Постанова № 11905925, 20.10.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-4419/10/2370 20.10.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю представників сторін: позивача Білоглазенко Г.П., Плахотнюк Л.П. за довіреністю; відповідача Савченко Ю.Н. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Леоніс»до державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення № 00000612304/0 від 07.07.2010 р.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Леоніс»звернулось 21.09.2010р. до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Черкаси про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 00000612304/0 від 07.07.2010 р. у сумі 44465 грн. 57 коп.

Позивач зазначав, що 7 липня 2010 р. ДПІ у м. Черкаси було прийнято рішення № 00000612304/0 від 07.07.2010 р., яким ТОВ «Леоніс»відмовлено у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість в розмірі 44818 грн., заявленого в податковій декларації за 1 квартал 2010 р. За твердженням позивача, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки невиїзної (камеральної) документальної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок позивача, поданої за І квартал 2010 р., що оформлені актом перевірки від 29.06.2010 р. №1464/23-4/34726307. Позивач також стверджував, що в порушення п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних. виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, акт перевірки не містить посилань на первинні документи, яким обґрунтовується порушення, доводи та підстави невизнання та неприйняття податкових накладних, які підтверджують факт виконання робіт та поставки товарів, використаних при будівництві основного фонду. Позивач вважав, що податковим органом неправомірно відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 44465 грн. 57 коп., а тому податкове повідомлення рішення від 07.07.2010 р. № 00000612304/0 підлягає частковому скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що причиною винесення спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що за результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за І квартал 2010 р. ТОВ «Леоніс»встановлено порушення: п.п. 2.1 ст. 2, п.п. 7.5.1 п.п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (надалі за текстом «Закон-168/97-ВР».; п.п. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону -168/97-ВР, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за І квартал 2010 р. на 44818 грн. Завищення заявленої суми бюджетного відшкодування відбулось в наслідок того, що протягом попередніх 12 місяців ТОВ «Леоніс»мало обсяги оподатковуваних операцій в сумі 1775 грн., що менше ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Відповідно до п.п. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону -168/97-ВР такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування. Також відповідач зазначив, що надані ТОВ «Леоніс» до суду документи не підтверджують будівництво позивачем основних фондів, а лише підтверджують поточні витрати. Відповідач вказав, що згідно акта перевірки та документів, наданих позивачем, до І кварталу 2010 р. ТОВ «Леоніс»не здійснювало придбання або спорудження основних фондів, а обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців не дають право позивачу на бюджетне відшкодування.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ТОВ «Леоніс»зареєстроване (св.А00 №618527) державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради 12 березня 2007р.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100035940 від 18.04.2007р. було анульоване у звязку із зміною місцезнаходження та отримано свідоцтво платника ПДВ позивачем 01.11.2007р. №100074837 (індивідуальний податковий № 347263023017) а.с.4 т.2.

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (надалі за текстом Закон № 168/97-ВР). Платником податку відповідно до Закону № 168/97-ВР є: (п.2.1 ст.2) будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку. Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку. Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає звітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відповідно до п. 1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом «Закон № 2181-III») податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору. Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у поданій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Відповідно до п. 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 166, зареєстрованого в Мін'юсті України 09.07.97 р. за N 250/2054 (у редакції наказу ДПАУ від 15.06.2005 р. N 213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 р. за N 702/10982, далі - Порядок), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник подає в порядку, установленому для подання декларацій з ПДВ (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених ст. 15 Закону N 2181-III, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Вказаний розрахунок може не подаватися платником, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених строків давності та положень п. 17.2 Закону N 2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5 та 6 до Порядку. У разі якщо платником виявлено помилки при здійсненні розрахунку бюджетного відшкодування, у тому числі неправильно визначено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду чи суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), і у зв'язку з чим було неправильно заповнено рядок 25 і рядок 26 податкової декларації з ПДВ, то платник може здійснити відповідні коригування податкового обліку та відобразити їх у звітності у вищезазначеному порядку. В уточнюючому розрахунку (додаток 5) за той звітний період, коли платник мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, повинні бути заповнені рядки 3.2 і 3.3 по коду 10.1 зі знаком "+", рядок 5 зі знаком "-", рядок 6.2 по коду 21, рядок 6.4 по коду 22.2, рядок 7.2 по коду 21, рядок 7.4 по коду 22.2 і рядок 8.5. Значення рядка 8.5 уточнюючого розрахунку переноситься зі знаком "+" до рядка 23.4 податкової декларації з ПДВ за звітний період, наступний за періодом, у якому здійснено виправлення самостійно виявленої помилки і подано уточнюючий розрахунок.

Листом від 22.03.2006, № 2681/6/16-1515-26 Державною податковою адміністрацією «Щодо подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок»розяснено, що зворотні виправлення у податковому обліку (у разі якщо платником виявлені суми ПДВ, помилково включені до податкового кредиту у звітному періоді, у якому право на таке включення у платника було відсутнє) платником відображаються також в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. При цьому в розрахунку суми бюджетного відшкодування (уточнюючому) мають бути вказані не уточнені суми податку, а суми, на які його уточнено (різниця), а саме: у рядку 1 розрахунку має бути вказана сума ПДВ, на яку збільшено від'ємну різницю між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом; у рядку 2 розрахунку має бути вказана не загальна сума уточненого податкового кредиту, а лише різниця, на яку така сума податкового кредиту збільшена в зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку; у рядку 3 розрахунку має бути вказана різниця, на яку збільшено розмір суми оплаченого податкового кредиту; рядок 4 розрахунку включається до рядка 25 податкової декларації того звітного періоду, в якому заповнено рядок 23.4. Якщо в одному звітному періоді платником здійснюються виправлення помилок кількох звітних періодів (подаються декілька уточнюючих розрахунків), до рядка 23.4 податкової декларації з ПДВ за звітний період, наступний за періодом, у якому здійснено виправлення самостійно виявлених помилок і подано уточнюючі розрахунки, переноситься загальний підсумок рядків 8.5 та 8.6 цих уточнюючих розрахунків.

