Рішення № 11930416, 18.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2010Справа №2-17/6015-2009 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційна компанія «Вегас»

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Будівельне управління № 813»

про стягнення 79134,94 грн. – інфляційної складової, 13325,60 грн. – 3% річних, 70969,27 грн. – пені за період прострочення зобов’язання

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Дроботько О.В., представник

Від відповідача – Хованський І.В., представник

Експерт - не з’явився

Сутність спору: Позивач згідно з позовом та уточненнями до нього просить стягнути з відповідача 79134,94 грн. – інфляційної складової, 13325,60 грн. – 3% річних, 70969,27 грн. – пені за період прострочення зобов’язання, у зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов’язань до договору № 347 від 12 серпня 2008 року «Про організацію перевезення вантажу» по сплаті за здійснені перевезення вантажу.

Згідно ст.22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.2004 року по справі № 2-17/896-2002), та інформаційному листу Вищого господарського суду України від 29.06.2010 року № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, та вказує, що обов’язки по договору № 347 від 12 серпня 2008 року ним виконані, дію договору припинено, у зв’язку з чим відповідач вважає, що відсутній предмет спору. Ніяких претензій про сплату пені позивачем не надано. В договорі також не указаний строк оплати пені.

Відповідач також вважає, що позивач неправильно зарахував його оплату спочатку за рахунок погашення боргу, що утворився пізніше, а не за рахунок погашення боргу, що утворився раніше.

Відповідач також просить застосувати по справі строк позовної давності, а також припинити провадження по справі.

Позивач вважає, що позовна давність не може бути застосована, оскільки відповідач визнав борг, у зв’язку з чим позовна давність переривалась.

Відповідачем заявлене клопотання про призначення повторної експертизи.

Згідно статті 84 ГПК в описовій частині рішення вказуються заяви та клопотання сторін, в мотивувальній частині вказуються доводи, за якими господарський суд відхилив їх.

В судовому засіданні, що відбулося 06.10.2010 року оголошена перерва до 18.10.2010 року. Після перерви представник позивача та експерт не з’явилися.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору № 347 про організацію перевезення вантажу від 12 серпня 2008 року Перевізник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційна компанія «Вегас») зобов’язується організувати транспортування та доставити довірений йому вантаж, а Замовник (Відкрите акціонерне товариство «Будівельне управління № 813») зобов’язується сплатити за перевезення вантажу (п. 1.1).

Згідно п. 2.3 Договору остаточні розрахунки за автотранспортні послуги виконуються Замовником протягом 5-ти банківських днів від дати укладення Сторонами Акту виконаних робіт за наслідками організації перевезень.

Згідно п. 4.3 Договору у разі несвоєчасної оплати Перевізнику за надані послуги, Замовник сплачує Перевізникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми такого прострочення.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором та нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підстав недійсним не визнаний, та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 526 ЦК України обов’язки повинні виконуватись.

Відповідачем не представлено доказів виконання умов договору щодо своєчасної сплати за передбачені договором послуги.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Отримання відповідачем послуг за Договором № 347 про організацію перевезення вантажу від 12 серпня 2008 року підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 31 серпня 2008 року, № ОУ-0000005 від 31 серпня 2008 року, № ОУ-0000006 від 06 вересня 2008 року, № ОУ-0000007 від 11 вересня 2008 року, № ОУ-0000009 від 16 вересня 2008 року, № ОУ-0000011 від 24 вересня 2008 року, № ОУ-0000012 від 30 вересня 2008 року, № ОУ-0000016 від 10 жовтня 2008 року.

При цьому необхідно відмітити, що згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Необхідно також відмітити, що предметом позову є невиконання обов’язків відповідачем, а не позивачем.

Якщо відповідач вважає, що позивач неналежним чином виконав свої зобов’язання, він вправі заявити свої вимоги у встановленому законом порядку.

Інфляційні та річні передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Не стягувати інфляційні та річні суд підстав не вбачає.

Сплата пені передбачена договором, та не стягувати пеню суд підстав не вбачає.

Діючим законодавством не передбачене вказання в договорі строку сплати пені та спрямування будь-яких вимог щодо стягнення пені, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищім господарським судом України (постанова Вищого господарського суду України від 06 жовтня 2009 року по справі № 2-2/4228-2008).

