Ухвала суду № 11907145, 21.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-932/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Гонтарук В.М.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 року у справі за позовом Казенного науково-виробничого обєднання «Форт»МВС України до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

КНВО «Форт»МВС України звернулися до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним рішення ДПІ у м. Вінниці від 14.12.2009 року №0001342200/1 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені на суму 99712,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 року позов задоволено: Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 14.12.2009 року №0001342200/1 про застосування до казенного науково-виробничого об»єднання «Форт»МВС України штрафних санкцій у вигляді пені на суму 99712,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у м. Вінниці подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що КНВО «Форт»МВС України створене на підставі рішення Кабінету Міністрів України (постанова від 30.06.1998 року №987) шляхом перетворення державного підприємства НВО «Форт». Зареєстроване юридичною особою 23.02.1999 року. Перебуває на податковому обліку в ДПІ м. Вінниці.

20.10.2009 року ДПІ м. Вінниці проведена позапланова виїзна перевірка казенного науково-виробничого обєднання «Форт»МВС України з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків по контрактам: №317 від 19.12.2008 року, укладеному із нерезидентом-фірмою «Специальная техника и снаряжение МВД ПМР ЗАО», Придністровсько-Молдавська республіка, №202 від 10.07.2008 року, укладеному із нерезидентом фірмою AB», Швеція, №154 від 09.06.2008 року, укладеному із нерезидентом фірмою Inc», США.

За результатами перевірки складено акт №2594/2202/01199251 від 20.10.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(зі змінами та доповненнями) від 23.09.1994 року №185/94-ВР в частині недотримання законодавчо встановлених термінів надходження імпортного товару.

На підставі акту перевірки відносно позивача ДПІ у м. Вінниці 21.10.2009 року прийнято рішення №0001342200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 99712,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, КНВО «Форт»МВС України скористалось правом оскарження даного рішення, подавши до ДПІ у м. Вінниці скаргу. Рішенням ДПІ м. Вінниці про розгляд первинної скарги №26408/10/25-09/73 від 14.12.2009 року скаргу КНВО «Форт»МВС України залишено без задоволення.

Після розгляду первинної скарги відповідно до вимог .п.5.3. п.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758 (із змінами та доповненнями) ДПІ у м. Вінниці складено і направлено КНВО «Форт»МВС України рішення від 14.12.2009 року №0001342200/1.

Однак позивач не погодився з результатами розгляду первинної скарги, подавши відповідну скаргу до ДПА у Вінницькій області. За результатами розгляду повторної скарги (рішення №2976/10/25-009 від 10.02.2010 року), ДПА у Вінницькій області 10.02.2010 року залишено без змін рішення ДПІ у м. Вінниці від 21.10.2009 року №0001342200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій в сумі 99712,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та рішення від 14.12.2009 року №26408/10/25-09/73, прийняте за розглядом первинної скарги (рішення від 14.12.209 року №0001342200/1), а скаргу без задоволення.

Позивачем подано до ДПА України скаргу на рішення від 10.02.2010 року №2976/10/25-009 про розгляд повторної скарги. 02.03.2010 року ДПА України залишень без змін рішення ДПІ у м. Вінниці від 21.10.2009 року №0001342200 (рішення від 14.12.209 року №0001342200/1) про сплату штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПА у Вінницькій області від 10.02.2010 року №2976/10/25-009, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу без задоволення.

КНФО «Форт МВС України»був укладений контракт №154 від 09.06.2008 року з нерезидентом-фірмою Inc», США.

Згідно попереднього акту планової перевірки КНФО «Форт»від 15.09.2009 року №165/2320/01199251 за період 01.04.2007 року по 31.07.2009 року встановлено, що станом на 31.07.2009 року за розрахунками по контракту №154 від 09.06.2008 року з нерезидентом-фірмою Inc», США, рахувалась:

- прострочена дебіторська заборгованість на суму 159912,50 дол. США, з кінцевим строком надходження товару по імпорту 30.07.2009 року, за висновком Міністерства економіки України №547 від 08.01.2009 року, №121 від 19.03.2009 року, №260 від 29.05.2009 року.

- непрострочена дебіторська заборгованість на суму 319825, 00 дол. США, з кінцевим строком надходження товару по імпорту відповідно по сумам 70000,00 дол. США 20.10.2009 року та 89912,50 дол. США 23.11.2009 року.