Підпунктом «б»підпункту 4.2.2. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.Судом встановлено, що актом перевірки від 29.06.2010 р. №1464/23-4/34726307 зафіксовано (а.с.9) завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за І квартал 2010 р. у сумі 44818 грн., на підставі якого прийнято податкове повідомлення рішення від 07.07.2010 р. № 00000612304/0 (а.с.8), що частково визнано позивачем у сумі 352 грн. 43 коп. (помилково включено до суми бюджетного відшкодування як орендна плата за користуванням приміщення офісу, що не має відношення до витрат на будівництво).

ТОВ «Леоніс»04.06.2010 р. надано до ДПІ у м. Черкаси уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ за 6 місяців 2010 року (у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок) як додаток №5 до Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, де у р.8.9 відображено 44 818 грн. збільшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів (а.с.11 залишок відємного значення за різні звітні періоди з 05.2007-11.2009), хоча за останні 12 календарних місяців (2009 рік) обсяг оподатковуваних операцій визначено у сумі 1 775 грн. Судом встановлено, що з позиції позивача ним виявлено помилки, допущені в податкових періодах травень, липень, серпень, вересень 2007р.; березень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008р.; січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009р. Декларації подавалися за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 166, зареєстрованим у Мін'юсті України 09.07.97 р. за N 250/2054 (у редакції наказу ДПАУ від 15.06.2005р. N 213), а тому, згідно з абзацом четвертим пп. 4.4.3 п. 4.3 Порядку, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок подається за формою, визначеною у додатку 5 до цього Порядку.

Податкова декларація з додатками є документом, що підтверджує факт виникнення податкового зобовязання на підставі правомірно виданих податкових накладних. Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР повязує виникнення права платника податків на отримання бюджетного відшкодування лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку в ціні товару. Відповідно до пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник ПДВ менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Аналізуючи наведені вище норми Закону № 168/97-ВР, а також дослідивши та оцінивши усі матеріали у справі, суд погоджується із висновком акту перевірки, та вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах з огляду на наступне.

Суд встановив, що у порушення пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР о позивач, не маючи підстав для нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, оскільки ТОВ «Леоніс»згідно договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 27.01.2010 р. №9 (а.с.141 т.1, а.с.10-11 т.2) придбав у власність у ТОВ «Салон меблів «Мастер-Торг»»приміщення магазину меблів (торгівельного центру), що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська,17/2 вартістю 4621 823 грн. 22 коп., включив до розрахунку з бюджетом як значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду у сумі 44 818 грн. (а.с.134).

Судом взято до уваги, що за оборотно-сальдовою відомістю ТОВ «Леоніс»станом на 01.01.2010 р. згідно наданих актів виконаних робіт і накладних обороти капітального будівництва у частині ПДВ за період з 01.01.07 р.-31.12.09 р. складають 297 229 грн. 96 коп. (а.с.182) у загальній сумі капітального будівництва за період з 01.01.07 р.-31.12.09 р. складають 4152 027 грн. 59 коп. (а.с.184), проте зазначені відомості не спростовують твердження відповідача щодо порушення позивачем п.7.7.11 ст.7 Закону № 168/97-ВР. Суд враховує, що за розшифровкою додатку 5 до декларації за 6 місяць 2008 р. (а.с.9 т.2) розділу II податкового кредиту у графі придбання (будівництво, спорудження) основних фондів обсяги ПДВ відсутні; за розшифровкою додатку 5 до декларації за 1 квартал 2010 р. (а.с.3 т.2) розділу II податкового кредиту у графі придбання (будівництво, спорудження) основних фондів обсяги ПДВ складають 774 018 грн. 32 коп. Наявність у ТОВ «Леоніс» обсягу оподатковуваних операцій з ПДВ за останні 12 місяців (за період січень-грудень 2009 р.) у сумі 1 775 грн. сторонами не заперечувалось.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом враховано, що позиція відповідача зафіксована в акті перевірки та підтверджена у рішенні №00000612304/0 від 07.07.2010 р., яким ТОВ «Леоніс»відмовлено у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість в розмірі 44818 грн., заявленого в податковій декларації за 1 квартал 2010 р. не спростована доводами і доказами позивача з огляду на принцип змагальності сторін і офіційне зясування обставин справи. На думку суду, відповідачем доведено правомірність дій щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №00000612304/0 від 07.07.2010 р. на загальну суму 44818 грн.

З огляду на викладене, суд приймає заперечення і пояснення відповідача та не знаходить підстав для задоволення позову.

Дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін та з урахуванням положень зазначеної статті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно статті 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Леоніс»до державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення рішення № 00000612304/0 від 07.07.2010 р. відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 25 жовтня 2010 р.

Суддя Л.В.Трофімова