Рішення № 119289188, 27.05.2024, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/619/24 Провадження № 2/724/265/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 27.08.2021 року ОСОБА_1 , уклала з АТ «Альфа Банк», угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501353020.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувавсь надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка становить 231 455,33 грн.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вище викладене позивач просить суд позов задовольнити та стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором 501353020, у розмірі 231455,33 грн. Стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

29.04.2024 року до суду надійшла заява від відповідача в якій вказує, що в неї ніяких фінансових чи кредитних відносин із Сенсбаном немає, так як вона отримувала фінансову позику в Альфа- банк, в 2021 році, була постійним клієнтом, та ніяких проблем з кредитування чи оплатами в неї не було, з не зрозумілих причин, їй почали телефонувати із Сенс банку і вказувати про те, що в неї з`явились заборгованості, також під час дії військового стану почали нараховувати пеню та інші суми. Повідомляє про те, що їй не представляється можливим бути присутньою в залі суду, в зв`язку із перебуванням за межами України.

З 11.12.2019 року її старшу доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано, дитина з інвалідністю в якої виявлені неврологічні розлади, а в її молодшого сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено множинні кісти головного мозку, та лікарі вказали, що потребується термінове лікування, так як в необхідності лікування потребують обоє дітей. На даний час змоги повернутися за місцем прописки не має,так як вони досі проводять обстеження сина, а тому відповідач просить розібратись по суті справи.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 23.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить суд слухати справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася подала до суду заяву в якій вказує, що працівниками Сенс банку були умисно накрученні відсотки та інші пені від залишкової суми 165 тис., грн. Враховуючи той факт, що в грудні місяці 2022 року Сенс банк набув статусу державного і той факт що за умовами договору їй був наданий персональний банкір для вирішення питань. Банк не погоджується на реструкторізацію суму заборгованості на певний строк. Також відповідач посилається на те, що в умовах воєнного стану, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення кредиту. Крім того відповідач зазначає, що її працездатність є обмеженою, оскільки доглядає за дітьми, на даний час перебуває за кордоном, а адреса реєстрації в Україні є формальною.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 27.08.2021 року відповідач ОСОБА_1 , підписала оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501353020 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії в якій погодилася, що сума кредиту 200 000 грн., процента ставка 36 %, строк кредитування 60 міс.

Сторони також підписали графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (а.с.6-7).

Відповідно до паспорт споживчого кредиту підписаного відповідачем ти кредиту споживчий кредит; сума 200 000 грн.; строк кредитування 60 міс.; процентна ставка 36 %; загальна вартість витрат кредиту - 233594,74 грн.; реальна процентна ставка 42,54 %.

Також відповідач підписала 27.08.2021 року заявку (акцепт) № 248.501353020 про прийняття пропозиції укласти договір страхування.

Крім того відповідач підписала анкету-заявку про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб (а.с10-12).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , станом на 29.08.2023 року заборгованість становить 231 455,33 грн., з яких: 150 200,76 грн., - кредит; 81 254,57 грн. відсотки, комісія 0.00 грн., штрафи 0,00 грн., пеня 0,00 грн.

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером від 27.08.2021 року № 501794452 сума 200 000 грн.

З виписки по особовому рахунку з 27.08.2021 року по 29.08.2023 року вбачається, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними.

З доданих доказів до матеріалів справи відповідача вбачається, що діти ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно хворіють та потребують лікування.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ч. 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання договору не допускається.

У відповідності зі статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Згідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, позицією Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року № 444/9519/12 в якій суд прийшов до висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 27.08.2021 року укладено кредитний договір № 501353020.

Також судом встановлено, що після підписання кредитного договору банк надав кредитні кошти відповідачу у розмірі 200 000 грн. В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості станом на 29.08.2023 року заборгованість становить 231 455,33 грн., з яких: 150 200,76 грн., - кредит; 81 254,57 грн. відсотки, комісія 0.00 грн., штрафи 0,00 грн., пеня 0,00 грн.

З зазначеного вбачається, що відповідач не повернув банку в повному обсязі кредитні кошти та допустив заборгованість.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторони погодили суму кредиту, тип кредиту, строк кредитування, пільговий період, процентну ставку.

Указані докази свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України.

Одночасно відповідач зазначені обставини жодним чином не спростовував. Будь-яких заперечень щодо факту отримання існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідач до суду не надав. Більше того з наданих заяв відповідача вбачається, що відповідач фактично визнає про те, що отримала кредитні кошти та між банком та нею наявні договірні зобов`язання. Проте відповідач вважає, що банк незаконно у супереч п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану нараховує їй неустойки, штрафи, пеню, однак відповідно до ст. 625 ЦК України позичальник звільняється від відповідальності сплачувати неустойку, штраф, пеню у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором.

Суд дослідивши розрахунок заборгованості наданий банком вбачає заборгованість станом на 29.08.2023 року, що становить 231 455,33 грн., з яких: 150 200,76 грн., - кредит; 81 254,57 грн. відсотки, комісія 0.00 грн., штрафи 0,00 грн., пеня 0,00 грн.

Матеріли справи не містять доказів з приводу того, що позивач в супереч п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період воєнного стану нараховує відповідачу неустойку, штрафи, пеню.

Відповідач в свою чергу не надала суду доказів (контеррозрахунку) на спростування заборгованості за кредитним договором та нарахування позивачем неустойки, пені та штрафів.

Згідно до ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Що стосується інших посилань відповідача суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи вище викладене, суд дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 27.08.2021 року № 501353020 на загальну суму 231 455,33 грн.

Щодо судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі задоволенню позову на відповідача.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3471,83 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 524, 533, 554, 599, 610, 611, 612, 1048, 1049, 1050 ЦК України та ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (зареєстроване місце знаходження: вул. В.Васильківська 100, м.Київ, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором від 27.08.2021 року № 501353020 на загальну суму 231 455,33 грн. (двісті тридцять одна тисяча чотириста п`ятдесят п`ять гривень 33 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (зареєстроване місце знаходження: вул. В.Васильківська 100, м.Київ, код ЄДРПОУ 23494714) судовий збір у розмірі 3471,83 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.05.2024 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