Рішення № 11902721, 28.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.10           Справа № 10/105-10. Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №10/105-10

за позовом:          товариства з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн»,

м. Київ

до відповідача:           приватного сільськогосподарського підприємства «Родюча Нива», Буринський район, с. Степанівка

про стягнення 70041,52 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:           Радчук В.М.

від відповідача:           не з'явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 70041,52 грн. заборгованості (в т.ч. 33369 грн. основного боргу, 13598,55 грн. пені, 1851,29 грн. – 3% річних, 7875,08 грн. інфляційних збитків, 6673,80 грн. штрафу, 6673,80 грн. штрафу) за договором купівлі-продажу № 105/СЧ-П-2008 та договором про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 20.05.2009 року, а також судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

22.09.2010 року позивач на виконання вимог судової ухвали від 16.09.2010р. подав письмове обґрунтування нарахованих штрафних санкцій в тому числі і пені, відповідно до якого її розмір за період з 05.09.2008р. по 12.07.2010р. становить 13598,55 грн., також позивачем подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким адреса відповідача - приватне сільського господарське підприємство «Родюча нива», 41717, Буринський район, с. Степанівка, вул. Леніна, буд. 3.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не подав, процесуальні документи по справі, які були направлені на адресу: приватного сільськогосподарського підприємства «Родюча нива», 41717, Буринський район, с. Степанівка, яка зазначена у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернуті поштовим відділенням з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» та приватним сільськогосподарським підприємством «Родюча Нива» існують наступні правовідносини:

01 квітня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» та приватне сільськогосподарське підприємство «Родюча Нива» уклали договір №105/СХ-П-2008 купівлі-продажу, згідно умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» передало приватному сільськогосподарському підприємству «Родюча Нива» товар (насіння пивоварного ячменю, засоби захисту рослин, мінеральні добрива) загальною вартістю 36 045,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ХТРН-00498 від 16 квітня 2008 року на суму 36 045,00 грн., включаючи ПДВ.

20 травня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1, згідно з умовами якого (п.1.1.) позивач підтверджує, а відповідач визнає борг у розмірі 33369 грн., який підтверджується вищезазначеними первинними документами.

Сторони згідно пункту 2.1.2. договору підтвердили, що строк оплати у відповідача за договором №105/СХ-П-2008 купівлі-продажу від 01 квітня 2008 року настав 05 вересня 2008 року.

Відповідно до п.4.1. договору відповідач визнає прострочення сплати боргу та зобов'язується сплатити борг у повному обсязі згідно конкретно визначеного в договорі графіку, але у будь-якому разі не пізніше 1 серпня 2009 року. Проте відповідачем суду не надано ні доказів сплати, ні обґрунтованих заперечень проти суми основного боргу.

Згідно ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимоги цього кодексу і якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно і підлягає виконанню у цей строк.

Тому вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 33369 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом, або договором не встановлений інший розмір процентів.

Тому і вимоги в частині стягнення 1851,29 грн. – 3% річних та 7875,08 грн. інфляційних збитків є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, договором про визнання боргових зобов’язань встановлено, що боржник підтверджує, що ним було порушено вимоги пункту 6.1 договору купівлі-продажу № 105/СХ-П-2008 від 01.04.2008 року. А у разі порушення п. 6.1 цього договору боржник сплачує штраф в розмірі 20% від суми договору та відшкодовує понесені збитки.

Також умовами договору про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості передбачено, що у разі порушення боржником будь-якого з положень договору, ухилення від повернення боргу, у тому числі невиконання вимог пункту 3.3.4 цього договору тощо, положення пункту 5.1 цього договору не застосовуються, а кредитор отримує право діяти відповідно до статті 8 цього Договору щодо стягнення з боржника неустойки та інших виплат у повному обсязі на наступний день після відповідного порушення.

Пунктом 6.1 договору про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості встановлено, що боржник у разі прострочення термінів виплати боргу, визначеного пунктом 4.1.1 договору одноразово сплачує кредиторові штраф у розмірі 20% від суми належної до сплати (з урахуванням неустойки та інших виплат), а також додатково сплачує 0,4% від суми такого боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за відповідний період.

На підставі ст. 259 Цивільного кодексу України умовами договору про визнання боргових зобов’язань та ліквідацію заборгованості, строк позовної давності по стягненню штрафів та пені становить 3 роки.

Згідно ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню в повному обсязі незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно пункту 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за цим Договором здійснюється без обмеження строку.

Тому суд вважає, що позивачем правомірно нараховано штрафні санкції.

Разом з тим, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Тому суд вважає за необхідне на підставі цієї норми та п. 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір штрафу та стягнути 3000 грн. цього виду неустойки.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 700,42 грн.. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Родюча Нива» (41717, Сумська область, Буринський район, с. Степанівна, вул. Леніна, 3 і.к. 32194416) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13 корпус 5В/11 і.к.34003340) 33369 грн. основного боргу, 1851,29 грн. – 3% річних, 7875,08 грн. інфляційних збитків, 13598,55 грн. пені, 3000 грн. штрафу, а також. 700,42 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 10347,60 грн. штрафу – відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2010 р.

Суддя