Рішення № 11902350, 18.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2010 р.Справа № 20/96-10-3518           

За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм-90"

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 60938,08 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Цісельська Х.О.- за довіреністю № 01-13/4737 від 27.07.2010 року;

від відповідача: не з’явились;

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить розірвати договір №158/52 від 25.07.2003р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алгоритм-90", виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгоритм-90" з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 132,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. М.Арнаутська, 107, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм-90" на користь позивача заборгованість по орендній платі в сумі 59501,24 грн., пеню в сумі 1436,84 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 662 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору від 25.07.2003р. у вигляді несплати орендної плати за користування приміщенням з березня 2007 року по серпень 2010 року, що зумовило односторонню відмову Представництва від вказаного договору відповідно до ст.782 ЦК України, шляхом надіслання повідомлення від 1.06.2010р. Разом з тим, враховуючи, що повідомлення не було отримано відповідачем, а також наявність заборгованості по орендній платі, пені за несвоєчасну сплату орендної плати, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

У судовому засіданні 18.10.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену у договорі, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.49-50). Місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з вимогами статті 93 Цивільного кодексу України. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою про відсутність адресата, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

25.07.2003 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алгоритм-90" було укладено договір оренди нежитлового приміщення №158/52, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 132,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. М.Арнаутська, 107, під розміщення офісу, магазину, складу.

Строк дії договору відповідно до п. 1.2. зазначеного договору був встановлений до 25.07.2006 року.

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.4 договору оренди № 158/52 від 25.07.2003року орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003року №1054-ХХIV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”. За орендоване приміщення орендар зобов’язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеному у додатку №1 до договору, що становить за перший, після підписання договору оренди місяць 887 грн. 43 коп. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно до умов п. 4.1 договору №158/52 від 25.07.2003року, вказане у п. 1.1 приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під офіс, магазин, склад.

Відповідно п. 4.7 договору №158/52 від 25.07.2003року, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов’язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об’єкта оренди.

П. 4.10 договору оренди передбачає, що у випадку припинення дії цього договору у зв’язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

У відповідності до п. п. 5.1, 5.2, 5.3 зазначеного договору за невиконання або неналежне виконання обов’язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності із чинним законодавством.

Згідно з п.п. 7.5, 7.6, 7.9 договору оренди №158/52 від 25.07.2003року, зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством. Дія договору оренди припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

Вважаючи, що дію договору було продовжено відповідно до ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” до 25.07.2009р., а потім до 25.07.2012р., враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням з березня 2007 по травень 2010р., Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, відповідно до ст.782 ЦК України, звернулось на адресу Орендаря з повідомленням №01-15/501 від 01.06.2010 року, в якому відмовилося від договору та просило здійснити фактичну передачу об’єкта комунальної власності –нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 132,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. М.Арнаутська, 107, співробітникам Представництва по управлінню комунальною власність Одеської міської ради та підписати акт приймання –передачі, а також просило оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 54378,24 грн. та пеню в сумі 1525,05 грн. Вказане повідомлення було відправлено позивачем 1.06.2010р. (а.с.32-33), але було повернуто поштою на адресу позивача, що і зумовило звернення Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

На виконання вимог суду 31.08.2010 року співробітниками Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було складено та підписано акт обстеження нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 132,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. М.Арнаутська, 107, з якого вбачається, що приміщення закрито, орендарем не використовується, із інженерних комунікацій мається електропостачання, водопостачання, каналізація. Приміщення не застраховане, профіль використання приміщення - під офіс, магазин, склад.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Аналізуючи питання закінчення строку дії договору, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому, згідно до ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, п.7.7 договору сторони врегулювали, що після закінчення строку дії договору орендар має право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.

При цьому, згідно до п.7.9 договору оренди № 158/52 від 25.07.2003року (а.с.8-11), дія договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Таким чином, автоматичної пролонгації орендних правовідносин договором не передбачено.

Як було встановлено судом, вважаючи, що дію договору оренди № 158/52 від 25.07.2003 року було автоматично продовжено відповідно до ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, позивач продовжував нараховувати орендарю орендну плату за користування приміщенням та тільки 01.06.2010 року, враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням протягом 41 місяця поспіль та нарахованої пені, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, відповідно до ст. 782 ЦК України, надіслало на адресу відповідача повідомлення №01-15/503 від 01.06.2010 року про відмову від договору оренди № 158/52 від 25.07.2003року. Після чого, у зв’язку з неотриманням відповідачем вказаного повідомлення, позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання договору.

Разом з тим, аналізуючи обставини справи, суд вважає, що оскільки після спливу строку, на який було укладено договір оренди №158/52 від 25.07.2003року, а саме: 25.07.2006 року сторони не домовились у належній формі (згідно до ст.654 ЦК України) про зміну умов договору в частині строку його дії, договір оренди, відповідно до положень ст.291 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна України", припинився 25.07.2006 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. За таких обставин, у задоволенні вимог про розірвання договору слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, яка цілком кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

П.4.7 договору оренди №158/52 від 25.07.2003року також передбачає, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов’язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Алгоритм-90" нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 132,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. М.Арнаутська, 107, вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення відповідача із вказаного приміщення на користь орендодавця є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення орендної плати, суд зазначає наступне.

Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України, яка цілком кореспондується з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п.2.4 договору орендар вносить орендну плату щомісячно, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Крім того, згідно з п. 4.10 договору оренди №158/52 від 25.07.2003року, у випадку припинення дії цього договору у зв’язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із розрахунку позивача, і відомості, що знайшли відображення у ньому, відповідачем не спростовані, відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував передбачені договором орендні платежі. Враховуючи, що незважаючи на припинення дії договору оренди №158/52 від 25.07.2003року, відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгоритм-90" фактичну передачу нежитлового приміщення за актом приймання-передачі не здійснив, позовні вимоги про стягнення з останнього заборгованості по орендній платі по серпень 2010 року включно, згідно зробленого позивачем розрахунку, який перевірено судом, підлягають задоволенню в сумі 59501,24 грн.

Враховуючи положення ч.3 ст.267 ЦК України, приймаючи до уваги відсутність відповідної заяви, позовна давність судом не застосовується.

Аналізуючи вимоги про стягнення пені, суд вказує, що відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення зобов’язання вчиняється у письмовій формі, недодержання якої зумовлює його нікчемність. Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що договір оренди від 25.07.2003р. припинив свою дію 25.07.2006р., вимоги про стягнення пені, заявлені з вересня 2009р., задоволенню не підлягають.

Згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,–

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгоритм-90" (65007, м. Одеса, вул. М.Арнаутська, 107, ідентифікаційний код 22478311) з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 132,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. М.Арнаутська, 107, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм-90" (65007, м. Одеса, вул. М.Арнаутська, 107, ідентифікаційний код 22478311) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) –59 501 /п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятсот одну/ грн. 24 коп. заборгованості по орендній платі, 637 /шістсот тридцять сім/ грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 184 /сто вісімдесят чотири/ грн. 23 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 22.10.2010р.