Прострочена дебіторська заборгованість у сумі 159912,50 дол. США виникла по перерахуванні на користь нерезидента коштів у формі попередньої оплати за платіжним дорученням №7 від 18.07.2008 року, кінцевий строк погашення якої 14.01.2009 року.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

В силу статті 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно висновків Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією на суму 159912,50 дол. США по контракту №154 від 09.06.2008 року з нерезидентом-фірмою Inc», США, кінцевий строк надходження товару по імпорту продовжено до 30.07.2009 року, а саме висновками:

-№547 від 08.01.2009 року строк продовжено з 15.01.2009 року до 10.03.2009 року

-№121 від 19.03.2009 року строк продовжено з 10.03.2009 року до 04.06.2009 року

-№260 від 29.05.2009 року строку продовжено з 04.06.2009 року до 30.07.2009 року.

За результатами проведення попередньої перевірки підприємству за порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»підприємству нарахована пеня на підставі ст.4 цього ж Закону за період з 31.07.2009 року по 31.07.2009 року та прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3693,00 грн., що були сплачені КНВО «Форт»МВС України 09.10.2009 року. В підтвердження зазначеного суду надана виписка з картки особового рахунку платника податків.

За результатами проведення поточної перевірки встановлено порушення КНВО «Форт»МВС України законодавчо встановлених термінів надходження імпортного товару при проведенні розрахунків по контракту №154 від 09.06.2008 року. Зокрема перевіркою встановлено, що по вищевказаному контракту на виконання вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»висновок Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на продовження строку з 30.07.2009 року КНВО «Форт»МВС України не надавався.

Підприємством до перевірки надана ВМД типу ІМ74 №401000007/9/004508 на суму 319825,00 дол. США, де згідно відтиску штампу Вінницької митниці імпортований товар перетнув митну територію України 21.08.2009 року та перебуває під митним контролем Вінницької митниці.

Прострочена дебіторська заборгованість в сумі 159912,00 дол. США закрилась шляхом надходження товару (патронна лінія для спорядження мисливських набоїв, код товару - 84798998) від нерезидента згідно належним чином оформленої ВМД типу ІМ40 №401000007/9/004546 від 27.08.2009 року на загальну суму 161695,00 дол. США.

Однак перевіркою встановлено, що митне оформлення товару не було завершено в законодавчо встановлений термін (до 30.07.2009 року), оскільки сам факт перетину митного кордону не може свідчити про здійснення поставки імпортного товару в розумінні ст.. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», так як Митним кодексом України встановлені послідовні і обовязкові процедури митного оформлення товару.

Відповідно до ст.188 Митного кодексу України, імпорт це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про те, що отриманий від фірми-нерезидента імпортний товар не може вважатись таким, що поставлений у законодавчо встановлений термін в режимі імпорту відповідно до ст.188 Митного кодексу України, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до Митного кодексу України поняття «перетин товаром митного кордону України»та «пропуск через митний кордон України»не є тотожними, але такими, які є взаємоповязаними і обовязковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності з п.35 ст.1 Кодексу є дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України. Таким чином, спочатку здійснюється пропуск товару, за ним переміщення товару через митний кордон, тобто фактичне ввезення товару на миту територію України.

Вантажна митна декларація згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим Постановою КМУ від 09.06.1997 року №574, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митий кордон України, вона засвідчує надання субєкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обовязки зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

На виконання вимог валютного законодавства України, зокрема ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підприємство повинно ввезти (перемістити) товар на митну територію України, для чого повинен бути здійснений пропуск через митний кордон (тобто митним органом повинен бути наданий дозвіл на переміщення цього товару через митний кордон).

Фактичне ввезення товару на виконання вищезгаданого по тексту контракту підтверджується його розміщенням на митному складі.

Згідно зі ст.212 Митного кодексу України Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання. Згідно статті 216 цього ж Кодексу для зберігання товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади.

Пунктом 1.4 Положення про відкриття та експлуатацію митних складів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 31.12.1996 року №592, встановлює, що територія митних складів є зоною митного контролю і становить невідємну частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс, нормативні акти державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Оскільки територія митного складу є митною територією України, факт нерозміщення товару на митному складі підтверджує, що товар знаходиться на митній території Україні.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій застосовано до позивача фактично за порушення ним порядку декларування.

Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 року №49, встановлено, що порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей, що знаходяться за межами України. Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Аналогічні вимоги встановлені п.2.3. Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.1999 року №542.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у ДПІ м. Вінниці відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за порушення порядку декларування, оскільки у підприємства майна та валютних цінностей немає поза межами України (судом встановлено, що товар перебуває на митній території України).

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у м. Вінниці рішення від 14.12.2009 року №0001342200/1 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені на суму 99712,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: