Постанова № 11905132, 13.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2010 року Справа № 2а-5440/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Петросян К.Є.,

при секретарі: Ковіній І.В.,

за участю сторін:

представника позивача:Алексанян Ю.О.,

представник відповідача:Лисиці Д.І.,

представник третьої особи: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Антрацит» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа ОСОБА_3, про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови від 07.07.2010р. б/н про арешт коштів боржника,-

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит», в обґрунтування якого позивач зазначив наступне.

Постановою від 07.07.2010 року б/н про арешт коштів боржника заступником начальника Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області Овчаренко Ю.С. при примусовому виконанні виконавчих проваджень згідно виконавчих документів, обєднаних у зведене виконавче провадження №13/1, а саме: виконавчих написів нотаріуса №1-1612 від 17.10.2000р., №1317 від 12.08.2002р., №1318 від 12.08.2002р., №1319 від 12.08.2002р. про стягнення з ДП «Антрацит» на користь ОСОБА_3 коштів на загальну суму 3332124,20 грн., накладений арешт на грошові кошти ДП «Антрацит», що містяться на р/р 26003119090410, 26006019090410, МФО 304632 у ЛФАТ «Брокбізнесбанк», м.Луганськ у сумі 3665336,62 грн.

Ухвалою Краснолучського міського суду Луганської області від 01.10.2009р. було задоволено подання заступника начальника відділу ДВС Краснолучського міського управління юстиції, та державному виконавцю при примусовому виконанні виконавчих написів №1-1612 від 17.10.2000р., №1317 від 12.08.2002р., №1318 від 12.08.2002р., №1319 від 12.08.2002р. про стягнення з ДП «Антрацит» на користь ОСОБА_3 надано право звертати стягнення на кошти ДП «Антрацит», які знаходяться в установах банків на суму 3332124,20 грн. Однак, постановою від 07.07.2010р. про арешт коштів боржника відповідачем накладено арешт на грошові кошти у розмірі 3663336,62 грн.

Позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача на постанову №13/1 від 19.11.2009р., як на підставу стягнення з божника виконавчого збору у розмірі 333121,42 грн., оскільки постанова №13/1 від 13.11.2009р. це постанова про арешт коштів боржника, а не постанова про стягнення виконавчого збору. Вважає, що законних підстав для накладення арешту на кошти ДП «Антрацит» у сумі 3663336,62 грн. у державного виконавця не було, у звязку із чим просив суд визнати протиправними дії відповідача по винесенню постанови від 07.07.2010р. б/н про арешт коштів боржника, а також визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області Овчаренко Ю.С. б/н від 07.07.2010р. про арешт коштів боржника.

Заявою від 23.09.2010р. позивач доповнив вимоги позову та зазначив, що постановою в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Калевича В.А. від 29.07.2010р. про перевірку зведеного виконавчого провадження №13/1, була скасована постанова №13/1 від 19.11.2009р. про стягнення з ДП «Антрацит» виконавчого збору в сумі 333212,42 грн. В постанові б/н від 07.07.2010р. про арешт коштів боржника відповідачем зазначена сума накладення арешту на кошти у розмірі 3665336,62 грн., в тому числі сума виконавчого збору у сумі 333212,42 грн., за постановою №13/1 від 19.11.2009р. про стягнення виконавчого збору, що була скасована 29.07.2010р.

Крім того, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Єжов М.В. повідомив ДП «Антрацит» та установи банку листом від 30.08.2010р. №А-78340-25/10н, що постанова про арешт коштів боржника від 07.07.2010р. Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області втратила чинність та не підлягає подальшому виконанню. На підставі викладеного, просить суд визнати протиправними дії відповідача по винесенню постанови від 07.07.2010р. б/н про арешт коштів боржника, що містяться на р/р 26003119090410, 26006019090410, МФО 304632 у ЛФАТ «Брокбізнесбанк» м.Луганськ у сумі 3665336,62 грн., а також визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області Овчаренко Ю.С. б/н від 07.07.2010р. про арешт коштів боржника, що містяться на р/р 26003119090410, 26006019090410, МФО 304632 у ЛФАТ «Брокбізнесбанк» м.Луганськ у сумі 3665336,62 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Єжов М.В. листом від 30.08.2010р. №А-78340-25/10н відкликав постанову про арешт коштів боржника від 07.07.2010р. б/н Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, як таку, що втратила чинність та не підлягає подальшому виконанню.

Представник третьої особи у судовому засіданні не була присутньою, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила. Разом з тим, у судовому засіданні 01.10.2010р. пояснила суду, що не заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. У відповідності із ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.1 Закону України від 21.04.1999р. №606-ХIV «Про виконавче провадження» (далі-Закон №606-ХIV), виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 5 Закону №606-ХIV, державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону №606-ХIV, одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ст.49 Закону №606-ХIV, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і намарно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Згідно із ст.50 Закону №606-ХIV, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та виконавчого збору.

Арешт на майно боржника відповідно до ст.55 Закону №606-ХIV, може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; - винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ст.59 Закону №606-ХIV, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №13/1 по примусовому виконанню виконавчих написів нотаріуса №1-1612 від 17.10.2000р., №1317 від 12.08.2002р., №1318 від 12.08.2002р., №1319 від 12.08.2002р. про стягнення з ДП «Антрацит» на користь ОСОБА_3 коштів на загальну суму 3332124,20 грн.

