційний код 01267308)
Про стягнення 1282499,55грн.
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Крилов К.П., представник, дов. від 21.10.2010 р., у справі
Від відповідача – Кутас А.В.- представник, дов. №13/558 від 06.07.2010 р.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» про стягнення 1282499,55 грн. заборгованості за договором №1 від 01.02.2008 р. про охорону об’єкту, розташованому за адресою м. Бахчисарай, вул. Промислова,20а; договором №2 від 01.02.2008 р. про охорону об’єкту, розташованому за адресою м. Балаклава, вул. Пісочна; договором №3 від 01.02.2008 р. про охорону об’єкту, розташованому за адресою м. Сімферополь, вул. Монтажна,1; договором №4 від 01.02.2008 р. про охорону об’єкту, розташованому за адресою м. Сімферополь, вул. Монтажна,3, а також за договором про надання послуг з організації служби охорони підприємства від 01.09.2010 р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно вищевказаним договорам про охорону об’єктів відповідач зобов’язався провести оплату за наданні послуги, зазначених у договорах. Позивач надав послуги з охорони об’єктів відповідача, відповідач свої зобов’язання по сплаті послуг позивача у повному обсязі не здійснював, що привело до утворення заборгованості у розмірі 1282499,55 грн., що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.
Відповідач у відзиву на позовну заяву №13/1113 від 21.10.2010 р. пояснив, що частково згоден з позивними вимогами позивача й просить стягнути з відповідача на користь позивача 1236787,73 грн.
У судовому засіданні 21.10.2010 р. представником позивача надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого
позивач зменшив свої позовні вимоги й просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1236787,73 грн.
Так, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зменшення позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за необхідне подальший розгляду справи здійснювати з врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, що задовлена судом.
За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
01 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки (Охорона) (позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Кримзалізобетон» (Замовник) (відповідач) були укладені Договори про охорону об'єктів:
- договір №1 від 01.02.2008 р. про охорону об'єкту, розташованому за адресою м. Бахчисарай, вул. Промислова,20а (а.с. 9-10);
- договір №2 від 01.02.2008 р. про охорону об'єкту, розташованому за адресою м. Балаклава, вул. Пісочна (а.с. 13-14);
- договір №3 від 01.02.2008 р. про охорону об'єкту, розташованому за адресою м. Сімферополь, вул. Монтажна,!;
- договір №4 від 01.02.2008 р. про охорону об'єкту, розташованому за адресою м. Сімферополь, вул. Монтажна,3;
01 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки (Охорона) (позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Кримзалізобетон» (Замовник) (відповідач) був укладений Договір про надання послуг з організації охорони підприємства, згідно з яким позивач - ТОВ «Фонд соціальної безпеки» прийняв на себе обов'язки надати послуги по організації діяльності служби охорони відповідача - ВАТ «Кримзалізобетон».
Пунктом 1 вищевказаних Договорів встановлено, що Замовник поручає, а Охорона приймає на себе зобов'язання по забезпеченню зовнішньої охорони та пропускного режиму на Об'єкті Замовника. Пропускний режим встановлюється відповідно заявці Замовника.
У відповідності з пунктом 1 Розділу II Договорів про охорону об'єкта вартість наданих послуг складає:
- за Договором №1 -37200 грн. в місяць;
- за Договором №2 - 18600 грн. в місяць;
- за Договором №3 - 33837 грн. в місяць;
- за Договором №4 — 43137,12 грн. в місяць;
- за Договором про надання послуг по організації служби охорони - 12807,93 грн.
Розділом II вищевказаних Договорів передбачений порядок розрахунків між Замовником та Охороною, відповідно до якого, Замовник зобов'язаний провести оплату за надані послуги не пізніше семі календарних днів з дня виставлення Охороною рахунку. Охорона виставляє Замовнику рахунок до оплати не пізніше п'ятого числа кожного місяця, наступного за звітним. В підтвердження факту надання Охороною Замовнику послуг, передбачених Договорами, складається акт виконаних робіт (наданих послуг), який підписується сторонами.
Позивач надавав послуги по охороні об'єктів відповідача, що підтверджується актом виконаних робіт, які були підписані представниками позивача та відповідача (а.с. 40-122).
Проте, відповідачем за було сплачено лише 231582,60 грн., в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 1236787,73 грн., що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку, що підтверджується двостороннім актом звірки (а.с.39).
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків за договорами про охорону об'єктів щодо сплати отриманих послуг по охороні об'єктів , а отже сума заборгованості у розмірі 1236787,73 грн. повинна бути стягнута з відповідача.
Однак, відповідно до заяви позивача про зменшення позовних вимог, позивач просить суд прийняти відмову від стягнення 45711,82 грн. заборгованості.
Судом встановлено, що відмова позивача від позову в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 45711,82 грн. не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.
Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.
Державне мито витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, пунктом 4 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 3 , ідентифікаційний код 01267308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Козлова,45-а, ідентифікаційний код 32361756, р/р 26007000131489 в АКБ «ЧБРР» м. Сімферополь) 1236787,73 грн. заборгованості, 12312,00 грн. державного мита та 226,56 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення заборгованості у розмірі 45711,82 грн. провадження по справі припинити відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.
Судове рішення № 11930442, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 21.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4897-2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: