Рішення № 11902312, 18.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2010 р.Справа № 8/24-10-3827 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

при секретарі судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників:

від позивача Юзишина І.В.,

від відповідача не зявився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 26960,03 грн. та розірвання договору оренди майна від 08.12.2008 р. № 37/2008.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2010 р. прийнято позовну заяву Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області до розгляду, порушено провадження у справі № 8/24-10-3827, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 20.09.2010 р.

За правилами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 06.10.2010 р., в судовому засіданні 06.10.2010 р. на 18.10.2010 р. у звязку з незявленням в засідання суду представника відповідача.

В засіданні суду 18.10.2010 р. представником позивача надано повідомлення про вручення телеграми, за змістом якої відповідач повідомлений про час та місце судового засідання.

Відтак, сторони повідомлені про час і місце засідання господарського суду, що підтверджується, окрім доказів вручення телеграми відповідачу, повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника позивача.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з невідомих причин не скористався наданим ст.22 ГПК України правом на участь в судовому засіданні 18.10.2010 р.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати у розмірі 25249,17 грн., пені у сумі 1710,86 грн. та розірвання договору оренди майна від 08.12.2008 р. № 37/2008.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області посилається, зокрема, на положення ст. 2, ч. 3 ст. 18, ч.1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 11,509,525,526,530,549,611,615, 626,629,651,652,759,762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,193,238,283 Господарського кодексу України, умови договору оренди майна від 08.12.2008 р. № 37/2008, додаткової угоди від 26.04.2010 р. № 1 „Про заміну осіб в обовязках” до договору № 37/2008, договору про переведення боргу від 26.04.2010 р.

Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

08.12.2008 р. між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір № 37/2008 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар з терміном дії з 26.12.2008 р. до 25.12.2011 р.

Згідно п. 1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно територіальної громади м. Теплодар: будинок їдальні загальною площею 443 м2 з бетонним вимощенням загальною площею 570 м2 та прилеглою територією з ґрунту загальною площею 4192 м2 вартістю станом на 08.12.2008 р. 173917,55 грн., які розміщені за адресою: АДРЕСА_2. Ціль використання майна: під базу з виробництва полістирольних блоків.

Пунктом 2.1 договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі і акті приймання-передавання майна. Обовязок щодо складання акту приймання-передавання „Про надання майна у оренду” покладається на орендодавця.

Орендна плата та платежі згідно п. 3.1 договору перераховуються орендарем на вказані орендодавцем бюджетні рахунки не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції відносно суми орендної плати, яка визначена за перший місяць при укладенні договору оренди, та яка становить 1159,45 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, який публікується Мінстатом України. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця, орендна плата за дні користування визначається пропорційно дням користування.

Згідно п. 4.1 договору орендар зобовязаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору, своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату та здійснювати платежі, які вказані в п. 3.6 цього договору...

Орендодавець відповідно до п. 6.1 договору зобовязаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна.

26.12.2008 р. Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 підписано та скріплено печатками акт приймання-передавання „Про надання майна у оренду”, згідно якого ОСОБА_3 прийнято майно, що є предметом договору оренди від 08.12.2008 р. № 37/2008.

26.04.2010 р. Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області (орендодавець), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладена додаткова угода № 1 „Про заміну осіб в обовязках” до договору, якою передбачено, що угода вступає в дію з 01.05.2010 р. і є невідємною частиною договору оренди від 08.12.2008 р. № 37/2008.

Вказаною угодою, якою замінено осіб в обовязках по договору оренди від 08.12.2008 р. № 37/2008, а саме первісного орендаря ОСОБА_3 на нового орендаря ОСОБА_2 передбачено, що всі умови договору (за виключенням п. 3.1, який змінено на п. 3.1.1) та обовязки орендаря залишаються в силі для нового орендаря ОСОБА_2. Всі борги первісного орендаря, що склалися за договором оренди від 08.12.2008 р. № 37/2008, перекладаються на нового орендаря. Крім того, цією угодою замінено п. 3.1 договору п. 3.1.1, згідно якого орендна плата та платежі перераховуються орендарем на вказані орендодавцем бюджетні рахунки не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції відносно суми орендної плати, яка визначена за перший місяць при укладенні договору оренди, та яка становить 2782,92 грн.

