Ухвала суду № 11907180, 14.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4721/10 Головуючий у 1-й інстанції: Куліченко М.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Костюк Л.О.;

суддів:Шостака О.О., Троян Н.М.;

розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Прокурора м. Коростень в інтересах Коростенського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2009 року Прокурор м. Коростеня звернувся в інтересах держави в особі Коростенського міського центру зайнятості до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 в порядку ст. 60 КАС України, в якому просив:

- стягнути з ОСОБА_2 (іден. код НОМЕР_1), який проживає в АДРЕСА_1, завдану шкоду в розмірі 5240 грн. 63 коп. на користь Коростенського міського центру зайнятості, р/р № 37178300900230 в банку УДК в Житомирській області, МФО 811039, код КПК 250400, код установи 22050056 (а.с. 1).

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 березня 2010 року позов задоволено, а саме стягнено з ОСОБА_2 (іден. код НОМЕР_1) на користь Коростенського міського центру зайнятості, р/р 37178300900230 в УДК Житомирської обл., МФО 811039, код КПК 250400, код установи 22050056 5240,63 грн. (а.с. 23-24)

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції (а.с. 30) та апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.03.2010 року у адміністративній справі № 2а-4721/2010 за адміністративним позовом прокурора міста Коростеня в інтересах держави в особі Коростенського МЦЗ до ОСОБА_2 про стягнення шкоди в розмірі 5,240 грн. 63 коп. та прийняти нову постанову суду про відмову в задоволенні адміністративного позову, обґрунтовуючи тим, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню в цілому (а.с. 34-35).

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, який 02.01.2008 року був зареєстрований в Коростенському МЦЗ як безробітний та йому були призначені відповідні виплати відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в період з 01.03.2008 року по 01.09.2008 року працював за цивільно-правовими угодами в ТОВ «Базальт» та отримував відповідні виплати не повідомивши про це МЦЗ.

В результаті чого, ним були порушені вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За таких обставин, зайво виплачені та отримані відповідачем кошти підлягають стягненню з нього на користь держави в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 02.01.2008 року був зареєстрований в Коростенському МЦЗ як безробітний та йому були призначені відповідні виплати відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(а.с. 3).

В період з 01 серпня 2008 року по 05 січня 2009 року відповідач отримав допомогу по безробіттю в Коростенському міському центрі зайнятості в розмірі 5 240,63 грн. (а.с. 6).

Проте, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, відповідач згідно цивільно-правових договорів працював на підприємстві ТОВ «Базальт»та отримував кошти (а.с. 7).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Коростенським МЦЗ Житомирської області проведено перевірку достовірності даних, в результаті якої складений Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним від 23.06.2009 року із висновком про те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», громадяни, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності належать до зайнятого населення і не мають права перебувати на обліку в службі зайнятості та отримувати матеріальне забезпечення. На підставі п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення (а.с. 8).

На підставі акту розслідування від 23.06.2009 р., директором МЦЗ ОСОБА_3 24 червня 2009 року винесено Наказ «Про відшкодування коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2 ідент. код - НОМЕР_1»№ 56, яким відповідача зобов'язано відшкодувати кошти в сумі 5 240 грн. 63 коп., отримані за період перебування на обліку в Коростенському міському центрі зайнятості як безробітного з 09.01.2008 р. по 06.01.2009 р. в звязку з тимчасовим працевлаштуванням безробітного (а.с. 9).

Листом від 24.06.2009 р. № 1382 відповідача було повідомлено про зобовязання відшкодувати Коростенському МЦЗ кошти в розмірі 5 240 грн. 63 коп., виплачені як допомога по безробіттю з 09.01.2008 р. по 06.01.2009 р. (а.с. 10).

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, який вважає, що оскільки відповідач не повідомив про своє працевлаштування МЦЗ, тому утворилась переплата йому сум соціальної допомоги по безробіттю в розмірі 5240,63 грн.

За таких обставин, зайво виплачені та отримані відповідачем кошти підлягають стягненню на користь держави.

Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року, № 1533-III, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

На підставі п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Коростенський міськрайонний суд Житомирської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 березня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Н.М. Троян