Постанова № 11905185, 15.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2010 року Справа № 2а-6835/10/1270 <Текст > Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петросян К.Є.,

при секретарі Ковіній І.В.,

за участю:

представника позивача Солошенко О.О. (довіреність №11412/09 від 12.08.2010р.),

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ,-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2010 року УПФУ в Старобільському районі Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Старобільської геологорозвідувальної експедиції про стягнення заборгованості, в обгрунтування якого зазначив наступне.

Старобільська геологорозвідувальна експедиція є субєктом підприємницької діяльності та знаходиться на обліку в Пенсійному фонду в Старобільському районі Луганської області як платник внесків (збору) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Станом на 31.08.2010р. за відповідачем утворилась заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 7610,32 грн. Просив суд стягнути з Старобільської геологорозвідувальної експедиції заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 7610,32 грн.

Ухвалою від 30 вересня 2010 року судом було задоволено клопотання представника позивача та замінено первинного відповідача у справі належним відповідачем Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика», оскільки «Старобільська геологорозвідувальна експедиція» є відокремленим підрозділом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» без права юридичної особи.

У своєму позові Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області зазначило, що Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» є юридичною особою, код 01432761 та має у своїй структурі відокремлений підрозділ «Старобільська геологорозвідувальна експедиція» (далі ВП «Старобільська ГРЕ») - підприємство без права юридичної особи. ВП «Старобільська ГРЕ» створена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища «Про реструктуризацію Центру геологогеофізичних робіт та виробничого забезпечення» від 17.03.2006р. №31 шляхом реструктуризації Старобільської геологорозвідувальної експедиції і є її правонаступником. ВП «Старобільська ГРЕ» є субєктом підприємницької діяльності та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Старобільському районі, як платник внесків (збору) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Управління Пенсійного фонду здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам ВП «Старобільська ГРЕ», згідно норм п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Станом на 31.08.2010р. за ВП «Старобільська геологорозвідувальна експедиція» утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування виплачених пільгових пенсій в сумі 7610,32 грн., яка на теперішній час не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» в особі відокремленого підрозділу «Старобільська геологорозвідувальна експедиція» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 7610,32 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача до початку слухання по справі надав суду письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Правлінням Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку),- також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б"- “з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Судом встановлено, що відповідач Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» у встановленому порядку зареєстрований, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками.

Наданими доказами підтверджується, що заборгованість відповідача перед УПФУ в Старобільському районі Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №2 з червня 2010 року по серпень 2010 року складає 7610,32 грн. (а.с.11).

Позивачем на адресу відповідача відповідно до п. 6.4 Інструкції надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки. Таким чином, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем. Однак, відповідач не сплатив суму заборгованості у добровільному порядку.

Частиною 1 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач- визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач- визнати адміністративний позов повністю або частково.

Відповідач визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав у письмовому зверненні до суду.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області задовольнити.

Стягнути з Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (03057, м.Київ, вул.С.Перовської, 10) в особі відокремленого підрозділу «Старобільська геологорозвідувальна експедиція» (92700, м.Старобільськ Луганської області, вул.Геологічна, 1, код 34965224, р/р 2600130100471 Ощадбанк 589, МФО 364058) на користь Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області (92700, м.Старобільськ Луганської області, пл. Гоголя, 5, р/р 25609313755 в ЛОД ВАТ «Державний ощадбанк України», код 21792643) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з червня 2010р. по серпень 2010р. у розмірі 7610 (сім тисяч шістсот десять) грн. 32 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

< Текст >

СуддяК.Є. Петросян