Рішення № 119256052, 21.05.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/497/24

Провадження № 2/185/1680/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 травня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., представника відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості

В С Т А Н О В И В

09.01.2024 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив суд:

- Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «РОСВЕН ШВЕСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6 ) заборгованість за Договором позики №7355999 від 23.01.2023 року у розмірі 32 000.00 гри, (Тридцять дві тисячі гривень 00 копійок).

- Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «РОСВЕН ШВЕСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6 ) судові витрати, пов`язані з розглядом цієї Позовної заяви.

- Розгляд справи провести без участі представника Позивача. У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого Відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника Позивача та ухвалити заочне рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 23.01.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 було укладено Договір позики №7355999 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 23.01.2023 року направило ОСОБА_2 , пропозицію (оферту) укласти Договір позики №7355999 після заповнення Відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет.

23.01.2023 року ОСОБА_2 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №7355999, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» направлено ОСОБА_2 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 23.01.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 було укладено Договір позики №7355999 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1 Договору позики Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих з строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

11.07.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕНІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-36/23, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ № 01.02-36/23 від 11.07.2023 року, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 32 000,00 грн.

Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №7355999 від 23.01.2023 року становить:

1. Заборгованість по тілу кредиту 8 000,00 грн.

2. Заборгованість по відсотках 24 000,00 грн.

3. Пеня 0,00 грн.

4. Загальна заборгованість 32 000,00 грн.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на обставини зазначені у письмових поясненнях наданих суду.

В письмових пояснення відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, судом встановлені наступні обставини.

Статтею 76ІДПК Українивизначено,що доказамиє будь-якідані,на підставіяких свстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач посилається на те, що 23.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 7355999 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків і оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферта) у мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну, електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закон вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або домовленістю сторін електронний правовим має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповіді до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобів електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювань іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки, відповідних аналогів власноручних підписів,

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлю наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В судовому засіданні не встановлено належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 не підписував та не укладав договір позики № 7355999. Він не надсилала електронне повідомлення ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВ НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», не заповнював формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, не отримував одноразового ідентифікатора та не вчиняв дій які вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір.

ТОВ «РОСВЕНІНВЕСТ УКРАЇНА»не надалосуду доказівна підтвердженіпроведення ідентифікації ОСОБА_2 привході вособистий кабінетв порядкупередбаченому ЗакономУкраїни «Проелектронну комерцію»,в томучислі шляхомперевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу, особистого кабінету.

Позивачем не було надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували перерахування коштів ОСОБА_2 на підставі договору позики № 7355999.

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не с первинними документами які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу

Правова позиція щодо необхідності дослідження саме первинних документів в справах про стягнення кредитної заборгованості також знаходить відображення у постанові Верховного від 14 червня 2018 року у справі № 364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.

ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» не доведено виникнення права вимоги за договорі позики № 7355999 до ОСОБА_2 . Надані позивачем документи, що містяться в матеріалах справи, не визнають Відповідачем, а в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, і підтверджують надання відповідачу кредитних коштів.

Відповідно до п.2.1 Договору, Розмір позики становить 8 000,00 грн.

Відповідно до п.2.2. Договору, Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 22.02.2023. дата надання кредиту 23.01.2023 року.

Відповідно п. 2.3. Договору, Базова процентна ставка за перший день користування Позики 25,96%.

Відповідно до п.2.4. Базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення Позики - 2.50%.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/17 дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в догові неустойку припиняється. Права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України.

Отже, після спливу строку надання позики, а саме з 22.02.2023 року припинилося право позикодавця нараховувати передбачені проценти за договором та інших платежів за цим договором.

Окрім,цього договірпозики міститьінші умови,а самезнижену процентнуставку здругого днякористування позикоюдо датиповернення Позики-0,01%.Орієнтовна загальнавартість позики10100,00грн.Натомість неможливовстановити підставипред`явленняпозовних вимогпро стягненнясуми врозмірі 32000,00грн.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 року, у справі 161/16891/15-ц з посиленням на ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердив. що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги с необґрунтованими та не підлягають задоволенню оскільки відсутні належні, допустимі та достатні докази, що підтверджують підписання відповідачем договору позики з відповідними додатками, а також отримання цих коштів згідно вказаного договору, тобто докази існування між сторонами договірних правовідносин, а отже відсутні правові підстави для стягнення коштів

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, понесені позивачем витрати по сплате судового збору в сумі 2 684,00 грн. (а.с.1) слід покласти на позивача.

Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України суд

У Х В А Л И В

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. О. Головін