Ухвала суду № 119265935, 17.05.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13182/24

Провадження № 2-з/761/375/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Волошин В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стадника Тараса Романовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

У травні 2024р. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» до суду представником позивача було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій останній просив суд:

-накласти арешт на об?єкт нерухомого майна зареєстрованого за відповідачкою, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа: 77,7 кв.м., житлова площа 37,8 кв.м.;

-накласти арешт на об?єкт нерухомого майна зареєстрованого за відповідачкою, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , загальна площа: 202,4 кв.м., житлова площа 79,4 кв.м., (далі - спірне нерухоме майно),

до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування вимог поданої заяви, представник позивача посилався на те, що предметом позову є поділ майна подружжя. Крім поділу спірного нерухомого майна, поділу належить два транспортних засоби, один з яких відповідачка відчужила у період шлюбу. В обґрунтування утруднення виконання рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, заявник посилався на те, що відповідачкою вже було здійснено відчуження майна (транспортного засобу) зареєстрованого за відповідачкою яке, зокрема, підлягає поділу в межах даного позову, у період дії шлюбу іншій особі, а відтак, у позивача наявні припущення щодо наявності реальної загрози відчуження відповідачкою й іншого спірного нерухомого майна іншим особам, щодо якого заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову, вищезазначеним шляхом.

Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Згідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову`розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019р. у справі № 320/3560/18.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020р. в справі № 753/22860/17 зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання".

Суд приходить до висновку про недоцільність застосування заходів забезпечення позову, про які просить заявник, оскільки заявником не надано жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовної заяви.

Так, в обґрунтування утруднення виконання рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, заявник посилався на те, що відповідачкою вже було здійснено відчуження майна (транспортного засобу) зареєстрованого за відповідачкою яке, зокрема, підлягає поділу в межах даного позову, у період дії шлюбу іншій особі, а відтак, у позивача наявні припущення щодо наявності реальної загрози відчуження відповідачкою й іншого спірного нерухомого майна іншим особам, щодо якого заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову.

Однак, суд зазначає, що в заяві, міститься лише посилання заявника на потенційне порушення прав його прав, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність такого виду забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів заяви, зокрема, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, спірне нерухоме майно належить на праві власності відповідачці з 02 вересня 2016р.

Доказів того, що з боку відповідачки були спроби відчужити спірне нерухоме майно іншим особам за період з 2016р. по 2024р., або наявна реальна загроза відчуження на даний час - заявником суду не надано.

Отже жодного доказу щодо реалізації або розпорядження спірним нерухомим майном власником на даний час позивачем не надано, тому не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Доводи заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення заяви з урахуванням розумності, обґрунтованості; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення заяви і предметом заявлених вимог, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення заяви, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення заяви; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разу невжиття таких заходів; суд вважає, що правові підстави для задоволення представника ОСОБА_1 - адвоката Стадника Тараса Романовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відсутні.

Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стадника Тараса Романовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: