Рішення № 11902293, 04.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2010 р.Справа № 12/111-10-3581 за позовом Прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі

1) Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області

2) Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобовязання виконати певні дії

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від прокурора: Будзул-Лавренюк К.Я. посвідчення №48 від 29.04.2009р.

від позивача 1: не зявився

від позивача 2: не зявився

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області; Лиманської сільської ради Татарбунарського району звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить зобовязати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,003га, яка розташована на території рекреаційної зони „Катранка” Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, демонтувати обєкт малої архітектурної форми та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2010р.. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі їй присвоєно №12/111-10-3581 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник прокурора заявлені позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволені.

Позивач 1 Татарбунарська РДА, позовні вимоги прокурора підтримує з підстав, викладених у наданих суду письмових поясненнях (вх. № 22880), просить суд розглянути справу за відсутністю його представника у звязку із обмеженим фінансуванням видатків на відрядження.

Позивач 2 Лиманська сільська рада, своєї позиції щодо позову суду не надав, представник в судове засідання не зявився, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлявся своєчасно, за юридичною адресою, визначеною прокурором у позовної заяві.

Відповідач ФОП ОСОБА_1 в судові засідання не зявлявся, хоча про час та місце їх проведення повідомлявся своєчасно за місцем його мешкання, визначеним у позовній заяві прокурора та підтвердженим витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що є у матеріалах справи, про поважність підстав неявки суд не повідомив, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокурора, суд встановив:

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області 24.03.2009р. було проведено перевірку додержання вимог законодавства у сфері регулювання земельних відносин на території Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

За результатами перевірки було встановлено, що відповідачем - ФОП ОСОБА_1, самовільно зайнято земельну ділянку на території рекреаційної зони „Катранка” Лиманської сільської ради загальною площею 0,003 га, яка використовується відповідачем з метою ведення підприємницької діяльності без будь-яких належних документів на землекористування.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки зафіксовано в ході перевірки .дотримання вимог земельного законодавства, проведеної Придністровським .відділом з контролю за використанням і охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.03.2009р.

24.03.2009р. працівником Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області відносно ФОП ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне порушення за №002528 та того ж дня був виданий припис за № 003716 відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 було зобовязано у 30-ти денний термін усунути порушення земельного законодавства.

Відповідно до Постанови про накладення адміністративного стягнення за № 27 від 30.03.2009р. відповідача визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 306 грн.

30.04.2009р. при проведенні перевірки працівником Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області дотримання відповідачем вимог земельного законодавства було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не виконав законного розпорядження дерземінспектора, а саме припису № 003716 від 24.03.2009р. щодо усунення раніше виявленого порушення, яке полягало у самовільному зайнятті земельної ділянки на території Лиманської сільської ради про що було складено протокол про адміністративне порушення за №003061 від 30.04.2009р.

За результатами розгляду вищезазначеного протоколу №003061 державним інспектором Придністровського відділу з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області 30.04.2009р. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 36, відповідно до якої відповідача визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 грн.

Але, незважаючи на вчинені дії органів з контролю за використанням та охороною земель ФОП ОСОБА_1 документи на землекористування самовільно зайнятою земельною ділянкою площею 0,003 га, яка розташована на території рекреаційної зони “Катранка”, яку він використовує для розміщення кіоску не оформив, у добровільному порядку земельну ділянку не звільнив, що прокурор Татарбунарського району Одеської області вважає порушенням прав та інтересів Татарбунарської райдержадміністрації та Лиманської сільської ради, у звязку з чим звернувся до суду за захистом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

В силу статей 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є обєктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Стаття 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціон.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації цього документа забороняється.

Згідно ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства України від 24.03.2009р., складеним державним інспектором Придністровського відділу з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області, підтверджується факт фактичного використання відповідачем спірної земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів на неї.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації . Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості). одержання документа , що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст. 212 земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може відбуватись у тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач користується спірною земельною ділянкою з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, оскільки у нього відсутнє відведення землі в натурі, ним не одержано документа, що засвідчує право на землю та відсутня державна реєстрація зазначеного документа.

Враховуючи викладене, суд вважає цілком обґрунтованою вимогу прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області; Лиманської сільської ради Татарбунарського району щодо зобовязання ФОП ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,003 га, яка розташована на території рекреаційної зони “Катранка” Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, демонтувати обєкт малої архітектурної форми та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати про сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача по справі, виходячи з положень ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) звільнити самовільну зайняту земельну ділянку площею 0,003 га, яка розташована на території рекреаційної зони “Катранка” Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області .

3.Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) демонтувати обєкт малої архітектурної форми, розташований на земельній ділянці площею 0,003 га, яка розташована на території рекреаційної зони “Катранка” Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

4.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито у сумі 85 грн.

5.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 11.10.2010р.

Суддя