Рішення № 11902279, 20.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2010 р.Справа № 12-11-20/9-09-275 За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Сілайн Лтд"

про зобов'язання повернути майно та стягнення 2011,45 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Десятова Н.А. –довіреність від 10.03.2010р.

від відповідача: Магденко С.О. –довіреність 14.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі по тексту - РВФДУ) звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Сілайн Лтд" (далі по тексту –ТОВ "Сілайн Лтд"), в якій просить суд стягнути із ТОВ "Сілайн Лтд" на користь державного бюджету неустойку 2011,45 грн. та зобов’язати ТОВ "Сілайн Лтд" повернути майно, яке було предметом договору оренди від 29.09.2006 р. №2115/д, а саме - вбудоване в третій поверх службового будинку нежитлове приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 24,6 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 13 до державної власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2009 р. позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно №20/9-09-275 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

18.02.2009 р. представник від Відповідача надав відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечує в частині стягнення неустойки у розмірі 2011,45 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2009 р. за клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 20.05.2009 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2009 р. позов РВФДУ було залишено без розгляду в порядку п. 5 ст. 81 ГПК України.

21.04.2009 р. РВФДУ було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 30.03.2009 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2009 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 30.03.2009 р. скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2009 р. справу №20/9-09-275 прийнято до свого провадження суддею Власовою С.Г. та присвоєно їй №11-20/9-09-275.

31.07.2009 р. суд отримав від Відповідача відзив на позовну заяву.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 07.09.2009 р. строк розгляду справи було продовжено до 10.10.2009 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2009 р. позов РВФДУ було залишено без розгляду в порядку п. 5 ст. 81 ГПК України.

06.11.2009 р. РВФДУ було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.10.2009 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 09.10.2009 р. скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2010 р. справу №11-20/9-09-275 прийнято до свого провадження суддею Цісельським О.В. та присвоєно їй №12-11-20/9-09-275.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2010 р. за клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 06.07.2010 р.

01.07.2010р. Відповідачем надано до суду клопотання (вх. № 16666) про припинення провадження у справі. У задоволені клопотання судом було відмовлено з підстав його необґрунтованості та невідповідності матеріалам справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.2010 р. за клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 06.09.2010 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2010 р. за клопотанням представника Позивача строк розгляду справи було продовжено до 21.09.2010 р.

Представник позивача –РВФДУ заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, що є у матеріалах справи.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

29.09.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сілайн Лтд" (Орендар) було укладено Договір №2115/д оренди державного нерухомого майна (надалі по тексту –Договір), що знаходиться на балансі Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (далі по тексту - Порт), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудоване в третій поверх службового будинку нежитлове приміщення (приміщення №1, частина площі загального користування 4,8 кв.м.), розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 13 про що свідчить акт прийому - передачі №2115/д від 29.09.2006 р.

Відповідно до п.2.1. Договору вступ Орендаря у користування Майном наступає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акту прийому-передачі орендованого майна, погоджених Орендарем з Балансоутримувачем (додаток № 2 до Договору).

Згідно з п.9.3 Договору за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно Балансоутримувачу у разі припинення дії Договору, Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Пунктом 10.1. Договору термін його дії встановлено з 29.09.2006р. по 25.09.2007 р.

Відповідно до п. 10.5 Договору дія договору оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 10.6 Договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

20.09.2007р. Балансоутримувач листом за № 20-36/546 повідомив Відповідача про те, що 25.09.2007р. закінчується термін дії Договору та запропонував Відповідачу повідомити про подальші наміри відносно орендованого приміщення.

28.11.2007р. листом за №20-36/766 Балансоутримувач підтвердив Відповідачу свою згоду на пролонгацію Договору на тих самих умовах на строк 2 роки 11 місяців

28.11.2007р. листом за № 961 Відповідач звернувся до Позивача з проханням продовжити строк дії Договору на 2 роки 11 місяців.

Позивач листом за № 9699/26-201 від 23.01.2008р. звернувся до Міністерства транспорту та зв’язку України з питанням щодо продовження строку дії Договору.

Міністерство транспорту та зв’язку України листом від 10.04.2008р. за № 1116-01/08.1/12-08 надало згоду на пролонгацію терміном на три місяці Договору за умови внесення в додаткову угоду до Договору змін та доповнень, викладених у зазначеному листі.

У матеріалах справи відсутні докази укладення додаткової угоди до Договору.

Листом від 06.10.2008 №11-13-04308 Позивач повідомив Відповідача про припинення договору оренди від 29.09.2006 р. №2115/д та про необхідність повернення орендованого майна, одночасно були направлені для підписання акти прийому-передачі орендованого майна.

23.10.2008р. листом за №20-36/555 Балансоутримувач підтвердив Відповідачу свою згоду на пролонгацію Договору терміном на один рік на тих самих умовах та запропонував Відповідачу звернуться до Позивача з питання продовження терміну дії Договору.

23.10.2008р. листом за №20-36/556 Балансоутримувач підтвердив Позивачу свою згоду на пролонгацію Договору терміном на один рік на тих самих умовах

21.10.2008 р. Відповідач листом за №27/08 звернувся до Позивача щодо продовження терміну дії Договору.

Позивач листом від 31.12.2008 р. № 11-13-06289 вдруге повідомив Відповідача про необхідність повернення орендованого майна, у зв'язку із закінченням 21.09.2008 р. терміну дії договору оренди від 29.09.2006 р. №2115/д. Однак, матеріали справи не містять даного листа.

Відповідач зазначає, що в зв'язку з вищевикладеним, станом на 31.12.2008р. орендоване приміщення, по вищезазначеному Договору не було звільнено, акт прийому - передачі орендованого майна не підписаний. Рахунки по оренді майна надходили включно по липень місяць 2009р., які були вчасно сплачені Відповідачем. Також відповідно до п. 5.11. Договору майно вчасно застраховане.

З 01.02.2009 р. майно ТОВ "Сілайн Лтд" не експлуатується, але оренду та комунальні платежі, як зазначає Відповідач він сплачує, що підтверджується платіжними дорученнями № 209 від 19.03.2009 р., № 276 від 21.04.2009 р., № 334 від 19.05.2009 р., № 507 від 24.07.2009р., № 540 від 17.08.2009 р., № 1490 від 10.09.2009 р., № 1489 від 10.09.2009 р., № 1537 від 15.10.2009 р., № 1597 від 13.11.2009 р., №4 від 04.01.2010 р., №26 від 18.01.2010 р., № 143 від 25.03.2010 р.

Небажання Відповідача повернути орендоване майно стало підставою для звернення Позивача до суду з відповідним позовом.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до п. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також встановлено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частина 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до п. 10.1. договору строк його дії було встановлено до 25.09.2007 р.

Згідно 10.5 Договору його дія припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.6 Договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Тобто вищезазначеним пунктом Договору передбачені особливі умови, які повинні бути виконані на час спливу терміну його дії для його продовження на той самий термін та на тих самих умовах.

Як встановлено матеріалами справи, Відповідач 28.11.2007р. листом за № 961 звернувся до Позивача з проханням продовжити строк дії Договору на 2 роки 11 місяців.

Балансоутримувач листом від 28.11.2007р. за №20-36/766 підтвердив Відповідачу свою згоду на пролонгацію Договору, тобто після спливу місячного строку після закінчення терміну дії Договору.

Відповідно до листа Міністерства транспорту та зв’язку України (орган уповноважений управляти майном Балансоутримувача) висловив своє схвалення пролонгації терміном на три місяці Договору лише 10.04.2008р. за умови внесення до додаткової угоди змін та доповнень вказаних в даному листі.

Доказів укладення додаткової угоди до Договору матеріали справи не містять.

Таким чином суд дійшов до висновку, що Договір №2115/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП „Бердянський морський торговельний порт” від 29.06.2006р. припинив свою дію 25.09.2007 р.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога РВФД України по Запорозькій області, щодо зобов’язання ТОВ "Сілайн Лтд" повернути майно, яке було предметом договору оренди № 2115/д від 29.09.2006, а саме вбудоване в третій поверх службового будинку нежитлове приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 24,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 13, до державної власності підтверджена матеріалами справи, обґрунтована та законна, а тому підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги Позивача, щодо стягнення неустойки із Відповідача у розмірі 2011,45 грн., то суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем на надано суду обґрунтований розрахунок неустойки в розмірі 2011,45 грн.

Як встановлено судом Відповідачем включно по 25.03.2010 р. сплачувалась на рахунок Позивача орендна плата, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

З наявних у матеріалах справи документів у суду немає можливості самостійно розрахувати розмір неустойки.

Крім того, згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач не навів належними та допустимими доказами наявність у Відповідача вини.

Виходячи з вищевикладеного у суду відсутні підстави для задоволення вимоги Позивача, щодо стягнення із Відповідача неустойки у розмірі 2011,45 грн.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита на суму 85 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 118 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.32,33,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Сілайн Лтд" (65116, м. Одеса, вул. Толбухіна, буд. 14, код ЄДРПОУ 31693321) повернути майно, яке було предметом договору оренди від 29.09.2006 № 2115/д, а саме вбудоване в третій поверх службового будинку нежитлове приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 24,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 13, до державної власності на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код 20495280).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сілайн Лтд" (65116, м. Одеса, вул. Толбухіна, буд. 14, код ЄДРПОУ 31693321) на користь Державного бюджету України (код платежу за бюджетною класифікацією 22090200, символ звітності 095, р/р 31114095700008, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) витрати по сплаті державного мита у сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сілайн Лтд" (65116, м. Одеса, вул. Толбухіна, буд. 14, код ЄДРПОУ 31693321) на користь Державного бюджету України (р/р 31213264700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк - ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу за бюджетною класифікацією 22050003, символ звітності 264) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 118 (сто вісімнадцять) грн.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 27.09.2010 р.

Суддя