Рішення № 119102742, 17.05.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4779/23

Провадження № 2/202/129/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районнийсуд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Доценко С.І.,

за участю секретаря Тарасової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент Банк» про захист прав споживачів, и-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до Акціонерного товариства «АКЦЕНТ БАНК»(надалі АТ « АКЦЕНТ БАНК») про визнання недійсним частини кредитного договору , укладеного між нею та відповідачем в частині нарахування відсотків , пені та штрафних санкцій із застосуванням наслідків недійсності правочину. Та просила зобов`язати відповідача зробити перерахунок заборгованості за кредитним договором з урахуванням визнання кредитного договору недійсним в частині нарахування відсотків ,пені та штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачка зазначила що вона звернулась до відповідача із анкетою заявою , на підставі якої вона отримала від банку кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, але вона не підписувала та не була ознайомлена з Правилами та Умовами надання банківських послуг . При цьому в анкеті заяві зазначено, що Умови та Правила надання банківських послуг є обов`язковою складовою договору про надання банківських послуг як і довідка про умови кредитування . Таким чином лише наявність всіх цих обов`язкових складових становить укладений договір про надання банківських послуг. Сам факт підписання заяви про приєднання не свідчить до Умов та Правил надання банківських послуг. Банк при підписанні анкети заяви, в порушення ст.9,10 Закону « Про споживче кредитування» не надав їй інформацію по кредиту. Стверджує, що вона не підписувала Правила та Умови надання банківських послуг, паспорт кредиту , а тому у неї не виникли зобов`язання по сплаті процентів, пені та штрафних санкцій. Окрім того вважає порушенням своїх прав нарахування одночасно банком неустойки та штрафу за порушення умов договору, безпідставно встановлює і змінює розмір кредитного ліміту . Тому просила визнати в цій частині кредитний договір недійсним та зобов`язати відповідача зробити перерахунок заборгованості.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому , заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що кредитні кошти банком були надані позивачу на підставі підписання нею анкети - заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «АКЦЕНТ БАНК» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої підписанням заяви позивач підтвердила прийняття публічної пропозиції та укладення договору між нею та банком на умовах, викладених у публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку , паспорту споживчого кредиту . Паспорт споживчого кредиту був сформований як електронний документ та був підписаний позивачем простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком на номер телефону ,зазначений позивачем в Анкеті заяві. При цьому в Анкеті заяві вона надала згоду на використання електронного підпису. Такий спосіб укладення договору відповідає ч.1 ст.13 Закону України « Про споживче кредитування», а також вимогам Законів України « Про електронну комерцію», « Про електронні документи та електронний документообіг». Тому , в задоволенні позову просив відмовити тому що позивач була обізнана про всі умови та правила надання банківських послуг , погодилась з цими умовами та отримала від банку кредитні кошти в розмірі на умовах зазначених в цих документа, які передбачають, строк дії договору, інформацію про реальну річну процентну ставку та загальні вартості кредиту, порядок повернення кредиту, та наслідки прострочення виконання /не виконання зобов`язань за цим договором, до яких відносяться штрафи за несвоєчасне погашення кредиту. Зазначення в договорі про нарахування неустойки за невиконання зобов`язань ґрунтується на ст.549 ЦК України та не є окремим видом юридичної відповідальності. Зміна кредитного ліміту банком передбачено умовами договору та не впливає на права і обов`язки споживача поки він не скористається цим кредитним лімітом.

Ухвалою суду від 16.03.2023 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 16.03.2023 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про витребування у відповідача оригіналу кредитного договору.

Ухвалою суду від 07.04.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування розрахунку заборгованості.

Дослідивши заяви по суті справи та надані сторонами докази суд встановив наступні обставини.

05.05.2021 року позивачка ОСОБА_1 підписала анкету заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банк», що не запепчує сама позивачка.

Ознайомившись зі змістом анкети заяви, суд встановив, що позивач власним підписом підтверджує про ознайомлення з інформацією про умови та правила і тарифи кредитування , до яких приєднується та підтверджує прийняття публічної пропозиції та укладення договору між нею та банком на умовах, викладених у публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку, до яких відносяться Умови та Правила надання банківських послуг, тарифами та правилами користування . При цьому вона погодилась на використання цифрового підпису в зазначених правовідносинах та підтвердила, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису позивачки.( а.с.25)

При ознайомленні з паспортом споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» встановлено, що він був сформований як електронний документ та був підписаний сторонами, а позивачем - простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 05.05.2021 року в 13.46 на номер телефону ,зазначений позивачем в Анкеті заяві.

