Рішення № 11902294, 04.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2010 р.Справа № 12/115-10-3591 Позивач: перший заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю „Руслан і Людмила”

про виселення

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від прокурора: Доброжан Н.І. –посвідчення № 69 від 19.06.2009р.

від позивача: Курлович О.О –довіреність від 22.12.2009р.;

від відповідача: Саєнко Р.К. –довіреність від 06.09.2010р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 06.09.2010р. по 10год.40хв. 22.09.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (надалі – Представництво) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Руслан і Людмила” в якої просить суд виселити відповідача з нежилого приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 342,3 м2, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 та передати зазначене приміщення Представництву.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2010 р. позовну заяву прокурора прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 12/115-10-3597 та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник прокурора заявлені позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволені.

Представник позивача позовні вимоги прокурора підтримує, з підстав викладених у наданих суду поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 24830), що є у матеріалах справи.

В процесі розгляду справи представниками сторін були надані суду додаткові матеріали, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та представників сторін, суд встановив:

На підставі наказу Представництва № 25/П від 20.01.1999р. між Представництвом та ТОВ „Руслан і Людмила” 20.01.1999р. було укладено договір № 245 купівлі-продажу патенту на право оренди будівлі (споруди, приміщення).

19.02.1999 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Руслан і Людмила” (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №5028 (надалі за текстом –договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння та користування приміщення, загальною площею 242,3м2, першого поверху та підвалу, за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12.

Пунктом 1.2. термін дії договору оренди встановлено до 10.02.2009 р.

Відповідно до п.2.1. договору орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання договору оренди у розмірі 694,72 грн.

Відповідно п.2.4 договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 4.6. договору встановлено, що в разі припинення договору оренди, орендар зобов’язується повернути орендодавцеві орендоване приміщення в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду.

Відповідно до п.9.4. договору після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.

Згідно із п.9.6. договору його дія припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку.

Додатковим погодженням № 2 до договору від 01.05.2001р. встановлено розмір орендної плати в сумі 1637,77грн. у т.ч. ПДВ.

Додатковим погодженням № 3 до договору від 26.11.2002р. на час окупності витрат на капітальний ремонт орендованого приміщення з 90.10.2002р. по 30.10.2004р. орендна плата встановлена у розмірі 20% від затвердженої орендної ставки та складає 327,18грн. у т.ч. ПДВ.

Додатковим погодженням № 4 до договору від 01.03.2005 р. встановлено розмір орендної плати в сумі 2141,70грн. у т.ч. ПДВ.

23.02.2009р. Представництвом на адресу відповідача було надіслано повідомлення № 01-15/146 в якому відповідач був поінформований про відсутність у Представництва наміру продовжувати дію договору.

Як зазначає у позові прокурор, в порушення вимог п. 4.6. договору та приписів ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відповідачем орендоване приміщення не повернуто Представництву, що на думку прокурора порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, що й зумовило його звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

          Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (п. 3 ст. 3 Цивільного кодексу України).

          Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Пунктом 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як встановлено матеріалами справи строк дії договору було встановлено до 10.02.2009 р.

Згідно п. 9.6. договору його дія припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено і його умовами не передбачається автоматичного продовження оренди.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Проте, судом встановлено, що Представництво 23.02.2009р. на адресу відповідача надіслало повідомлення № 01-15/146 в якому повідомило відповідача про відсутність у Представництва наміру продовжувати дію договору.

Таким чином суд дійшов до висновку, що договір оренди нежитлового приміщення №5028 від 19.02.1999р. свою дію 19.02.2009р.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача як такі що не обґрунтовані та не підтверджені матеріалами справи.

Також судом не приймається до уваги посилання відповідача в якості доказу продовження дії договору на лист Представництва № 01-13/6478 від 17.07.2009р. з тих підстав, що оскільки орендоване приміщення не було передано відповідачем позивачу після закінчення терміну дії договору оренди від 19.02.1999р. Представництво –як орган уповноважений розпоряджатися майном територіальної громади міста Одеси попередив відповідача про те, що спірне приміщення згідно з рішенням ОМР за № 4403-VI від 29.09.2005р. знаходиться під заставою і у випадку його знищення або пошкодження відповідач несе відповідальність передбачену законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради про виселення відповідача з нежилого приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 342,3 м2, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 та передачу зазначеного приміщення Представництву є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.32,33,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю „Руслан і Людмила” (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, код ЄДРПОУ 24765575) нежилого приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 342,3 м2, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12 та передати вказане приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області, код ЗКПО 26302595).

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 11.10.2010р.

Суддя