Ухвалою Краснолучського міського суду Луганської області від 01.10.2009р. задоволено подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Краснолучського міського управління юстиції та дозволено державному виконавцю при примусовому виконанні виконавчих написів нотаріуса №1-1612 від 17.10.2000р., №1317 від 12.08.2002р., №1318 від 12.08.2002р., №1319 від 12.08.2002р. про стягнення з ДП «Антрацит» на користь ОСОБА_3 звертати стягнення на грошові кошти державного підприємства «Антрацит», що знаходяться на банківських рахунках боржника, у сумі 3332124,20 грн. (а.с. 37-41).

Постановою заступника Міністра директора Департаменту державної виконавчої служби від 02.07.2010 року №1086/11 утворено виконавчу групу щодо здійснення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню №13/1 з виконання виконавчих написів нотаріуса №1-1612 від 17.10.2000р., №1317 від 12.08.2002р., №1318 від 12.08.2002р., №1319 від 12.08.2002р. (а.с. 33-34).

02.07.2010р. керівником виконавчої групи видано доручення членам виконавчої групи, до якої включено заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Овчаренко Ю.С., провести необхідні виконавчі дії, у тому числі накласти арешт на рахунки боржника ДП «Антрацит» згідно ухвали Краснолучського міського суду Луганської області від 01 жовтня 2009р. (а.с. 35).

На виконання доручення передано копії матеріалів виконавчого провадження, серед яких також передано постанову від 19.11.2009р. №13/1 про стягнення з ДП «Антрацит» виконавчого збору у розмірі 333212,42 грн. (а.с. 36).

07.07.2010р. заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Овчаренко Ю.С. винесено постанову б/н про арешт коштів боржника в сумі 3665336,62 грн., що містяться на р/р 26003119090410, 26006019090410, МФО 304632 у ЛФАТ «Брокбізнесбанк» м.Луганськ, які належать ДП «Антрацит», код 32226065, з яких 3332124,20 грн. кошти, що підлягають стягненню за виконавчими написами нотаріуса на користь ОСОБА_3, та 333212,42 грн. виконавчий збір, стягнутий на підставі постанови від 19 листопада 2009р. №13/1 (а.с.5).

29.07.2010р. постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про перевірку виконавчого провадження скасована постанова від 19.11.2009р. №13/1 про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки вона була винесена помилково, так як в матеріалах зведеного виконавчого провадження вже містяться постанови про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с. 88-89).

Листом від 30.08.2010р. №А-78340-25-10/н , який надіслано до установ банків та сторін зведеного виконавчого провадження №13/1, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив, що у звязку із скасуванням постанови від 19.11.209р. №13/1 про стягнення з боржника виконавчого збору, постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 07.07.2010р. б/н про арешт коштів боржника слід вважати такою, що втратила чинність. З урахуванням викладеного, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просив повернути постанову від 07.07.2010р. б/н про арешт коштів боржника на адресу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області без подальшого виконання (а.с.118).

Постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.11.2009р. №13/1 про стягнення з боржника виконавчого збору, на підставі якої постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області від 07.07.2010р. б/н накладено арешт на грошові кошти ДП «Антрацит» в сумі 333212,42 грн. була винесена з порушенням вимог Закону України №606-ХIV, внаслідок чого постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.07.2010р. про перевірку виконавчого провадження була скасована. Законом №606-ХIV, не передбачено можливості вважати постанову про арешт коштів боржника такою, що втратила чинність, у звязку із чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області Овчаренко Ю.С. б/н від 07.07.2010р. про арешт коштів боржника, що містяться на р/р 26003119090410, 26006019090410, МФО 304632 у ЛФАТ «Брокбізнесбанк» м.Луганськ у сумі 3665336,62 грн. є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для визнання дій відповідача протиправними по винесенню постанови від 07.07.2010р. б/н про арешт коштів боржника, що містяться на р/р 26003119090410, 26006019090410, МФО 304632 у ЛФАТ «Брокбізнесбанк» м.Луганськ у сумі 3665336,62 грн., оскільки дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області по винесенню постанови від 07.07.2010р. про арешт коштів боржника в сумі 3665336,62 грн. були вчинені у відповідності із нормами Закону України №606-ХIV.

Вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії, а саме постанова від 07.07.2010р. б/н про арешт коштів боржника.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. За таких підстав, судовий захист може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів, у звязку із чим суд вважає, що вимоги позову в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав позивача діями відповідача.

Згідно частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Квитанцією від 09.07.2010 за №54/82 позивачем підтверджено сплату судового збору у розмірі 03,40 грн., яка частково повинна бути стягнута з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні 13 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18 жовтня 2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Овчаренко Ю.С. від 07.07.2010р. б/н про арешт коштів боржника у розмірі 3665336 (три мільйона шістсот шістдесят пять тисяч триста тридцять шість) грн. 62 коп., що містяться на р/р 26003119090410, 26006019090410, МФО 304632 у ЛФАТ «Брокбізнесбанк» м.Луганськ, які належать Державному підприємству «Антрацит».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Антрацит» (94613, Луганська область, м.Антрацит, вул.Ростовська, буд.38, іден. код 32226065) судовий збір в сумі 01 (одна) грн. 70 коп.

В іншій частині заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 18 жовтня 2010 року.

< Резолютивна частина >

< Текст >

СуддяК.Є. Петросян