Рішення № 11902367, 20.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2010 р.Справа № 8/11-10-3781 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача не зявився,

від відповідача не зявився,

розглянув позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧАРД ЛАЙНС” про стягнення 2919,33 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2010 р. прийнято позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до розгляду, порушено провадження у справі № 8/11-10-3781, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 15.09.2010 р.

За правилами ст.77 ГПК України в звязку з явкою представників сторін та необхідністю отримання нових доказів у судовому засіданні 15.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 04.10.2010 р., у судовому засіданні 04.10.2010 р. на 20.10.2010 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте не скористались наданим ст.22 ГПК України правом на участь в судових засіданнях, тому розгляд справи здійснено за відсутності їхніх представників. При цьому згідно прохальної частини позовної заяви (п.6) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просив суд розглядати справу без представника позивача.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 20.10.2010 р. оголошено рішення.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧАРД ЛАЙНС” (далі ТОВ „ЧАРД ЛАЙНС”) 2200,00 грн. основного боргу, 158,40 грн. інфляційних втрат, 60,93 грн. 3% річних, а також 500,00 грн. моральної шкоди (всього 2919,33 грн.), вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору перевезення автомобільним транспортом від 04.06.2009 р. б/н, внаслідок чого, окрім заборгованості за надані послуги, виникли моральні страждання, які супроводжувались погіршенням фізичного здоровя позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_1 посилається на положення ст.ст.526,625 ЦК України, ст.193 ГК України, умови договору перевезення автомобільним транспортом від 04.06.2009 р. б/н, заявку на здійснення транспортних послуг від 04.06.2009 р. № 33, рахунок-фактуру від 05.06.2009 р. № 10, акт здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 05.06.2009 р. № 10.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, а, відтак, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

04.06.2009 р. між ТОВ „ЧАРД ЛАЙНС” (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір б/н (Договір), предметом якого є здійснення перевезень автомобільним транспортом (п.1.1 Договору). Виконавець зобовязаний: виконувати доручення Замовника відповідно до транспортних заявок (п.2.1 Договору); здійснювати своєчасну подачу та доставку вантажу (п.2.2 Договору); контролювати навантаження та наявність супровідних документів (п.2.5 Договору). Замовник зобовязаний доручати Виконавцю виконання робіт за Договором відповідно до заявки (п.3.1 Договору). Оплата кожного перевезення здійснюється по договірним тарифам (п.4.1 Договору). Розрахунки з Виконавцем здійснюються на розрахунковий рахунок Виконавця після надання рахунку-фактури, податкової накладної, акта виконаних робіт (п.4.2 Договору). Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє на протязі року (п.5.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

На виконання умов Договору 04.06.2009 р. Замовником представлено Виконавцю транспортну заявку № 33, на підставі якої Виконавцем здійснено перевезення вантажу (22 тони висівки в мішках) автомобілем DAF за маршрутом м. Вінниця м. Миколаїв, про що свідчать рахунок-фактура від 05.06.2009 р. № 10, акт здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 05.06.2009 р. № 10. Вартість перевезення сторонами узгоджена в сумі 2200 грн.

Посилаючись на те, що строк оплати вартості наданих послуг з перевезення настав 09.07.2009 р. (наступний день після отримання пакету документів як-то передбачено п.4.2 Договору), 31.01.2010 р. Виконавець направив отриману 11.02.2010 р. Замовником претензію, в якій просив сплатити 2200 грн. заборгованості.

Несплата вартості наданих на підставі Договору послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом й після отримання претензії спричинила звернення ФОП ОСОБА_1 до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ „ЧАРД ЛАЙНС” 2200,00 грн. основного боргу, 158,40 грн. інфляційних втрат, 60,93 грн. 3% річних та 500,00 грн. моральної шкоди (всього 2919,33 грн.).

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1,2 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Частиною 1 ст.307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами по даній справі виникли господарські зобовязання, підставою яких є письмовий договір перевезення.

При цьому ФОП ОСОБА_1 надано належним чином послуги з перевезення вантажу (будь-які докази існування претензій відносно якості чи строку перевезення в матеріалах справи відсутні), що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення документами первинного бухгалтерського обліку.

В свою чергу, ТОВ „ЧАРД ЛАЙНС” в порушення приписів ст.ст.525, 526,610,629,909 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193, ст.307 ГК України та умов Договору не виконано зобовязання по сплаті вартості перевезення в сумі 2200,00 грн., не дивлячись на те, що строк виконання зобовязання відповідно до домовленості, закріпленої в п.4.2 Договору, настав після надання документів, що підтверджують факт надання послуг, а саме рахунку-фактури та акта виконаних робіт, тобто 09.07.2009 р. (документи отримано 08.07.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8)). Ненаправлення податкової накладної за результатами надання послуг, на думку суду, на настання обовязку сплатити вартість послуг не впливає, т.я. матеріали справи не містять доказів того, що позивач має право оформлювати податкові накладні, проте від його реалізації на вимогу відповідача безпідставно ухилився.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 2200,00 грн. підлягають задоволенню.

Також ґрунтується на правильному розумінні норм українського законодавства позов про стягнення 158,40 грн. інфляційних втрат та 60,93 грн. 3% річних, оскільки арифметично вірно розраховані вимоги в цій частині заявлено з урахуванням змісту ст.625 ЦК України та тієї обставини, що ТОВ „ЧАРД ЛАЙНС” порушено строк виконання грошового зобовязання.

Між тим, правомірно вимагаючи стягнення боргу, інфляційних втрат та 3% річних, позивачем не доведено будь-яким документами, що неналежне виконання відповідачем зобовязань призвело до завдання йому моральної шкоди в сумі 500,00 грн., у т.ч. не надано жодних доказів наявності такої шкоди (моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру), а також не названо обставини, з яких він виходить, визначаючи розмір заподіяної йому шкоди.

На обовязкову необхідність урахування наведеного йдеться, зокрема, в постанові Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995р. № 4 (із змінами).

Отже, в задоволенні позову про стягнення 500,00 грн. моральних шкоди слід відмовити.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧАРД ЛАЙНС” (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна, 35-Б/2; код 35873323; п/р 26004136703 в „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в ТОВ „КБ „Даніель”, МФО 380980) 2200/дві тисячі двісті/грн. заборгованості за надані послуги, 158/сто пятдесят вісім/грн. 40 коп. інфляційних втрат, 60/шістдесят/грн. 93 коп. 3% річних, 84/вісімдесят чотири/грн. 53 коп. державного мита та 195/сто девяносто пять/грн. 58 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя