Єдиний державний реєстр судових рішень
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
02 серпня 2010 року Справа № 2-4/5186-2008 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Ющенко Тетяна Анатоліївна довіреність №408-Д від 19.07.2010,
відповідача: Голова, Прищепов Мікола Михайлович наказ №1-К від 05.05.199,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 20.04.2010 у справі №2-4/5186-2008
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034)
до Фермерського господарства "Світлий шлях" (вул. Кірова, 17, п. Кіровське, 97300)
про стягнення 119270,69 грн. та розірвання договору оренди;
за зустрічним позовом Фермерського господарства "Світлий шлях"
до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"
про визнання договору оренди недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Крименерго", звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, Фермерського господарства "Світлий шлях", про стягнення сум. Після уточнення позовних вимог позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати за договором оренди у сумі 114709,32 грн. за період з 01.11.2005 по 31.12.2007 та стягнення збитків у вигляді вартості поголів’я свиней, наданих в оренду, у сумі 1976056,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов’язку по сплаті орендних платежів та неповерненням предмету оренди (сільськогосподарських тварин) у зв'язку з закінченням строку договору.
Фермерське господарство "Світлий шлях" звернулось до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" із зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди у зв'язку з порушенням норм діючого законодавства при укладенні договору.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2010 у справі № 2-4/5186 (суддя Белоглазова І.К.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "Світлий шлях" на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 1976056, 20 грн. збитків та судових витрат на суму 19872,19 грн. У частині стягнення заборгованості з орендної плати відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Підставою для стягнення збитків є висновок суду про неналежне виконання відповідачем господарського зобов’язання щодо повернення майна підсобного господарства с. Красновка Кіровського району, що належить позивачеві. З посилкою на статті 224, 225 частини 3, 226 частини 5 Господарського кодексу України позов у цієї частині задоволено.
У частині відмови у позову судове рішення мотивовано тим, що договір оренди між сторонами не був укладеним, тому що не пройшов нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію. З посилкою на зазначені висновки суд першої інстанції відмовив у задоволенні первісного та зустрічного позову.
Не погодившись з судовим рішенням, відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить частково скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Сторона наполягає на тому, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. На думку сторони, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо обов’язкового нотаріального посвідчення зазначеного договору. На час укладення договору № 688 від 30.12.2003 не існувало норми про обов’язкове нотаріальне посвідчення договору оренди нерухомого майна. Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що предметом оренди було не тільки нерухоме, а і рухоме майно, а саме: свиноферма та поголів’я свиней. Не звернув увагу суд першої інстанції також і на те, що за рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2006 по справі № 2-13/14423-2006 орендна плата за даним договором вже стягувалась з відповідача на користь позивача за період з березня 2004 року по листопад 2005 року. Зазначеним рішенням встановлений факт укладення та дії договору оренди. З посилкою на статтю 35 Господарського процесуального кодексу України сторона вважає доказаним укладення спірного договору.
Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Судове засідання було відкладено з 07.06.2010 на 05.07.2010, з 05.07.2010 на 02.08.2010.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 продовжено строк апеляційного провадження.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2010 замінено суддю Борисову Ю.В. на суддю Плута В.М.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 замінено суддю Плута В.М. на суддю Гоголя Ю.М.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.08.2010 замінено суддю суддів Гоголя Ю.М., Сотула В.В. на суддів Волкова К.В., Черткову І.В.
Перевіривши обставини справи на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
30.12.2003 між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" та Фермерським господарством "Світлий шлях" укладений договір оренди № 688, на умовах якого позивач передав, а відповідач прийняв в користування свиноферму у с. Красновка Кіровського району, а також поголів’я свиней. Згідно з пунктом 2 договору ціллю оренди є надання об’єкту для годування тварин, переробки і реалізації продуктів тваринництва. Розмір орендній плати становить 2872,11 грн. у першій місяць оренди, за кожний послідуючий місяць розмір орендної плати визначається шляхом корегування розміру орендної плати на індекс інфляції за текучій місяць. Орендна плата сплачується двічі на рік: за перше півріччя у безготівкову порядку не пізніше 20 вересня. За друге півріччя –не пізніше 20 березня. Договір укладений на строк 5 років і діє до 01.06.2008.
Згідно з умовами договору орендар зобов’язаний повернути орендодавцю здорового поголів’я тварин живою вагою не менш, чім на час надання в оренду.
Аналізуючи умови зазначеного договору, судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок, що договір оренди є неукладеним.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.
Так, договором визначені усі істотні умови оренди: предмет, орендна плата, строк дії договору та інше.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ, яка діяла на час укладення договору істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди.
Судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про обов’язковість нотаріального посвідчення зазначеного договору.
Так спеціальний закон, якій діяв на час укладення договору, не передбачає такій умови.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами досягнуто усіх істотних умов для укладення договору оренди: визначено предмет договору, ціль оренди, орендна плата.
Сторонами договір виконувався: позивачем за актом прийому - передачі передані основні засоби : приміщення ферми з обладнанням, а також поголів’я свиней за кількістю 623, загальною живою вагою 75958,0 кг. Вартість основних засобів, переданих в оренду, складає 374667, 94 грн. (а.с.13, 77-80 том 1).
У період до березня 2004 року відповідачем було сплачено 20899,39 грн. орендної плати, що підтверджено рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2006 по справі № 2-13/14423-2006.
