Рішення № 11902589, 28.10.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

28 жовтня 2010 року справа № 5020-6/054

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика будівельних

сумішей «БудМайстер»

(51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»

(99040, м. Севастополь, Камишове шосе, 7Г)

про стягнення заборгованості в розмірі 105630,16 грн.

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача –не з’явився;

відповідача –Опанасенко Н.С., довіреність б/н від 15.01.2009.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»про стягнення заборгованості в розмірі 105630,16 грн., з яких: 96027,42 грн. –сума основної заборгованості, 9602,74 грн. –штраф.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконує свої зобов’язання за договором поставки в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою від 05.10.2010 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

Позивач в судове засідання 28.10.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнає в розмірі 94427,42 грн., оскільки під час розгляду справи він частково погасив заборгованість в розмірі 1600,00 грн., на підтвердження чого надав копії платіжних доручень.

Суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику відповідача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер»(Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимум»(Покупець) був укладений договір поставки №60 (далі –Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов’язується поставити товар, а Покупець сплатити і прийняти товар в асортименті, сортаменті, номенклатурі і за цінами, зазначеними в специфікаціях, у кількості і терміни, відповідно до замовлення. Специфікації, Замовлення є невід’ємними частинами цього Договору.

Відповідно до пункту 5.1. Договору Покупець здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить 30 календарних днів з моменту передачі товару. Покупець може здійснювати оплату за отриманий товар шляхом 100% передоплати.

Пунктом 12.4. Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2009, а в частині взаєморозрахунків –до повного виконання.

Відповідачу було поставлено товар на суму 315441,32 грн., що підтверджується копіями специфікацій, які знаходяться в матеріалах справи (арк. с. 8-11).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

25.08.2010 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (вих. №1457) з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 106290,16 грн., з яких: 96627,42 грн. –сума основної заборгованості, 9662,74 грн. –штраф (арк. с. 18).

Станом на день подачі позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 96027,42 грн.

В судовому засіданні 28.10.2010 представник відповідача надав суду копії платіжних доручень, які підтверджують сплату частини заборгованості відповідачем в розмірі 1600,00 грн.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 96027,42 грн. такими, що підлягають задоволенню частково –в розмірі 94427,42 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить суд стягнути з останнього штраф у розмірі 9602,74 грн.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статтею 546 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 10.2. Договору за прострочення оплати у порядку пункту 5.1. цього договору Покупець сплачує штраф на користь Постачальника у розмірі 10% від суми постачання.

Відповідач у відзиві на позов погоджується із сумою штрафу.

За таких обставин заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 9602,74 грн. визнані судом такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»(99040, м. Севастополь, Камишове шосе, 7Г, код ЄДРПОУ 31005009, р/р 26005317020001 в СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер»(51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/2; код ЄДРПОУ 33892784, р/р 2600330173675 в філії Віділення Промінвестбанку в м. Павлограді Дніпропетровської області, МФО 305556) 104030,16 грн. (сто чотири тисячі тридцять грн. 16 коп.), з яких: 94427,42 грн. –сума основної заборгованості, 9602,74 грн. –штраф.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»(99040, м. Севастополь, Камишове шосе, 7Г, код ЄДРПОУ 31005009, р/р 26005317020001 в СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер»(51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/2; код ЄДРПОУ 33892784, р/р 2600330173675 в філії Віділення Промінвестбанку в м. Павлограді Дніпропетровської області, МФО 305556) витрати по сплаті державного мита у сумі 1056,30 грн. (одна тисяча п’ятдесят шість грн. 30 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 29.10.2010