Постанова № 11903034, 18.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

18.10.10                                                                                           Справа № 4/4

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу Тереблянського споживчого товариства

на рішення господарського суду Закарпатської області від 14.04.2010 року.

у справі № 4/4

за позовом: відділу управління майном району Тячівської районної ради

до 1: Тереблянського споживчого товариства

до 2: Вонігівської сільської ради

третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору: Тячівське райСТ

про: визнання недійсним рішення Вонігівської сільської ради від 21.12.2007р. та визнання недійсним договорів оренди земельної ділянки від 24.01.2008р.

З участю представників :

від позивача –не з’явився.

від відповідачів 1,2 - не з’явилися.

від третьої особи - не з’явився.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.04.2010р., суддя Журавчак Л.С., позов відділу управління майном району Тячівської районної ради було задоволено повністю. Визнано недійсним рішення дев’ятої сесії V скликання Вонігівської сільської ради від 21.12.2007р. № 5 „Про затвердження проекту відведення земельної ділянки на умовах оренди з правом викупу Тереблянському споживчому товариству в с. Вонігово, по вул. Новобарівська, 33 а” в повному обсязі. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 24.01.2008р., укладений між Тереблянським споживчим товариством, с.Теребля Тячівського району та Вонігівською сільською радою, с. Вонігово Тячівського району з моменту його укладення. Стягнуто з Тереблянського споживчого товариства на користь Відділу управління майном району Тячівської районної ради суму 80,25 грн. судових витрат, в т. ч. 21,25 грн. на відшкодування державного мита та 59 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Вонігівської сільської ради на користь Відділу управління майном району Тячівської районної ради суму 240,75 грн. судових витрат, в т. ч. 63,75 грн. на відшкодування державного мита та 177 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З даним рішенням не погодився відповідач - Тереблянське споживче товариство і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Розгляд справи відкладався за клопотанням сторін.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Від позивача - відділу управління майном району Тячівської районної ради надійшла телеграма з клопотанням відкласти розгляд справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника. Апеляційний суд відхиляє подане клопотання, оскільки розгляд справи вже відкладався за клопотанням позивача та явка представників сторін не була визнана судом обов’язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а рішення господарського суду Закарпатської області від 14.04.2010р. у справі №4/4 скасувати, враховуючи наступне.

          Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2007року Вонігівська сільська рада на IX - й сесії V –скликання прийняла рішення № 5, яким затвердила проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди з правом викупу Тереблянському споживчому товариству в с. Вонігово, вул. Новобарівська, 33 „а” загальною площею 1,4360 га для підприємницької діяльності та надала в оренду Тереблянському споживчому товариству вказану земельну ділянку строком на 40 років з правом викупу для підприємницької діяльності, встановивши орендну плату в розмірі 509 грн. Зобов’язала правління Тереблянського споживчого товариства укласти договір оренди земельної ділянки з Вонігівською сільською радою та зареєструвати його відповідно до чинного законодавства.

24 січня 2008р. Вонігівська сільська рада та Тереблянське споживче товариство на підставі вказаного рішення уклали договір оренди земельної ділянки площею 1,4360 га в с. Вонігово; вул. Новобарівська, 33 „а” на строк 40 років, зареєстрований у Тячівському відділі Закарпатської регіональної філії ДП „Центр ДЗК” 30.01.2008р. за № 2124480801 –0408070900001.

Рішенням 6-ї сесії V скликання Тячівської районної ради від 27.04.2007 № 127 було включено в додатковий перелік об’єктів спільної власності територіальних громад району будівлю колишньої школи за адресою: с. Вонігово, вул. Новобарівська, б/н і доручила відділу управління майном району оформити право власності на це майно за Тячівською районною радою і провести його реєстрацію.

31 травня 2007 року Тячівській районній раді було видано свідоцтво про право комунальної власності на будівлі спального корпусу табору відпочинку в с. Вонігово, вул. Новобарівська, 33 „б”.

Вонігівська сільська рада на XIII сесії V –го скликання 30 липня 2008 р. прийняла рішення № 1 „Про передачу у власність земельних ділянок Тячівській районній раді в особі відділу управління майном району в с. Вонігово по вул. Новобарівська, 33 „б”.