Рішенням зазначеного суду з відповідача фермерського господарства "Світлий шлях" на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" стягнуто заборгованість з орендної плати за договором оренди № 688 від 30.12.2003 за період з березня 2004 року по листопад 2005 року у сумі 69853,02 грн. (а.с.71 том 2).
За таких обставин немає правових підстав вважати зазначений договір оренди неукладеним.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що суд першої інстанції допустив суперечливі висновки щодо правовідносин сторін. Так, вважаючи договір неукладеним, суд першої інстанції тем не менш стягнув збитки з однієї із сторін на користь другої сторони за договором з посилкою на статті 224-226 Господарського кодексу України за порушення господарського зобов’язання.
За таких обставин судове рішення не можна вважати таким, що відповідає нормам діючого законодавства, а тому в цієї частині воно підлягає скасуванню.
При прийнятті нового рішення судова колегія виходить із такого.
Як зазначено, між сторонами укладено договір оренди № 688 від 30.12.2003.
Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору розмір орендної плати складає 2872,11 грн. у перший місяць оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Відповідач своїх зобов’язань щодо сплати орендної плати не виконав, з 01.11.2005 по 31.12.2007 у відповідача склалась заборгованість з орендної плати у сумі 100285,34 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі зазначеного сума боргу з орендної плати повинна бути стягнута у примусовому порядку.
Відповідно до частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується сума 3 002,87 грн. у вигляді 3 % річних за період несплати суми боргу з 01.11.2005 по 31.03.2008.
Відповідно до пункту 8.3 Договору орендар несе відповідальність за даним договором, а саме у разі прострочення по сплаті орендних платежів нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені у розмірі 9636,14 грн.
При цьому судова колегія бере за основу розрахунок суми заборгованості, річних та пені, наданий позивачем, оскільки відповідачем не надано заперечень щодо правильності нарахування зазначених сум.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до умов договору оренди (а.с. 60 том 1) після закінчення строку оренди орендар зобов’язаний передати орендодавцю орендований об’єкт протягом 15 днів з моменту закінчення строку оренди за актом передачі. На підставі пункту 7.5 Договору поголів’я свиней орендар повертає у кількості та за вагою, зазначених у додатку № 1 до Договору.
З матеріалів справи вбачається, що по закінченню дії договору оренди відповідачем не повернуто орендоване майно, а саме поголів’я свиней за кількістю 623, загальною живою вагою 75958,0 кг, більш того, страчено (а.с.41 том 2).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі неналежного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У даному випадку втрата поголів’я свиней є збитками, які відповідач завдав позивачеві.
Згідно з довідкою Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" балансова вартість цього майна складає 1969643,16 грн. (а.с.82 том 1). Судова колегія погоджується з висновком суду про розмір збитків, заподіяних позивачеві, оскільки оптова закупівельна ціна на 1 кг свинини станом на квітень 2008 року складає 20,0 –26,0 грн. на підставі повідомлення Торгово –промислової палати Криму № 164 и 08-17 від 14.07.2010.
Крім того, суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо неприпустимості застосування частині 3 статті 226 Господарського кодексу України у правовідносинах сторін, оскільки на час попередження відповідачем позивача стосовно страти майна, поголів’я свиней знаходилось в заставі у банківській установі.
На підставі зазначеного суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача суму збитків, тому рішення суду першої інстанції у цієї частині є законним та обґрунтованим, і скасуванню чи зміні не підлягає.
Оцінюючи зустрічні позовні вимоги, судова колегія вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем заявлені зустрічний позов про визнання договору оренди недійсним з мотивів, що майно, передане в оренду є державним майном, а тому орендодавцем такого майна є регіональне відділення Фонду державного майна України.
З матеріалів справи вбачається, що майно підсобного господарства "Красновка" було передано до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (а.с.97 том 1) у період корпоратизації станом на 01.06.1995.
Відсутність доказів належності орендованого майна державі є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.
Оскільки рішення суду першої інстанції у цієї частині є фактично правильним, незважаючи на мотиви його прийняття, судовою колегією воно залишається без змін.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню у частині відмови у позові про стягнення сум орендної плати. При цьому судова колегія задовольняє позовні вимоги позивача у цієї частині. Внаслідок цього розмір судових витрат, стягнутих з відповідача на користь позивача, збільшується пропорційно стягнутим сумам.
Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 2 частини 1), 104 (пунктом 4 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" задовольнити.
Рішення господарського суду від 20.04.2010 у справі № 2-4/5186-2008 скасувати в частині відмови у позові про стягнення заборгованості з орендної плати.
Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:
"Стягнути з Фермерського господарства "Світлий шлях" (вул. Кірова, 17, п. Кіровське, 97300; р/р 26003301509801 у Кіровському віділенні держошадбанку № 5301, МФО 384298, ОКПО 30123228) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034; р/р 26007301320163 у філії КЦВ ПІБ України міста Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 00131400)
100285,34 грн. орендної плати;
3002,87 грн. –3% річних;
9636,14 грн. пені;
1 976056,20 грн. збитків;
20889, 79 грн. державного мита;
118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя Підпис В.А. Лисенко
Судді Підпис К.В. Волков
Підпис І.В. Черткова
Судове рішення № 11906949, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 04.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-4/5186-2008. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: