Ухвала суду № 11908414, 11.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-41002/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2010р. по справі№2-а-41002/09/2070

за позовом Приватного підприємства "Електро-Скат" <Список ><Текст >

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

19.08.2009 року, Приватне підприємство „Електро-Скат”(далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - відповідач),в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.02.2009 року №0000052300/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 року позовні вимоги було задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.02.2009 року №0000052300/0 в частині визначення основного платежу в сумі 12 926,00 грн. та в частині застосування штрафу в сумі 4 959,90 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністравтиного суду від 17 лютого 2009року скасувати в частині задоволення позовних вимог, в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст.ст.4,5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР), ст. 97 КЗпП України, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівники відповідача здійснили виїзну планову перевірку позивача з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, про що був складений акт від 02.02.2009 року №110/23/32837256.

Порушення зазначене в акті складає у порушені, зокрема, п.5.1,п.5.2.1, п.5.2.5, п.5.2, п.5.3.9, п.5.3,пп.5.6.1,п.5.6,пп.5.7.1,п.5.7 ст.5, пп7.3.7п7.3ст.7 та пп8.1.1.п.8.1 ст.8 Закону №№334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 24359 грн. в тому числі по періодах: за 9 місяців 2007 року занижено податок на прибуток в сумі 697 грн.; за 2007 рік занижено податок на прибуток на 4429 грн.; за 1 квартал 2008 року занижено податок на прибуток на 2793 грн.; за півріччя 2008 року занижено податок на прибуток на 13703 грн.; за 9 місяців 2008 року занижено податок на прибуток в сумі 19930 грн.

За результатами проведеної перевірки були ухвалене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.02.2009 року №0000052300/0 за яким на позивача було покладено податкове зобовязання на суму 32 209 грн., із яких 24 359 грн. за основним платежем; 7850 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині було ухвалене всупереч вимогам Закону.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У відповідності до п.5.6 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з такими платником податку, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування прибутковим податком з громадян).

Податковим органом ставиться під сумнів віднесення до валових витрат обігу та виробництва позивача, зокрема, щомісячних премій.

Позиція позивача про правомірність нарахування щомісячних премій підтверджується наданими до матеріалів справи укладеного на підприємстві колективного договору, умови якого передбачають виплату названих премій, укладеними з працівниками трудовими контрактами, умовами яких теж передбачено надання названих виплат.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність висновків податкового органу.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність на підприємстві прибутку у 2008 році, як обовязковій умові для отримання премії, то колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать надані до справи документи бухгалтерського обліку, та подані документи податкового обліку, відповідач у період, що перевірявся не мав податкової заборгованості та збитків.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення відповідача в частині визначення основного платежу з податку на прибуток підприємств в сумі 12 926,00 грн. та в частині застосування штрафу в сумі 4 959,90 грн. є обґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача частково не відповідає наведеним критеріям тому, підлягає частковому скасуванню.

Судом першої інстанції позовні вимоги були задоволені частково, проте, сторонами не була оскаржена залишена частина податкового повідомлення-рішення відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 ><198/199 >, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2010р. по справі№2-а-41002/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2010 р.