Постанова № 11903371, 28.07.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

27 липня 2010 року Справа № 5020-4/086

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників:

позивача: Соколова Ольга Андріївна, довіреність № 1974-Д від 25.12.2009,

відповідача: Волосатов Вячеслав Анатолійович, довіреність № б/н від 02.11.2009,

третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 21.06.2010 у справі №5020-4/086

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" (Кловський узвіз, 9/2, місто Київ 21, 01021)

до приватного підприємства "Севастопольський завод "Нові Вікна" (вул. Індустріальна, буд. 11, місто Севастополь, 99040)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "КартПей Системз" (вул. Володимирська, 101, 2 корпус, 2 поверх, місто Київ 33, 01033)

про відшкодування шкоди в сумі 78 779,60 грн,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" звернулося до суду з позовом до приватного підприємства "Севастопольський завод "Нові вікна" про відшкодування шкоди в сумі 78 779,60 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.06.2010 у справі №5020-4/086 у позові відмовлено.

Суд виходив з того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки він може порушувати питання про відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (стаття 623 Цивільного кодексу України), але ніяк не про відшкодування позадоговірної шкоди (стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі її заявник вказує, що положення статті 1166 Цивільного кодексу України встановлюють загальні правила відшкодування завданої особі шкоди, а тому поширюються і на відносини, що виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України третя особа належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, проте не реалізувала своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність її представника.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

13.10.2008 товариство з обмеженою відповідальністю "КартПей Системз" передало з відповідального зберігання публічному акціонерному товариству комерційному банку "Правекс-Банк" банкомат NCR Personas 87, серійний номер 41849031, що підтверджується актом приймання-передачі (а. с. 15). Відповідно до вказаного акта місцем передачі є Західний берег Камишової бухти міста Севастополя.

Вартість банкомату складає 68870, 00 грн (а. с. 14). Оплата вартості банкомату здійснена позивачем в повному обсязі (а. с. 137)

10.11.2008 приватне підприємство "Севастопольський завод "Нові Вікна" направив на адресу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" рахунок-фактуру № СФ-0000049 на оплату вартості послуг з установки конструкцій для банкомата в сумі 9 909,60 грн (а. с. 13).

Публічне акціонерне товариство комерційного банку "Правекс-Банк" платіжним дорученням № 135103 від 13.11.2008 перерахувало приватному підприємству "Севастопольський завод "Нові Вікна" вартість послуг з установки банкомата в сумі 9 909,60 грн відповідно до виставленого рахунку (а. с. 12).

26.11.2008 відповідальним працівником Єрохіним О.І. та заступником директора Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" Івановим А.М. було оформлено акт, яким зафіксовано, що при встановленні банкомату за адресою: м. Севастополь, вул. Західний берег, 1 відбулось пошкодження банкомату з причини падіння банкомату з висоти два метри. Візуальні пошкодження: розбита пластикова панель, пом'ята верхня кришка банкомату, не закривається сагdгеаdег. Встановлююча організація - ПП "Нові Вікна" (а. с. 16).

Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю "КартПей Системз" було складено акт, яким зафіксовано, що в результаті огляду банкомату, с/н 41849031, за адресою: м. Севастополь, Західний берег Камишової бухти було виявлено численні механічні пошкодження вузлів банкомату. Банкомат відновленню не підлягає. Сума шкоди складає 68 870,00 грн (а. с. 17).

Листом від 23.06.2009 публічним акціонерним товариством комерційним банком "Правекс-Банк" направлено претензію на адресу приватного підприємства "Севастопольський завод "Нові Вікна" про відшкодування майнової шкоди в розмірі 78779, 60 грн, де 9909, 60 грн –це вартість послуг з установки банкомата, а 68870, 00 грн –вартість самого банкомата (а. с. 18).

Невиконання даної претензії стало підставою для звернення публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" до суду з позовом про стягнення цієї суми в примусовому порядку.

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків, у тому числі щодо відшкодування іншій особі збитків (шкоди), є зобов’язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом частин 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Частина 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2008 приватне підприємство "Севастопольський завод "Нові Вікна" направило на адресу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" рахунок-фактуру № СФ-0000049 на оплату вартості послуг з установки конструкцій для банкомата в сумі 9 909,60 грн, а останній платіжним дорученням № 135103 від 13.11.2008 такі послуги оплатив.

Таким чином, сторонами у спрощеній формі був укладений договір на установку банкомату.

За своєю правовою природою даний договір є договором підряду, відповідно до якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України).

Стаття 841 Цивільного кодексу України встановлює, що підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Отже, в даному випадку (пошкодження банкомату) має місце неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором підряду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, при цьому відрізняючи обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем заявлено до стягнення суму заподіяних збитків. Але, враховуючи, що позивач в обґрунтування своєї позовної вимоги зазначив статтю 1166 Цивільного кодексу України, яка встановлює підстави відшкодування позадоговірної шкоди, суд правомірно відмовив у задоволенні позову, оскільки збитки, які просить стягнути позивач у даній справі, виникли внаслідок неналежного виконання зобов'язання, що випливає з договору, а не внаслідок заподіяння майнової шкоди.

Обґрунтовуючи нормативно-правову підставу своїх позовних вимог, позивач, як вказувалось вище, зазначив статтю 1166 Цивільного кодексу України, яка встановлює підстави відшкодування позадоговірної шкоди. В апеляційній скарзі її заявник вказує на правомірність обґрунтування своїх вимог положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України, оскільки вони, на його думку, є загальними та поширюються на будь-які випадки завдання шкоди. Більш того, у судовому засіданні апеляційної інстанції позивач наполягав на тому, що свої вимоги заявляє на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України.

Судова колегія вважає помилковими доводи заявника апеляційної скарги про поширення на спірні правовідносини статті 1166 Цивільного кодексу України, виходячи з наступного.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання недоговірної шкоди закріплено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є заподіяння майнової шкоди.

Зобов’язання з відшкодування шкоди –це цивільне правовідношення, в силу якого одна сторона вправі вимагати відшкодування заподіяної йому шкоди у повному обсязі, а інша сторона зобов’язана відшкодувати шкоду, заподіяну його діями. При цьому зобов’язання із відшкодування шкоди виникають у результаті порушення прав, що мають абсолютний характер.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, а тому слід відрізняти обов’язок боржника відшкодовувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконання зобов’язання за договором, від не договірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право визначати підстави або предмет позову належить виключно позивачеві.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                  

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 21.06.2010 у справі

№5020-4/086 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  І.В. Черткова

Судді                                                                                К.В. Волков

                                                                                Ю.М. Гоголь