Рішення № 11902327, 19.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2010 р.Справа № 9/196-10-3584 За позовом: відкритого акціонерного товариства "ОДЕСЛІФТ";

До відповідача: Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області;

про стягнення 16517,08грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: 17.08.2010р. за вх .№6944 Відкрите акціонерне товариство "ОДЕСЛІФТ" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області (далі –Відповідач) 16517,08 грн.

Відповідач в судовому засіданні від 13.10.2010р. надав усні пояснення щодо позовних вимог, відповідно до яких проти позову не заперечує. Письмовий відзив на позов від Відповідача до суду не надходив, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Позивачем (підрядник) та Відповідачем (замовник) було укладено договір підряду №2313 від 01.01.2008р. на повне технічне обслуговування ліфтів, за яким Відповідач замовляє, а позивач приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та диспетчерських систем на об’єктах замовника, що складає 2 ліфта за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5.

Згідно п.5.3. зазначеного договору замовник зобов’язується згідно акту виконаних робіт здійснити оплату до 5 числа наступного місяця щомісячну вартість робіт згідно цього договору на розрахунковий рахунок підрядника.

З моменту дії договору Відповідач не виконував прийняті на себе обов’язки по сплаті вартості технічного обслуговування ліфтів у повному обсязі.

З 2008 р. Відповідач почав порушувати умови договору в частині строків оплати вартості технічного обслуговування ліфтів.

05.01.2009р. між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору №2313 від 01.01.2008р., у з’язку з чим було збільшено щомісячний платіж за технічне обслуговування за надання послуг.

Станом на 12.08.2010р. за Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області утворилась заборгованість перед ВАТ «ОДЕСЛІФТ»у розмірі 13008,87 грн.

Згідно актів виконаних робіт за період з грудня 2008 року по липень 2010р., підписаних повноважними представниками сторін, Позивач виконав роботи на суму 13008,87 грн., які дотепер залишаються несплаченими.

30.06.2010 р. Позивач надіслав Відповідачу претензію №43-9/568 з вимогою погасити заборгованість за виконані роботи в сумі 42250,15 грн.

Доказів реагування Відповідача на претензію у строки та порядку, встановлених чинним законодавством, суду не надано.

Позивачем у відповідності до чинного законодавства та положень договору у зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору розраховано пеню в сумі 2368,89 грн., збитки від інфляції в сумі 791,02 грн., 3% річних в сумі 348,30 грн.

08.09.2010р. за вх. №23494 Позивач надіслав до суду заяву про змінення позовних вимог. У зв’язку з підписанням обома сторонами акту виконаних робіт за серпень 2010р. сума заборгованості Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області перед Відкритим акціонерним товариством "ОДЕСЛІФТ" збільшилася, тому станом на 08.09.2010р. становить –13008,87 грн. + 1042,30 грн. = 14051,17 грн.

У судовому засіданні від 19.10.2010р. Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог. У зв’язку з частковим погашенням заборгованості Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області 24.09.2010р. суми основного боргу у сумі 9380,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.09.20410р. за №U1516760, сума боргу зменшилася: 14051,17 грн. –9380,70 грн. = 4670,47 грн.

Разом зі штрафними санкціями, нарахованим Позивачем раніше, заборгованість Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області перед Відкритим акціонерним товариством "ОДЕСЛІФТ" становить 8178,68 грн.           

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

          Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути із Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, МФО 828011, р/р 35229007000148, код ЄДРПОУ 24523033) на користь Відкритого акціонерного товариства "ОДЕСЛІФТ" (65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 34, код ЄДРПОУ 03336031, р/р 26009311514201 в Акціонерний банк „Південний” МФО 328209) суму основного боргу 4670,47 грн., пеню в сумі 2368,89 грн., збитки від інфляції в сумі 791,02 грн., 3% річних в сумі 348,30 грн., витрати по державному миту в сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.