Згідно з вказаним рішенням передано у власність вказану земельну ділянку площею 1,07 га Тячівській районній раді в особі відділу управління майном району.          На підставі рішення виконкому Вонігівської сільської ради від 25.06.2009р. № 4 Тячівській районній спілці споживчих товариств видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (будівлю їдальні) по вул. Новобарівській, 33 „а”.

Відділ управління майном району Тячівської районної ради звернувся до суду з позовом про визнання рішення Вонігівської сільської ради від 21.12.2007р. № 5 та укладеного на його підставі договору оренди від 24.01.2008р. недійсними в зв’язку з невідповідністю правочину чинному законодавству та порушення його прав.

          Місцевий господарський суд повністю задовольнив позовні вимоги.

Однак, апеляційний суд не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010р. №10-рп/2010 у справі №1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення [частина друга статті 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 Кодексу).

Відповідно до частин другої та третьої пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.

Положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно- правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до          публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності. У відповідності з приписами ст. 12 Господарського процесуального кодексу України юрисдикція господарських судів не поширюється на вирішення спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.

За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку, що даний спір в частині визнання недійсним рішення дев’ятої сесії V скликання Вонігівської сільської ради від 21.12.2007р. № 5 не підвідомчий господарському суду, а тому провадження в цій частині підлягає припинення на підставі п.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст..33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Всупереч вказаній нормі права позивач не довів суду факту та обставин порушення його прав та інтересів оспорюваним договором оренди земельної ділянки від 24.01.2008р. Апеляційним судом встановлено, що позивач - відділ управління майном району Тячівської районної ради володіє нерухомістю та йому була надана в користування земельна ділянка площею 1,07 га в с. Вонігово; вул. Новобарівська, 33 „б”. Відповідачу було надано в оренду земельну ділянку площею 1,4360 га в с. Вонігово; вул. Новобарівська, 33 „а”. Тобто, позивач та відповідач користуються різними земельними ділянками за різними адресами. Позивач не навів суду жодного доказу про те, що дані суміжні ділянки накладаються. Суд першої інстанції не дослідив даних обставин справи, а тому його висновок про порушення прав позивача не відповідає дійсним обставинам справи та є невірним.

На спірній земельній ділянці знаходиться майно третьої особи без самостійних вимог – Тячівської районної спілки споживчих товариств. Однак, дана юридична особа не зверталась до суду за захистом своїх прав, не заявляла про їх порушення з боку відповідача. Згідно чинного процесуального законодавства суд не має права виносити рішення в інтересах третіх осіб без самостійних вимог.

Оскільки відсутні порушення права власності позивача, передбачені ст..317 ЦК України, то неправильним є застосування судом першої інстанції до спірного правочину положень ст..ст.203, 215 ЦК України.

Крім того, після припинення апеляційним судом провадження по справі в частині визнання недійсним рішення дев’ятої сесії V скликання Вонігівської сільської ради від 21.12.2007р. № 5, залишається чинною єдина правова підстава укладення договору оренди землі від 24 січня 2008р. між Вонігівською сільською радою та Тереблянським споживчим товариством.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду винесене з неповним дослідженням обставин справи, з грубим порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення сесії Вонігівської сільської ради провадження у справі припиняє, а в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.01.2008р. відмовляє за безпідставністю.

          Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Тереблянського споживчого товариства задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 14.04.2010 року у справі №4/4 скасувати повністю.

Постановити нове рішення, яким провадження в справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення сесії Вонігівської сільської ради від 21.12.2007р. № 5 припинити. В частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.01.2008р. відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Судові витрати покласти на позивача. Стягнути з відділу управління майном району Тячівської районної ради (90550, м. Тячів, вул. Леніна,30, Код ЄДРПОУ 22106791) на користь Тереблянського споживчого товариства (Тячівський район, с. Теребля, вул. Центральна,95, Код ЄДРПОУ 32165139) 42,50 грн. в повернення сплаченого державного мита при поданні апеляційної скарги.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий-суддя                                                   О.Л. Мирутенко

Судді:                                                                                 Г.М. Гнатюк

                                                  Н.М. Кравчук