Із змісту зазначеного паспорту споживчого кредиту встановлено, що він містить основні умови кредитування , які полягають в наданні ОСОБА_1 кредиту на споживчі потреби у вигляді поновлювальної кредитної лінії на 240 місяців з правом продовження позивачу на платіжну карту. В розділі 4 зазначеного паспорту зазначено інформацію щодо реальної річної процентної ставки за кредитом та загальної вартості кредиту. Серед іншого зазначена реальна процентна ставка відсотків річних 49,34%. Розділом 5 зазначено порядок повернення кредиту , розділ 6 містить відповідальність за прострочення та/або невиконання зобов`язань за цим договором . Пеню в договорі не передбачено , але встановлені штрафи та процентна ставка , які підлягають застосуванню за несвоєчасне погашення кредиту або відсотків або невиконання зобов`язань щодо повернення кредиту. ( а.с.25-27)

Відповідно до наданої банком довідки заборгованості за зазначеним кредитом ОСОБА_2 має відкритий банківський рахунок , тип рахунку кредитна картка НОМЕР_1 . Заборгованість за кредитом становить на 11.04.2023 року 26627,66 грн., при цьому сума простроченої заборгованості 6572,70грн. , що свідчить про те, що вона отримала кредитні кошти за цим договором.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі досліджених доказів, суд прийшов до наступних висновків.

Позивач , не заперечуючи факт отримання кредитних коштів , просить визнати частково недійсним кредитний договір, посилаючись на те що вона не підписувала умови договору про нарахування процентів за користування кредитом та штрафних санкцій за невиконання договору у вигляді пені (яка не передбачена в договорі) та штрафу за прострочення чи невиконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів та процентів.

Визнання правочину недійсним, це є одним із встановлених статтею 16 ЦК України способів захист цивільних прав та інтересів в судовому порядку.

Відповідно до положень ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу.

Кредитний договір укладається в письмовій формі і не може змінюватися в односторонньому порядку без згоди сторін.Кредитний договір,укладений знедодержанням письмовоїформи,є нікчемним(ч.2ст.1055Цивільного КодексуУкраїни).

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що позивачка, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ « АКЦЕНТ БАНК» підтвердила про ознайомлення з інформацією про умови та правила і тарифи кредитування , до яких приєднується та підтверджує прийняття публічної пропозиції та укладення договору між нею та банком на умовах, викладених у публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку, до яких відносяться Умови та Правила надання банківських послуг, тарифами та правилами користування , та визнала застосування цифрового електронного підпису як аналогу власноручного підпису та 05.05.2021 року в 13.46 вона підписала паспорт споживчого кредиту « Кредитна картка «Зелена» із застосуванням простого електронного підпису шляхом підтвердження дзвінком 05.05.2021 року в 13.46 на номер телефону ,зазначений позивачем в Анкеті заяві.

Оформлення кредитного договору у письмовій формі у вигляді електронного документу та підписання із застосуванням електронного підпису відповідає формі договору про споживчий кредит, встановленої ст.13, 14 Закону України « Про споживче кредитування» .

Таким чином, суд встановив, що при оформленні кредитних правовідносин між сторонами було додержано письмову форму, яка є обовязковою, відповідно до положень ч. 2 ст. 1055 Цивільного Кодексу України.

Що стосується покладення на позивача за цим кредитним договором обов`язку повернути кредитні кошти з процентами, то це ґрунтується на положеннях ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Окрім того, відповідно п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року № 1734-VІІІ, загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом,комісіїта інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Таким чином, відповідно до норм діючого законодавства, нарахування процентів за користування кредитом відноситься до обов`язкових витрат споживача кредитних послуг .

Встановлення в договорі споживчого кредитування умов забезпечення виконаннязобов`язанняу виглядіштрафу за неналежне виконання або невиконання споживачем зобов`язань за кредитним договором також не суперечить положенням ст.546-549 ЦК України, якими встановлено загальні положенняпро забезпеченнявиконання зобов`язання, та ст. ст.1, 21 Закону України « Про споживче кредитування».

Суд зазначає що в паспорті кредиту зазначено, що пеня за цим договором не застосовується і позивачем не надано доказів про її нарахування .

Вирішуючи спір, суд також виходить з принципу свободи договору, який є одним з основоположних принципів цивільного права .

Так, ч.1ст.627ЦК Українизазначено,що сторони,відповідно дост.6цього Кодексу,є вільнимив укладеннідоговору,виборі контрагентата визначенніумов договору,з урахуваннямвимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства,звичаїв діловогообороту,вимог розумностіта справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Як уже зазначалось, судом встановлено, що позивач не відмовилась від отримання кредитних коштів за умовами кредитування запропонованими банком, у встановленому законом порядку, а отримала кредит у своїх споживчих цілях , що свідчить, що в момент укладення була дотримана форма і всі істотні умови кредитного договору .

Із наданих для дослідження доказів суд не встановив порушення відповідачем прав позивача як споживача банківських послуг.

Відповідно до змісту ст.ст.12,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає, що в порушення вказаних норм, позивачем не було надано жодних належних допустимих та достатніх доказів для обґрунтування своїх позовних вимог, а тому позов про часткове визнання недійсним спірного кредитного договору не підлягає задоволенню.

Вимоги про зобов`язання відповідача зробити перерахунок заборгованості за зазначеним кредитним договором є похідними від вимоги про визнання договору недійсним, а тому також не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі складаються із судового збору в сумі 1073.60 гривень які відносяться за рахунок держави, враховуючи, що позивач звільнена від судового збору при зверненні із зазначеним позовом.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273-279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору від 05.05.2021 року та зобов`язання зробити перерахунок заборгованості за кредитним договором в частині нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С. І. Доценко