Постанова № 11930375, 16.09.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозговая Н.А.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 року справа №2а-12558/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіЛях О.П.

судді: Малашкевича С.А.,Блохіна А.А.

при секретарі Сухоцькій Д.Ю.

за участю :

представника позивача Кравченко Т.О.

представника відповідача Дацко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно - ревізійного управління в Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 21 липня 2010 року

у адміністративній справі № 2а-12558/10/0570

за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради

до Контрольно - ревізійного управління в Донецькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Контрольно - ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 26.03.2010 року № 05-08-08-15/2836 в частині прийняття всіх необхідних заходів для забезпечення повного відшкодування порушень фінансово-бюджетної дисципліни, а саме: здійснення зменшення бюджетних асигнувань за загальним фондом КФКВ 250344 на суму 908800грн., по здійсненим видаткам за КВЕК 2420 для забезпечення правоохоронної діяльності, які не відносяться до видатків місцевих бюджетів та провадяться за рахунок коштів Державного бюджету.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Контрольно - ревізійним управлінням в Донецькій області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Виконавчого комітету Маріупольської міської ради за період з 01.05.2005 року по 01.02.2010 рік, за результатами якої складений акт № 08-13/010 від 26.02.2010 року, де виявлені порушення фінансово-господарської дисципліни та на підставі якого прийнято спірну вимогу № 05-08-08-15/2836 від 26.03.2010 року, якою позивача зобов'язано здійснити зменшення бюджетних асигнувань за загальним фондом КФК 250344 на суму 908800грн., по здійсненим видаткам за КВЕК 2420 для забезпечення правоохоронної діяльності, які не відносяться до видатків місцевих бюджетів та провадяться за рахунок коштів Державного бюджету.

Позивач вважає висновки відповідача необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства тому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно - ревізійного управління в Донецькій області № 05-08-08-15/2836 від 26.03.2010року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року у справі № 2а-12558/10/0570 позовні вимоги задоволено, а саме :

визнано протиправною та скасовано вимогу Контрольно - ревізійного управління в Донецькій області від 26.03.2010 року № 05-08-08-15/2836 в частині прийняття всіх необхідних заходів для забезпечення повного відшкодування порушень фінансово-бюджетної дисципліни, а саме: здійснення зменшення бюджетних асигнувань за загальним фондом КФКВ 250344 на суму 908800грн., по здійсненим видаткам за КВЕК 2420 для забезпечення правоохоронної діяльності, які не відносяться до видатків місцевих бюджетів та провадяться за рахунок коштів Державного бюджету.

В апеляційній скарзі та під час судового розгляду представник - КРУ в Донецькій області просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, в обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що планування та здійснення видатків, які відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України фінансуються за рахунок Державного бюджету України на загальну суму 908800 грн. із загального фонду міського бюджету є порушенням ст. 85 Бюджетного кодексу України та відповідно ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835-VІ кваліфікується як нецільове використання бюджетних коштів. Відповідно до п. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України відповідальність щодо ведення внутрішнього контролю використання бюджетних коштів покладено на головних розпорядників.

Крім того, відповідач зазначає, що на момент звернення до суду із позовною заявою позивачем вжити заходи в повному обсязі по відшкодуванню вищезазначеного порушення. Однак, судом першої інстанції даний факт не врахований і справа розглянута по суті.

Представник позивача під час судового розгляду наполягав залишити судове рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до наступного.

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради є органом місцевого самоврядування, включена до ЄДРПОУ за номером 04052784.

Контрольно - ревізійним управлінням в Донецькій області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Виконавчого комітету Маріупольської міської ради за період з 01.05.2005 року по 01.02.2010 рік, за результатами якої складений акт № 08-13/010 від 26.02.2010 року, де виявлені порушення фінансово-господарської дисципліни та на підставі якого прийнято спірну вимогу № 05-08-08-15/2836 від 26.03.2010 року, якою позивача зобов'язано здійснити зменшення бюджетних асигнувань за загальним фондом КФК 250344 на суму 908800 грн., по здійсненим видаткам за КВЕК 2420 для забезпечення правоохоронної діяльності, які не відносяться до видатків місцевих бюджетів та Провадяться за рахунок коштів Державного бюджету.

