Рішення № 11902584, 12.10.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

12 жовтня 2010 року справа № 5020-2/116

За позовом: Державного підприємства „Донецька залізниця”

(вул. Артема, 68, м. Донецьк, 83001; вул. Скрипника, 97, м. Ясинувата, Донецька обл., 86000) до Приватного підприємства „КВВМПУ”

(Севастопольське РТП, Мекензієві гори, м. Севастополь, 99002; вул. Рєпіна, 15/2, м. Севастополь, 99045)

про стягнення штрафу в розмірі 47105,00 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1).

суддя Н.Г. Шевчук

За участю представників:

позивача - Дьомін В.М., довіреність №Н-01/549 від 24.02.2010;

відповідача - не з’явився;

третьої особи - не з’явився.

Суть спору:

Державне підприємство „Донецька залізниця” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „КВВМПУ” про стягнення штрафу у розмірі 47105,00 грн., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 37,118,122 Статуту залізниць, а саме тим, що під час контрольного переважування на станції призначення встановлена невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідач не визнав позовні вимоги посилаючись на те, що він самостійно зважування вантажу не здійснював, дані про масу вантажу в залізничній накладній були внесені за результатами зважування відповідно до договору, а маса вантажу була перевірена уповноваженою особою залізниці. Твердження позивача про те, що відповідач невірно вказав масу вантажу у залізничній накладній не відповідає дійсності, таким чином, у позивача відсутні підстави для застосування штрафних санкцій відносно відповідача (арк. с.91-92).

Третя особа надала письмові пояснення стосовно позовних вимог (арк. с. 34).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2010 зі станції відправлення Керченський завод Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальна Донецької залізниці за перевізним документом № 46681750 приватним підприємством “КВВМПУ” відправлено вантаж –брухт сталевий збірний (вид 2) у вагоні № 65490583, вагою брутто –89900 кг., нетто –66900 кг., тара –23000 кг. (арк. с. 9).

          26.03.2010 на вимогу вантажоодержувача - відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на станції Маріуполь-Сортувальна здійснено контрольне зважування вагону № 65490583 та виявлено невідповідність маси вантажу даним, які зазначені у накладній, а саме, фактично у зазначеному вагоні вага брутто склала –85000 кг., нетто –62000 кг., тара –23000 кг., що менше даних, вказаних у накладній, на 4900 кг.

          За результатами контрольного зважування залізницею складений комерційний акт БН № 699160/73 від 26 березня 2010 року (арк. с. 10).

          Державним підприємством "Донецька залізниця" на підставі пунктів 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену масу вантажу приватному підприємству “КВВМПУ” виставлений штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати у сумі 44280,00 грн.

          21 травня 2010 року Державне підприємство "Донецька залізниця" направило на адресу приватного підприємства “КВВМПУ” претензію за вих. № 101/0309 з вимогою сплатити штраф у розмірі 47105,00 грн.

          Відповідач на вказану претензію відповіді не надав та штраф у добровільному порядку не сплатив.

          Вказані обставини стали підставою для звернення Державного підприємства "Донецька залізниця" з даним позовом до господарського суду міста Севастополя.

          У відповідності до статей 908 Цивільного кодексу України, 306, 307 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

          Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Статуту залізниць України” від 06 квітня 1998 року за № 457 встановлено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує правила перевезення вантажів. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

          Згідно з абзацом 1 пункту 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

          Відповідно до абзацу 1 пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

          Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

          Відповідно до абзацу 1 пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

          Згідно з пунктом 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

          Як було зазначено вище, позивач, на вимогу вантажоодержувача - відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та на виконання умов договору № 4709 від 30.12.2009, укладеного між сторонами, здійснив контрольне зважування вагону № 65490583, в результаті чого було виявлено невідповідність маси вантажу даним, які зазначені у накладній, про що складений комерційний акт № 699160/73 від 26 березня 2010 року, який відповідає вимогам зазначених вище правил.

          Також, відповідно до абзацу 4 пункту 12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем.

          Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 875/5096 передбачено, що крім договору передбачений єдиний технологічний процес роботи під’їзної колії та станції примикання, який розробляється сторонами з урахуванням технології роботи під’їзної колії та станції примикання і забезпечує раціональне використання технічних засобів власника під’їзної колії та залізниці.

          Відповідно до єдиного технологічного процесу роботи під’їзної колії відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та станції Маріуполь –Сортувальна Донецької залізниці контрольне переважування вантажів, які прибули на адресу комбінату, здійснюється на їх 150 т. вагах на станції Сартана-2 (витяг з єдиного технологічного процесу).

          Пунктом 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

          Відповідно до пункту 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

          У відповідності до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором, актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

          Згідно з частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

          Нормами пункту 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати стягується за всю відстань перевезення.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - приватне підприємство "КВВМПУ" здійснило оплату за 669000 кг. вантажу (брутто –89900 кг., нетто –66900 кг., тара –23000 кг.) у розрахунку 9421 грн. за всю відстань перевезення (зі станції відправлення Прибережна Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальна Донецької залізниці), а тому розмір провізної оплати за 1 кг. складає –0,14 грн.

          Відповідно до комерційного акту № 699160/73 від 26 березня 2010 року фактично у вагоні № 65490583 вага брутто склала –85000 кг., нетто –62000 кг., тара –23000 кг., що менше даних, вказаних у накладній, на 4900 кг.

          Таким чином, різниця між масою складає 4900 кг., вартість провізної оплати за 1 кг. складає –0,14 грн., у зв’язку з чим вартість перевезення зазначеної маси (4900 кг.) складає 686 грн. (0,14*4900=686).

          Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

          Керуючись нормами чинного законодавства суд вирішив зменшити розмір штрафу, передбачений пунктом 118 Статуту залізниць України, до 3430,00 грн. (686*5=3430).

У зв’язку з тим, що спір виник з вини відповідача, витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства "КВВМПУ" (99002, місто Севастополь, Мекензієви гори, Севастопольське РТП, ідентифікаційний код 31338726, р/р 26008010287900 у АКІБ “Укрсиббанк”, МФО 351005) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, місто Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 25905191, р/р 260060100247 в ДФАБ “Експрес-банк”, МФО 335838) 3430 грн. (три тисячі чотириста тридцять грн 00 коп.) штрафу, 471,05 грн. (чотириста сімдесят одна грн 05 коп.) державного мита та 236 грн (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                  підпис                                                            Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України та підписано 18.10.2010