Згідно наданого позивачем розрахунку, з урахуванням позовної давності, пені підлягає стягненню в наступному розмірі:

По сумі 70612,74 грн. за період з 09.11.2008 року по 01.03.2009 року (113 днів) сума пені складає 5246,62 грн. (70612,74:365:100Х12Х2Х113).

По сумі 75183,20 грн. за період з 09.11.2008 року по 25.12.2008 року (47днів) сума пені складає 2323,47 грн. (75183,20:365:100Х12Х2Х47).

По сумі 49781,10 грн. за період з 09.11.2008 року по 25.12.2008 року (47днів) сума пені складає 1538,44 грн. (49781,10 :365:100Х12Х2Х47).

По сумі 75035,70 грн. за період з 09.11.2008 року по 25.12.2008 року (47 днів) сума пені складає 2318,91 грн. (75035,70 :365:100Х12Х2Х47).

По сумі 11198,70 грн. за період з 09.11.2008 року по 19.03.2009 року (131 день) сума пені складає: 964,62 грн. (11198,70:365:100Х12Х2Х131).

По сумі 108552,80 грн. за період з 09.11.2008 року по 24.03.2009 року (136 днів) сума пені складає: 9707,30 грн. (108552,80:365:100Х12Х2Х136).

По сумі 133334,00 грн. за період з 09.11.2008 року по 01.03.2009 року (113 днів) сума пені складає: 9906,90 грн. (133334,00:365:100Х12Х2Х113).

По сумі 70267,58 грн. за період з 09.11.2008 року по 01.03.2009 року (113 днів) сума пені складає: 5220,98 грн. (70267,58:365:100Х12Х2Х113).

По сумі 24404,82 грн. за період з 09.11.2008 року по 08.04.2009 року (151 день) сума пені складає: 2423,10 грн. (24404,82:365:100Х12Х2Х151).

По сумі 42308,28 грн. з а період з 09.11.2008 року по 01.03.2009 року (113 днів) сума пені складає: 3143,56 грн. (42308,28:365:100Х12Х2Х113).

По сумі 54797,72 грн. за період з 09.11.2008 року по 20.04.2009 року (163 дня) сума пені складає: 5873,11 грн. (54797,72:365:100Х12Х2Х163).

Таким чином, загальна сума пені складає 48667,01 грн.

Згідно ст. 258 ЦК України щодо пені застосовується позовна давність протягом одного року.

Згідно ст. 263 ЦК України подання позову зупиняє позовну давність.

Згідно поштового опису позов поданий 09.11.2009 року.

Відповідно, позовна давність щодо періоду з 09.11.2008 року по 08.11.2009 року не сплила.

Таким чином, пеня нарахована з 09.11.2008 року підлягає стягненню.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності про застосування якої заявлене стороною є підставою для відмови у позові.

Посилання позивача на визнання відповідачем боргу щодо спливу позовної давності по пені не може бути прийняте до уваги, оскільки позовна давність у спірному випадку стосується не боргу, а пені. Питання щодо застосування позовної давності щодо боргу не існує.

В частині пені, відносно якої сплила позовна давність (22302,26 грн.) суд не знаходить поважних причин пропуску спливу, та відповідно, у вказаній сумі у позові відмовляється.

Неуважність сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». (п.19).

Посилання відповідача на припинення провадження по справі у зв’язку з припиненням договору не може бути прийняте до уваги, оскільки предмет позову не стосується розірвання договору.

Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Не може бути прийняте до уваги посилання відповідача про неправильність зарахування його оплати.

Так, згідно висновку судово-економічної експертизи (висновок № 1132 від 27 серпня 2010 року) зарахування здійснені правильно.

Клопотання відповідача про призначення повторної експертизи суд відхиляє, оскільки клопотання не обґрунтоване, та його сенс не зрозумілий.

При цьому необхідно відмітити, що експертиза проведена по тим доказам, які були надані зацікавленими особами.

Відповідне клопотання експерта було спрямовано сторонам рекомендованою поштою, що підтверджується реєстром відправлення поштової кореспонденції.

Оскільки відповідачем на виконання вищезазначеного клопотання документи не були надані в період проведення експертизи, на такі докази відповідач не має права посилатись після прийняття рішення по справі.