В подальшому фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (первісний орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (новий орендар) в присутності в.о. начальника Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області складений акт приймання-передавання „Про надання майна у оренду за договором від 08.12.2008 р. № 37/2008”, згідно якого з 01.05.2010 р. первісний орендар передав, а новий орендар прийняв майно згідно з додатковою угодою № 1 до договору оренди від 08.12.2008 р. № 37/2008.

26.04.2010 р. між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області (кредитор), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (первісний боржник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (новий боржник) укладений договір про переведення боргу, згідно умов якого первісний боржник за згодою кредитора передає новому боржнику частину свого боргу з орендної плати на суму 18869,79 грн. згідно акту звіряння платежів між кредитором та первісним боржником, що випливає з основного договору комунального майна територіальної громади м. Теплодар від 08.12.2008 р. № 37/2008.

Невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 умов договору оренди 08.12.2008 р. № 37/2008 в частині своєчасного та повного перерахування плати за орендоване майно спричинило звернення Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 боргу за період з 26.12.2009 р. по 01.08.2010 р. у сумі 25249,17 грн., пені у розмірі 1710,86 грн. та розірвання договору оренди майна від 08.12.2008 р. № 37/2008.

Перевіривши обґрунтованість доводів представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно із приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 даної статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Також відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами по даній справі виникли господарські зобовязання за договором оренди комунального майна.

При цьому Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області виконало взяті на себе обовязки та передало у користування майно, що підтверджується дослідженим в описовій частині рішення актом приймання-передавання „Про надання майна у оренду”.

В свою чергу, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в порушення приписів ст.ст.525,526,530,610,629,692,759 Цивільного кодексу України, ч.ч.1,7 ст.193, п. 1 ст.283, ст. 285 Господарського кодексу України, умов договорів оренди та переведення боргу, не виконав належним чином зобовязання по внесенню орендної плати (сплатив лише 1900,00 грн.), про що свідчить довідка від 18.10.2010 р. № 655, не дивлячись на те, що строк виконання зобовязань згідно п. 3.1 договору від 08.12.2008 р. № 37/2008 настав 10 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 25249,17 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Разом з тим, ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Частиною 2 ст.343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 3.3 договору оренди майна від 08.12.2008 р. № 37/2008 орендна плата та платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної орендної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З урахуванням підтвердження матеріалами справи факту несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань за договором оренди майна від 08.12.2008 р. № 37/2008 щодо внесення орендної плати, правильність розрахунку пені, в т.ч. Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області дотримано приписів ч.6. ст.232 Господарського кодексу України при визначенні її розміру, позивачем вірно нараховано відповідачу пеню у розмірі 1710,86 грн. за період з лютого 2010 р. по липень 2010 р. включно.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

З наведених норм вбачається, що підставою для розірвання договору оренди за рішенням суду є істотне порушення орендарем умов договору.

Мотивуючи позов про розірвання договору оренди майна, позивач відзначає той факт, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не сплачується орендна плата.

Відповідно до п. 3.4 договору оренди майна від 08.12.2008 р. № 37/2008, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом 90 діб після строку оплати, вказаного п. 3.1, договір за вимогою орендодавця може бути достроково розірваним, що не звільняє орендаря від обовязків по сплаті пені та орендної плати за термін користування майном.

З огляду на те, що, як зазначено вище, матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем зобовязань по перерахуванню орендної плати протягом 90 днів, чим порушено одну з істотних умов договору та значною мірою позбавлено орендодавця того, на що він розраховував, укладаючи угоду, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар від 08.12.2008 р. № 37/2008, укладеного між сторонами по справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи наявні у справі докази в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позов Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 26960,03 грн. та розірвання договору оренди майна від 08.12.2008 р. № 37/2008 відповідає фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65027, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Піонерна, 7; код 26275444; р/р 33217871700020 в ВДК у м. Теплодар ГУДКУ в Одеській області) заборгованість з орендної плати за майно, яке є предметом договору оренди від 08.12.2008 р. № 37/2008 у розмірі 25249/двадцять пять тисяч двісті сорок девять/грн. 17 коп., пеню у розмірі 1710/одна тисяча сімсот десять/грн. 86 коп., державне мито у розмірі 354/триста пятдесят чотири/грн. 60 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 грн.

3. Розірвати договір оренди майна від 08.12.2008 р. № 37/2008, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 21.10.2010 р.

Суддя