Рішення № 119038421, 15.05.2024, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/744/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.

при секретарі Янченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус КМНО Хара Н.С., Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою , у якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 27964, вчинений 18 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Сергіївною про стягнення з нього на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 20716,82 грн., на підставі якого 29 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Міста Києва, Юхименко О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60754159 з примусового виконання виконавчого напису № 27964, вчиненого 18 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Сергіївною про стягнення з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованості за кредитним договором № 1001170157001, укладеним 16 листопада 2018 року з ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». Крім того позивач просив стягнути з АТ «Перший Український Міжнародний Банк» 7211,20 грн. судових витрат, які складаються з 1211,20 грн. судового збору та 6000 грн. витрат на правову допомогу.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що нотаріусом було порушено процедуру вчинення виконавчого напису, зокрема напис був вчинений за відсутності письмової вимоги боржнику про погашення заборгованості за кредитним Договором. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив безспірність вимог кредитора, оскільки нарахована стягувачем заборгованість не є безспірною та ним не наданий оригінал нотаріально посвідченої угоди.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи сповіщений, причини своєї неявки до суду не повідомив.

Треті особи письмових пояснень з приводу позовної заяви не надали.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги задоволеними бути не можуть з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 16 листопада 2018 року між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1001170157001, відповідно до якого останній отримав кредит за умови своєчасної сплати відсотків та інших платежів згідно договору.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч 2.ст. 1050 ЦК України - якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

18 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Сергіївною вчинений виконавчий напис № 27964 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 1001170157001, укладеним 16 листопада 2018 року між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником ісіх прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», в сумі 20716,82 грн., про що свідчить наявний в матеріалах справи зазначений виконавчий напис.

За загальнимправилом статей15,16ЦК Україникожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання.Кожна особа зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу маєправо звернутисядо суду,який можезахистити цивільнеправо абоінтерес уодин ізспособів,визначених частиноюпершою статті16ЦК України,або йіншим способом,що встановленийдоговором абозаконом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно зпідпунктом 2.1пункту 2Глави 16розділу ІІПорядку длявчинення виконавчогонапису стягувачемабо йогоуповноваженим представникомнотаріусу подаєтьсязаява,у якій,зокрема,мають бутизазначені:відомості пронайменування імісце проживанняабо місцезнаходженнястягувача таборжника;дата імісце народженняборжника -фізичної особи,місце йогороботи;номери рахунківу банках,кредитних установах,код заЄДРПОУ дляюридичної особи;строк,за якиймає провадитисястягнення;інформація щодосуми,яка підлягаєстягненню,або предметів,що підлягатимутьвитребуванню,включаючи пеню,штрафи,проценти тощо.Заява можемістити такожіншу інформацію,необхідну длявчинення виконавчогонапису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат», та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм, суд приходить до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги положення ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Крім цього, прошу суд врахувати те, що Пленум Верховного Суду України своєю постановою №2 від 31.01.1992 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» з подальшими змінами роз`яснив, що в справах щодо оспорювання виконавчого напису боржник може оспорити в позовному провадженні лише правильність вимог, зазначених у виконавчому написі.

При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє в задоволенні цих вимог, а у разі часткової їх обґрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. Підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, може бути тільки встановлений судом факт відсутності боргу або менший його розмір.

В ході дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що а ні позивачем, а ні його представником не надано відомостей щодо підтвердження відсутності боргу за кредитним договором № 1001170157001 або невідповідності суми боргу за цими договорами. Таким чином, предметом спору в цій справі є не дійсний розмір його боргу перед кредитором або відсутність такого, а дотримання нотаріусом діючого законодавства при вчиненні виконавчого напису, а такі порушення, навіть якби вони були допущені, не можуть бути підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем та його представником не надано до суду належних доказів, з урахуванням яких суд мав би можливість задовольнити позовні вимоги. Тому, за правилами ст. 141 ЦПК України, суд залишає за позивачем обов`язок по сплаті судових витрат.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог щодо визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни № 27964 від 18 листопада 2019 року та стягнення з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судових витрат в розмірі 7211,20 грн., які складаються з 1211,20 грн. судового збору та 6000 грн. витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Б. М. Цаберябий

р