Постанова № 11905129, 06.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2010 року Справа № 2а-6745/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді: Петросян К.Є.,

при секретарі: Ковіній І.В.,

за участю:

представника прокуратури Луганської області: Сайтарли І.М.,

представника ДПІ в м.Сєвєродонецьку: Лиманюк М.А. (довіреність №202 від 12.01.2010р.),

представника відповідача: Рибас А.С. (довіреність №16 від 02.03.2009р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення податкового боргу в сумі 363325,05 грн. шляхом звернення стягнення на активи,

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2010 року прокурор міста Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказав наступне.

Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зареєстроване Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 24.01.2006 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 33968601. На облік в ДПІ м Сєвєродонецька ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» взято 26.01.2006р. та отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 16.02.2006р. №16633949. Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування». Станом на 07.09.2010р. відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податків у сумі 363325,05 грн., яка складається з: плати за спеціальне користування водними ресурсами у розмірі 265,92 грн., комунального податку - 128,80 грн., земельного податку 33516,40 грн., податку на додану вартість 329413,93 грн. Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з указаних податків, що підтверджується податковими деклараціями та податковими розрахунками. З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача позивачем було направлено першу податкову вимогу від 10.11.2009 № 1/524, яка вручена відповідачу 10.11.2009; направлено другу податкову вимогу від 14.12.2009 № 2/570, яка вручена відповідачу 17.12.2009. Проте вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу. Тому прокурор просить звернути стягнення на активи ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» на суму податкового боргу по сплаті податків у розмірі 363325,05 грн.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявленої суми податкового боргу не заперечував, просив суд стягнути податковий борг ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» шляхом звернення стягнення на активи, а саме на нерухоме майно.

Суд, вислухавши думку прокурора, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу, подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі Закон № 2181), платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 24.01.2006р. № 13831230000001544 (а.с. 8). На обліку в Сєвєродонецькій ДПІ відповідач знаходиться з 26.01.2006р., 16.02.2006р. ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №16633949 (а.с. 9, 10).

Станом на 07.09.2010 відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податків у сумі 363325,05 грн., яка складається з: плати за спеціальне користування водними ресурсами у розмірі 265,92 грн., комунального податку - 128,80 грн., земельного податку 33516,40 грн., податку на додану вартість 329413,93 грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з указаних податків, що підтверджується податковими розрахунками із уточненнями (а.с. 53-59) та податковими деклараціями (а.с. 60-83).

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача позивачем було направлено першу податкову вимогу від 10.11.2009 № 1/524, яка вручена відповідачу 10.11.2009; другу податкову вимогу від 14.12.2009 № 2/570, яка вручена відповідачу 17.12.2009 (а.с. 84-85).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Суд не знаходить підстав для звернення стягнення на активи ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», а саме на нерухоме майно підприємства, про що було заявлено у судовому засіданні представником відповідача, оскільки вчинення зазначених дій не віднесено до компетенції суду.

З огляду на викладене суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення податкового боргу в сумі 363325,05 грн. шляхом звернення стягнення на активи задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (93400, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Вілєсова, буд.1, іден. код 33968601) на користь позивача податковий борг з плати за спеціальне користування водними ресурсами у розмірі 265 (двісті шістдесят пять) гривень 92 копійки на р/р №31112017700080, код платежу 13020100, отримувач УДК в м.Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627, банк ГУ ДКУ в Луганській області МФО 804013; податковий борг з комунального податку в сумі 128 (сто двадцять вісім) гривень 80 копійок на р/р №33213828700080, код платежу 16010200, отримувач УДК в м.Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013; податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 33516 (тридцять три тисячі пятсот шістнадцять) гривень 40 копійок на р/р 33217813700080, код платежу 13050300; податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 329413 (триста двадцять девять тисяч чотириста тринадцять) гривень 93 копійки на р/р 311110299700080, код платежу 14010100, отримувач УДК в м.Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, звернувши стягнення на активи боржника.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

< Резолютивна частина >

< Текст >

СуддяК.Є. Петросян