Ухвала суду № 11907240, 14.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/140-25/169-А (у 2-ох томах) Головуючий у 1-й інстанції: ДОбрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Желтобрюх І.Л.,

суддів Н.В. Безименної, Я.С. Мамчура

при секретарі Коробій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва, за участю третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Юніверсал-ПАК», про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.»звернулося до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонвському районі м.Києва №0010042302/0 від 05.05.2006р.

Справа розглядалась неодноразово. Постановою Окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2009 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м.Києва була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Р.А.М.»щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Юніверсал-ПАК»за період з 01.02.2005р. по 30.04.2005р.

За результатами перевірки складено Акт №370/23-205-31724470 від 25.04.2006р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включення до складу податкового кредиту за квітень 2005р. суму ПДВ в розмірі 19570,00грн. по непідтверджених податкових накладних.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22.12.2005 року по справі 2-а-229 визнано недійсними установчі документи TOB «НВП «Юніверсал-ПАК», а саме: установчий договір та статут TOB «НВП «Юніверсал-ПАК» з дати державної реєстрації, тобто з 05.03.2004 року; реєстрацію платника податку на додану вартість та свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників ПДВ, тобто з 14.05.2004 року.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва, актом № 47 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 15.02.2006 року було виключено TOB «НВП «Юніверсал-ПАК» з Реєстру платників ПДВ з 14.05.2004 року (копія в матеріалах справи).

Постанова Святошинського районного суду м. Києва від 22.12.2005 року по справі 2-а-229 набула законної сили з 02.01.2006 року.

Донарахування ж позивачу податку на додану вартість та застосування до нього штрафних санкцій здійснено на підставі висновків Акту перевірки відповідача від 25.04.2006року за № 370/23-205-31724470. Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що на день складання Акта перевірки відповідачем постанова Святошинського районного суду м. Києва від 22.12.2005 року набула законної сили, а ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25.04.2007 року взагалі не існувало, а тому податковий орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства є правомірним.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Між ТОВ "Р.А.М."(замовник) та ТОВ «НВП «Юніверсал-ПАК»(виконавець) були укладені Договори: № 57 від 18.03.2005 р. на оренду машинного часу на загальну суму 54 000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 9 000,00 грн., № 61 від 02.04.2005 р. про інформаційну підтримку вхідних дзвінків контакт-центру на загальну суму 54 650,50 грн., в т.ч. ПДВ 9 108,42 грн.; рахунок - фактура № 73-у/02/05 від 01.02.2005 р. за розробку технічного макету на загальну суму 8 770,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 461,67 грн.

Виконання вказаних договорів підтверджується актами виконаних робіт податковими накладними та рахунками - фактурами (копії в матеріалах справи): Акт виконаних робіт до договору № 61 від 02.04.2005 р. на суму 54 650,50 грн.; податкова накладна від 27.04.2005 р. № 467/2704-15 на суму 54 650,50 грн.; Акт виконаних робіт до рахунку - фактури № 73-у/02/05 від 01.02.2005 р. на суму 8 770,00 грн.; податкова накладна від 08.02.2005 р. № 358/0802-15 на суму 8 770,00 грн.; Акти прийому передачі до договору № 57 від 18.03.2005 р. (сім актів); податкова накладна від 21.03.2005 р. № 397/2103-15 на суму 54 000,00 грн.

Вказані операції були відображені в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), а суми податку на додану вартість зазначені в них, були включені до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах (квітень 2005 р.).

Таким чином, позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «НВП «Юніверсал-ПАК», про що свідчать укладені між сторонами договір на оренду машинного часу, договір про інформаційну підтримку вхідних дзвінків контакт-центру, рахунок - фактура за розробку технічного макету та акти виконаних робіт до вказаних договорів протягом 2005 року.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платники податку на додану вартість у порядку передбаченому зазначеним Законом.

Господарські операції між ТОВ «НВП «Юніверсал-ПАК»та позивачем відбувалися в березні - травні 2005 року, а свідоцтво платника ПДВ було анульоване з 14.05.2005 року. Таким чином, на момент здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем і TOB «НВП «Юніверсал-ПАК», останнє не являлося платником податку на додану вартість.

Таким чином, податкові накладні, виписані TOB «НВП «Юніверсал-ПАК» на адресу TOB «Р.А.М.»не можуть враховуватись при визначенні сум податкового кредиту Позивача за квітень 2005 року.

Відповідно до п. п. 7.2.3., п. п. 7.2.4 та п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платник податку.

Відповідно до п. 2, п. 5, п. 6.2 та п. 18 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Мін'юсті 23.06.1997 за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до п. п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними ... У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При цьому, податкова накладна згідно закону розуміється не лише як формальний документ, а як документ, що несе відповідне правове навантаження і який повинен підтверджувати наявність підстав для включення в податковий кредит сум податку. Відсутність таких підстав позбавляє податкову накладну юридичної сили підтверджувати право на податковий кредит.

Тобто, як видно з аналізу вищенаведених норм, навіть при наявності податкової накладної податковий кредит може бути не підтверджений, а сума податкового кредиту зазначена в податковій накладній не є остаточною та беззаперечною і може бути не підтверджена за результатами перевірки.

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Пунктом 25 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000р передбачено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Свідоцтво про реєстрацію TOB «НВП «Юніверсал-ПАК», як платника податку на додану вартість, анульовано з 14.05.2005 року.

Таким чином, податкові накладні, що видані позивачу TOB «НВП «Юніверсал-ПАК», складені особою, що не мала на те повноважень, не була зареєстрована у встановленому порядку платником ПДВ.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»,, під бюджетним відшкодуванням слід розуміти суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.

Вказаним Законом встановлений прямий взаємозв'язок між: сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку, а також зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку.

Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.

Таким чином, укладання і виконання вищевказаних договорів суперечить інтересам держави та суспільства, так як завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах, витрати державних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав та права на їх отримання.

Отже, суд першої інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не мав право включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, оскільки судом встановлено, що контрагентом позивача - TOB «НВП «Юніверсал-ПАК», суми ПДВ до державного бюджету не сплачувалась.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2009 року , - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх

Судді: Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Повний текст ухвали виготовлено 21.10.2010р.