Рішення № 119181780, 29.03.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/15629/23

Провадження № 2/185/1236/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 року Павлоградський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря судового засідання Мінарської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у якому просив визнати виконавчий напис вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОленою Василівною та зареєстрований в реєстрі за номером № 78184 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 0103\054621-ZP від 30.09.2015 року в розмірі 95 861, 09 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

У обґрунтуванняпозовної заявипозивач зазначив,що 12червня 2021року приватнимнотаріусом Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОленою Василівноювчинено виконавчийнапис зареєстрованийв реєстріза №78184 про стягненняз ньогона користьТОВ «ВердиктКапітал» заборгованості в сумі 95 861, 09 грн.22жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. відкрито виконавче провадження № 67220430 про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості. Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушеннями вимогст. 87 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. за № 296/5та пункту 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМ України від 29.06.1999 р. № 1172. Вважає, що сума заборгованості що стягується з нього не є безспірною.

18 грудня 2023 ухвалою Павлоградський міськрайоннийсуду Дніпропетровськоїобласті ускладі відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.

15 лютого 2024 року до суду надійшов відзив ТОВ «Вердикт Капітал» на заявлені вимоги, в яких представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що на час звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису у ТОВ «Вердикт Капітал» існувало реальне право на стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором. Разом з відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, у якому просив відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки до позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, у тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату в сумі 8000 грн.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, надали суду, кожен окремо, заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомила.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст.223, ч. 2 ст.247ЦПК Україниухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 78184, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 0103\054621-ZP від 30 вересня 2015 року в розмірі 95 861, 09 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської областіСидорук Л.В.від 22жовтня 2021 року було відкрито виконавче провадження № 67220430 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису. (а. с. 42).

Згідно з вимогами ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимогст. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписамист. 39 Закону України «Про нотаріат»встановлено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється самеЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України.

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5.

Відповідно до вимог п. 19ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону України «Про нотаріат»та Глава16 розділу IIПорядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписамист. 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів, зокрема, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до вимог п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з вимогами пп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172. Даний Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до вимогст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, можна дійти висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», передбачено, що для одержання виконавчого напису необхідно подати, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 січня 2019 року у справі № 910/13233/17, розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначила наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов`язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та не чинноюпостанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст.87та88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15 та Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 461/4609/16-ц.

Так, з тексту оспорюваного виконавчого напису № 78184 від 12 червня 2021 року встановлено, що приватний нотаріус Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОленою Василівною при вчиненні нотаріальної дії керувалася ст.ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат"та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172.

Тобто, приватний нотаріус Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОлена Василівна привчиненні оскаржуваноговиконавчого написувід 12червня 2021 року не врахувала, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" було визнано незаконною та не чинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Таким чином, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.

Вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимогст. 87 Закону України «Про нотаріат»,Постанови КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, а тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що виконавчий напис вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОленою Василівною та зареєстрований в реєстрі за номером № 78184 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 0103\054621-ZP від 30.09.2015 року в розмірі 95 861, 09 грн. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовної вимоги представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 8 000 грн., суд виходить з наступного.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, також належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами витрати на правничу допомогу адвоката.

Для визначеннярозміру витратна правничудопомогу зметою розподілусудових витратучасник справиподає детальнийопис робіт(наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України)

Розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); обсягомнаданих адвокатомпослуг тавиконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4 ст. 137 ЦПК України)

Частиною 8 ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Законодавець пов`язує можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу із здійсненням даних витрат стороною у справі.

Верховний Суд у своїй Постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Проте, неможливо достовірно встановити, що фактично позивач сплатив грошові кошти адвокату Комасу О.В. за надання правової допомоги, оскільки суду не було надано належних та достовірних доказів, у розумінні ст.ст.77,79 ЦПК України, а саме, позивачем не надано договір про надання правової допомоги укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що унеможливлює встановити, що зазначені витрати були понесені позивачем саме у зв`язку із представництвом його інтересів у суді за даною цивільною справою. Крім того, не надано суду представником позивача й розрахунку таких витрат із зазначенням виду послуги, часу, необхідного для її виконання та вартості послуги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що представником позивача не надано належних та допустимих доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу, у зв`язку з чим наявні підстави для відмови в задоволенні даної вимоги.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.4,10,11-13,81,95,263-265 ЦПКУкраїни,суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОленою Василівною та зареєстрований в реєстрі за номером № 78184 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 0103\054621-ZP від 30.09.2015 року в розмірі 95 861, 09 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений позивачем за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, та за подання до суду позову в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок, а загалом 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 копійок.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня її проголошення (складення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішеннязнаходиться вЄдиному державномуреєстрі судовихрішень завеб -адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄДРПОУ 36799749, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б.

Треті особи : приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, 49083, м. Дніпро, вул. Хмельницького Богдана, 4 оф. 400.

приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Європейська, 11/2.

Суддя С. Г. Юдіна