Постанова № 11904974, 06.10.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року <Текст >Справа № 2а-7228/10/0870

(16 год. 35 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Прудивуса О.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю «Мобізвязок»

до:Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про:скасування акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

17.09.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мобізвязок» (далі позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати акт відповідача від 19 травня 2010 року «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість» № 156.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що на його думку, під час прийняття відповідачем акта № 156 від 19 травня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача були відсутні відповідні події, які мають бути підтверджені вичерпним переліком документів, встановленим п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2010 було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 06.10.2010.

06.10.2010 судом були отримані заперечення відповідача проти позову, обґрунтовані тим, що відповідно до п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання адміністрування податку на додану вартість» № 1120-р від 09.09.2009 органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобовязання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».

З цих підстав відповідач вважає оскаржуваний акт правомірним та просить відмовити в задоволенні позову.

06.10.2010 судом були отримані заяви представників сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Керуючись ст. 122 КАС України, суд вирішив розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Державна реєстрація позивача була проведена 20.02.2006, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 067348 від 11.12.2008.

19.05.2010 відповідачем був складений акт № 156 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача.

Як зазначив відповідач у запереченнях, під час здійснення моніторингу платників податку на додану вартість встановлено факт виписування податкових накладних позивачем, згідно з якими платник податку на додану вартість постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобовязання.

Зазначене, на думку відповідача, стало підставою для анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ за підпунктом «в» пункту 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп. «в» п 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. Податковий орган зобовязаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в» «ґ» цього пункту.

За правилами підпункту 25.2.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 (далі Положення), рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обовязково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення. Один примірник акта зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника акта.

Зазначені у пп. «в» п 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР інші причини для анулювання реєстрації особи як платника ПДВ стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обовязок з нарахування та/або сплати цього податку.

Таких причин для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість судом не встановлено.

Водночас наведена законодавча норма не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що зазначені в пункті 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР. Зокрема, порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.

Посилання відповідача в оскаржуваному акті та у запереченнях на Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання адміністрування податку на додану вартість» № 1120-р від 09.09.2009 судом не приймається з тих підстав, що це Розпорядження втратило чинність 19.05.2010, тобто у день прийняття відповідачем акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача.

З огляду на викладене прийнятий відповідачем акт № 156 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.05.2010 є необґрунтованим, прийнятим з порушенням принципу пропорційності, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Квитанцією № ПН52738 від 14 вересня 2010 року підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 3,40 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 94, 98, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мобізвязок» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати акт державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 156 від 19 травня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Мобізвязок» (ідентифікаційний код 34063152).

Судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мобізвязок» (ідентифікаційний код 34063152, пр. Леніна, буд. 170В, кв. 13, м. Запоріжжя, 69037) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус