Рішення № 11902556, 17.06.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17.06.2010р.Справа № 14/65

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс", вул. 1905 року, 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39600

про стягнення 2061,84 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники сторін:

від позивача: Осика О.С., дов. № 09-04/90 від 11.01.2010 року

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення боргу в сумі 2061,84 гривень, що виник у зв'язку із неналежним виконанням умов договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 82/м від 01.07.2008 року.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушко І.І. від 20.05.2010 року строк вирішення спору відповідно до положень ч. 3 ст. 69 ГПК України було продовжено на 1 (один) місяць.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 14.04.2010 року про порушення провадження у справі та п. 4 ухвали суду від 18.05.2010 р. про відкладення розгляду справи не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 01 липня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс", м. Кременчук (надалі Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кременчук (надалі Відповідач) було укладено договір № 82/м про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до п. 1.1. предметом Договору є забезпечення Управителем (Позивач у справі) надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання прибудинкової території, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, освітлення місць загального користування, поточний ремонт конструктивних елементів тощо) (надалі послуги) у АДРЕСА_2 а Споживачем (Відповідач у справі) своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом відповідно до загальної площі квартири (приміщення 98,5 м2 в строки та на умовах, передбачених Договором.

Згідно із п. 1.2. Договору невід'ємною частиною Договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження графіків на послуги, що надаються за договорм.

Відповідно до п. 1.4. Договору розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладення цього Договору становить 171,82 гривень.

Згідно із п. 2.1. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше останнього числа поточного місяця.

Взяті на себе за Договором зобов'язання (п. 3.4.) Позивач виконав в повному обсязі, належним чином та у визначені строки. Відповідач взятих на себе за Договором зобов'язань, зокрема в частині оплати за надані послуги, належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утоврилась заборгованість за надані послуги в сумі 2061,84 гривень.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 2061,48 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 901 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 2061,48 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до п. 2.2. Розяснень ВАСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання щодо доказів господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 2061,84 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471 , ч. 3 ст. 69, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, АДРЕСА_1, 39600 (код НОМЕР_1) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс", вул. 1905 року 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 (код ЄДРПОУ 35868968) суму боргу в розмірі 2061,84 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯІваницький О.Т.