Витрати позивача підтверджені платіжним дорученням № 347 від 27 жовтня 2009 року на суму 2776,78 грн. з державного мита, та платіжним дорученням № 352 від 29 жовтня 2009 року на суму 236,00 грн. по сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

З урахуванням зменшення розміру позовних вимог, суд вважає необхідним повернути позивачу надмірно сплачене ним державне мито в частині зменшення позовних вимог, що дорівнює 1142,48 грн. (1% від 163429,81 грн. = 1634,30 грн.), (2776,78 грн. - 1634,30 грн. = 1142,48 грн.).

Згідно статті 84 ГПК України в рішенні суду вказується про повернення мита. Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України про повернення мита видається довідка.

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем пропорційно задоволеним позовним вимогам, та складають по державному миту у сумі 1411,28 грн. (стягнута сума помножена на суму підлягаючу сплаті державного мита та поділено на заявлену суму позову, а саме: (141127,55Х1634,30:163429,81 грн. = 1411,28 грн.)); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 203,79 грн. (стягнута сума помножена на 236, та поділено на заявлену суму позову, а саме: (141127,55Х236:163429,81 грн. = 203,79 грн.)).

Судові витрати позивача за висновок спеціаліста-економіста № 035/10 від 01 березня 2010 року згідно квитанції № 8 від 25.02.2010 року складають 4500 грн.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України перелік витрат не є вичерпним, та підставою для стягнення витрат згідно вказаних норм є їх взаємозв’язок з розглядом справи.

Витрати на висновок спеціаліста-економіста пов’язані з розглядом справи.

Так, ці витрати виникли під час розгляду справи.

Так, відповідач вказував на неправильність розрахунку позивача та позивач для складання розрахунку звернувся до спеціаліста, що є його правом, та не заборонено законодавством.

Відповідно, судові витрати за висновок спеціаліста-економіста № 035/10 від 01 березня 2010 року підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам, і складають: (141127,55Х4500:163429,81 грн. = 3885,91 грн.)

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3885,91 грн. судових витрат за висновок спеціаліста-економіста № 035/10 від 01 березня 2010 року.

Згідно повідомлення експертної установи витрати за проведення судової експертизи не сплачені, та згідно розрахунку складають 2294,40 грн.

Судові витрати за проведення судово-економічної експертизи (висновок № 1132 від 27 серпня 2010 року) підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України і складають: з відповідача - 1981,30 грн. (141127,55Х2294,40:163429,81 грн. = ); з позивача - 313,10 грн. (2294,40 грн. – 1981,3 грн.).

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В частині стягнення пені в сумі 22302,26 грн. застосувати позовну давність.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» (95491, м. Сімферополь, вул. Сибірська 1-В, ідентифікаційний код: 01383865, р/р 26000001111081 в АКБ «Укрсоцбанк» м. Києва, МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційна компанія «Вегас» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал 20, ідентифікаційний код: 34190612, р/р 26006400800191 в Бучанському відділенні КОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 32110) 79134,94 грн. – інфляційної складової, 13325,60 грн. – 3% річних, 48667,01 грн. – пені за період прострочення зобов’язання, 1411,28 грн. судових витрат державного мита, 203,79 грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 3885,91 грн. судових витрат за висновок спеціаліста-економіста № 035/10 від 01 березня 2010 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційна компанія «Вегас» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал 20, ідентифікаційний код: 34190612, р/р 26006400800191 в Бучанському відділенні КОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 32110) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, вул. Чехова 55-А, м. Сімферополь, р/р № 31252272210502, ЗКПО 34740405, Банк УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: Крим НІІСЕ) 313,10 грн. судових витрат за проведення судово-економічної експертизи (висновок № 1132 від 27 серпня 2010 року).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» (95491, м. Сімферополь, вул. Сибірська 1-В, ідентифікаційний код: 01383865, р/р 26000001111081 в АКБ «Укрсоцбанк» м. Києва, МФО 300023) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, вул. Чехова 55-А, м. Сімферополь, р/р № 31252272210502, ЗКПО 34740405, Банк УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач: Крим НІІСЕ) 1981,30 грн. судових витрат за проведення судово-економічної експертизи (висновок № 1132 від 27 серпня 2010 року).

Видати накази.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-інвестиційна компанія «Вегас» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал 20, ідентифікаційний код: 34190612, р/р 26006400800191 в Бучанському відділенні КОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 32110) із Державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 1142,48 грн., сплачене платіжним дорученням № 347 від 27 жовтня 2009 року.

Видати довідку.

В частині стягнення 22302,26 грн. пені у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.