Ухвала суду № 11907184, 14.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12746/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Костюк Л.О.;

суддів:Шостака О.О., Троян Н.М.;

розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання протиправним та недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання протиправним та недійсним рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.08.2009 р. № 0007462305, в якій просило визнати протиправним та недійсним Рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.08.2009 р. № 0007462305 (а.с. 5-7).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2009 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»задоволено, а саме визнано протиправним і скасовано рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 серпня 2009 року № 0007462305 (а.с. 61-65).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник відповідача - Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва подала апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2009 року по справі № 2а-12746/09/2670, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2009 р. по справі № 2а-12746/09/2670 та прийняти нове рішення, яким в позові ТОВ «Астеліт»відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що при ухваленні даної постанови Окружним адміністративним судом м. Києва було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 250 Господарського кодексу України (а.с. 69-71).

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт», суд першої інстанції виходив з того, що статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Датою порушення позивачем правил обігу готівки шляхом перевищення ліміту залишку готівки є 28 травня 2008 року, відповідачем виявлено вчинене порушення 10 серпня 2009 року, а штрафні (фінансові) санкції застосовано 13 серпня 2009 року.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, застосування до TOB «Астеліт»адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.08.2009 року працівниками Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Астеліт»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.08 по 31.03.09, валютного законодавства за період з 01.01.08 по 31.03.09, в результаті якої складений Акт від 10.08.2009 р. № 9578/23-08/22859846 (а.с. 10-14).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено факт перевищення ліміту залишку готівки в касі позивача, а саме: розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі складав 9 300,00 грн., залишок на початок дня 27 травня 2008 року (лист № 49) становив 8 497,68 грн., повернення підзвітних коштів (кор.рах. 37.2) ПКО № 108 у розмірі 10 000,00 грн., видача готівки (рах. 37.2) під звіт згідно ВКО № 98 складала 50,00 грн., операція інкасації наступного робочого дня до установи банку не проводилась.

Таким чином, Актом перевірки встановлено, що в порушення пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, сума понадлімітних коштів наступного дня (тобто 28 травня 2008 року) складала 9 147,68 грн.

13 серпня 2009 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007462305, яким позивачу за порушення пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 та на підставі п. 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з п. 1 абз. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18 295,36 грн. (а.с. 15).

Абзацом першим п. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі по тексту - Положення).

Відповідно до пункту 1.2 Положення ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) -граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Пунктом 2.7 Положення встановлено, що виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Відповідно до пункту 2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

У відповідності до статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Отже, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238 та 239 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, датою порушення позивачем правил обігу готівки шляхом перевищення ліміту залишку готівки є 28 травня 2008 року, однак відповідачем виявлено вчинене порушення 10 серпня 2009 року та лише 13 серпня 2009 року застосовано штрафні (фінансові) санкції, тобто пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 серпня 2009 року № 0007462305, яким застосовано до TOB «Астеліт»адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення, є протиправним.

З огляду на таке, колегія суддів апеляційної інстанції, вивчивши матеріали, що містяться в справі, дійшла висновку, що судом першої інстанції всебічно, повно та обєктивно встановлені обставини справи, досліджені та оцінені всі докази, які містяться в матеріалах справи, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Н.М. Троян