Вищевказані кошти перераховувались позивачем відповідно до бюджетних призначень, запланованих в міському бюджеті на виконання бюджетної програми, затвердженої міською радою, метою якої є забезпечення правоохоронної діяльності (організаційне забезпечення боротьби зі злочинністю; захист життя, здоровя, честі і гідності особи, її майна від злочинних посягань; протидія організованій злочинності і корупції; зниження кримінального тиску на економічні відносини; мінімізація злочинного впливу на неповнолітніх і молодіжне середовище; запобігання поширення наркоманії, пияцтва й алкоголізму; протидія рецидивній злочинності охорона громадського порядку; забезпечення безаварійності дорожнього руху; захист державних економічних інтересів, захист національної державності, боротьба з тероризмом та екстремізмом.

Крім того, кошти використовувались за кодами програмної класифікації видатків, передбаченими виключно для здійснення функцій державного управління (КПКВ 1001050 «Забезпечення захисту прав свобод громадян, суспільства і держави від протиправних посягань, охорона громадського порядку» та КПКВ 6521010 «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та функціонування органів системи Служби безпеки України»).

Відповідно до п. 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу" Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що розрахунки на фінансування Програми проводились в рамках виділених асигнувань по КФКВ 250344 (субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів).

Проте колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.

Рішенням Маріупольської міської ради від 26.05.2010 № 5/43-6455 виключено в пункті 10 рішення Маріупольської міської ради від 29.04.2010 № 5/42 6447 слова «по правоохранительной деятельности и обеспечению безопасности государства направленных на защиту прав и свобод граждан, укрепление законности и правопорядка - 2000000 грн.» (в том числе 908800 грн. согласно акта плановой ревизии Контрольно-ревизионного управления в Донецкой области от 26.02.2010 № 08-13/010)». Бюджетна програма «Правопорядок» затверджувалась рішенням міської ради відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», проте, відповідно до ч. 2 ст.4. та ч. 2 розділу VI «Прикінцеві положення» Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України про Державний бюджет України, при цьому з моменту набрання чинності цим Кодексом інші нормативно-правові акти (в тому числі Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР) застосовуються в частині, що не суперечить йому.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а повноваження щодо планування та здійснення видатків за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів встановлені виключно Бюджетним кодексом України з урахуванням положень Розділу IV «МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ» цього Кодексу щодо розмежування видів видатків між місцевими та державним бюджетами.

Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на правоохоронну діяльність здійснюються з Державного бюджету України.

Видатки на забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України є видатками Державного бюджету України, які не можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню.

Тобто, колегія суддів, зазначає, що реалізація положень ст. 70 Бюджетного кодексу України повинна здійснюватись з урахуванням вимог ст. 85 Бюджетного кодексу України, основною метою якої є врегулювання відносин між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

При цьому, видатки, які здійснені в ході реалізації програми «Правопорядок» в 2009 році, а саме придбання автомобілів та компьютерної техники є фактично видатками на утримання Мариупольского МУ ГУМВС України в Донецькій області, що відповідно до ст.87 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 №2542-III фінансуються за рахунок Державного бюджету України.

Згідно ст. 24 Закону України «Про міліцію», видатки на утримання міліції визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з Державного бюджету України.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що КРУ в Донецькій області, приймаючи оскаржувану вимогу діяло в межах наданих законом повноважень та у спосіб передбачений законом.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нової про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Контрольно - ревізійного управління в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року у адміністративній справі № 2а-12558/10/0570 за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до Контрольно - ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року у адміністративній справі № 2а-12558/10/0570 за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до Контрольно - ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до Контрольно - ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення її в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 17.09.2010 року.

Головуючий О.П. Лях

Судді С.А.Малашкевич

А.А. Блохін