Рішення № 11902271, 10.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.10                                                                                           Справа№ 7/121

за позовом відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські зорі»Санаторій

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ

ціна позову 14696197,92грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - не з’явився;

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські зорі»Санаторій про стягнення заборгованості за спожитий природний газ; ціна позову 14696197,92грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/121 від 05.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14год. 50хв. 16.07.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/121 від 16.07.2010р., 22.07.2010р., 02.08.2010р., 10.08.2010р. Строк вирішення спору продовжено з врахуванням особливостей розгляду спору та виключнійсть випадку.

Крім того, ухвалою господарського суду Львівської області №7/121 від 16.07.2010р. за наслідками розгляду відповідної заяви Позивача вжито заходів до забезпечення позову в межах та розмірах, зазначених в ухвалі.

Представникам Сторін протягом розгляду справи оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівстької області №№7/121 від 05.07.2010р., 16.07.2010р., 22.07.2010р., 02.08.2010р., та від 10.08.2010р., які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представники Позивача та Відповідача були присутніми в судовому засіданні 10.09.2010р., проте, після виходу суду з нарадчої кімнати та оголошення рішення, відсутні.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовній вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представниками Позивача подано наступні документи: копії довіреностей на право здійснення представництва; супровідний лист №06-4858 від 16.07.2010р., до якого долучені довідки органу казначейства про зарахування сплаченого Позивачем державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення до бюджету, копію довідки про включення Позивача в ЄДРПОУ станом на 15.07.2010р., довідку про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, та довіреність на право здійснення представництва.

22.07.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи. Ухвалою господарського суду Львівської області №7/121 від 22.07.2010р. розгляд справи відкладено.

02.08.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання представника Позивача про ознайомлення з матеріалами справи. Відповідно до запису на третій сторінці обкладинки справи, представник Позивача з матеріалами справи ознайомлений.

09.08.2010р. до господарського суду Львівської облааті надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 10.08.2010р. Ухвалою господарського суду Львівської області №7/121 від 10.08.2010р. розгляд справи відкладено.

10.09.2010р. до господарського суду Львівської області надійшли додаткові пояснення Позивача по справі, в яких Позивач зазначив наступне.

Так, 06.07.2010р. господарським судом Львівської області винесено рішення по справі №22/251 за позовом ТзОВ «Західноукраїнський туристичний центр»до ТзОВ «Карпатські Зорі», треті особи ПАБ «Брокбізнесбанк»та ВАТ «Львівгаз», про стягнення боргу. 25.08.2010р. Львівським апеляційним господарським судом згадане рішення залишено без змін. Предметом розгляду такої справи, як зазначає Позивач, було стягнення боргу, що виник в результаті самовільного підключення котельні Відповідача шляхом здійснення підземної врізки поліетиленової труби діаметром 50мм, минаючи вузол обліку газу, до підземного газорозподільного газопроводу, який знаходиться на балансі ВАТ «Львівгаз», про що складено акт №200456 від 27.12.2007р. Згідно доводів Позивача, з наведенного вбачається, що при розгляді справи №22/251 досліджувались ряд питань і факти, що потребують встановлення по даній справі. Проте, Позивач також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Стосвно позовної давності по даній справі, на яку посилається Відповідач, Позивач зазначив наступне. Так, відповідно до п.1 ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до п.1 ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Як встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2010р. та Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2010р. по справі №22/251, при здійсненні несанкціонованого відбору природного газу, Відповідачем здійснено підземну (приховану) врізку в діючий розподільний газопровід ВАТ «Львівгаз»та підведено трубу до газоспоживаючого обладнання з використанням підземних тунелів, каналізації суміжних комунікацій. Безпосередньо до газоспоживаючого обладнання (котлів), несанкціоновано створений газопровід під’єднувався за допомогою мобільного резинового шлангу. Таким чином, на думку Позивача, виявити таке порушення при здійсненні систематичних обходів не могло бути можливим. А відтак, перебіг позовної давності повинен починатись з 27.12.2007р., тобто з дати складання акту №200456 про виявлення згаданого вище порушення.

До додаткоих пояснень, що надійшли до суду 10.09.2010р., Позивачем додано копію рішення господарського суду Львівської області від 06.07.2010р. №22/251 та копію постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2010р. по справі №22/251.

Представник Відповідача в судове засідання з’явився, проти позову заперечив.

Протягом розгляду справи представниками Відповідача подано наступні документи: копії довіреностей на право здійснення представництва; копію листи Позивача №699 від 31.12.2007р.; копії актів №4 від 28.12.2007р. та №5 від 31.12.2007р.

12.07.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання Відповідача наступного змісту.

Так, Відповідач просить в клопотанні не брати до уваги поданий Позивачем висновок експертизи №194.08.46.74.30.0/223 з питань охорони праці щодо несанкціонованого відбору газу в котельні санаторію «Карпатські зорі»у с.Модричі Дрогобицького району, виконаний державним підприємством «Західний експертно-технічний центр»18.01.2008р., з наступних підстав:

-          термін дії висновку експертизи становить один рік, який закінчився 17.01.2009р., отже, на момент подачі позовної заяви такий втратив чинність;

-          вказана вище експертиза булла здійснена на підставі листів та документації, представлених ВАТ «Львівгаз»; будь-яких речових доказів, крім листів та інших документів, державному підприємству «Західний експертно-технічний центр»для здійснення експертизи не було надано;

-          для проведення експертизи Відповідачем не було представлено жодного документу, Відповідача не було повідомлено, проводилась без участі Відповідача і поза межами санаторію «Карпатські Зорі»; Відповідачу не було надіслано висновку, який можна би було оскаржити у встановленому законом порядку; експертизу було проведено без надання інформації стороною Відповідача;

          Також, в клопотанні Відповідач зазначив, що Позивач письмово звертався до силових стурктур Львівської області про виявлення порушення з посиланням на ознаки кримінального характеру, на що отримано відповідь про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину; в постанові про відмову в порушенні кримінальної справив казано, що було детально вивчено всі матеріали, надані службовими особами філії Бориславського УЕГГ ВАТ «Львівгаз»та Санаторієм «Карпатські Зорі», і встановлено, що жоден із наданих документів не містить даних про факт крадіжки газу.

          В клопотанні Відповідач також стверджує, що поданий позов не має судової перспективи, оскільки Позивач просить стягнути, на його думку, заборгованість, де періодом дорахунку вважає з 01.01.2005р. по 31.01.2007р., а звертається з позовом 29.06.2010р., тобто через 5 місяців після закінчення строку позовної давності.

          Крім того, на думку Відповідача, п.5.18 договору на постачання та транспортування природного газу №7051 від 01.03.207р. не передбачає періодів донарахування, а тим більше не може мати зворотної сили за період до його укладення.

          Відповідач також зазначає у клопотанні, що з аналізу оборотних відомостей та акту звірки вбачається, що будь-якої заборгованості ТзОВ «Карпатські Зорі Санаторій»за спожитий природній газ перед ВАТ «Львівгаз»немає, а тому будь-яких претензій зі сторонни останнього до Відповідача бути не може.

          Відповідач також просить у клопотанні суд звернути увагу на те, що нерухоме майно Відповідача знаходиться в іоптечній заставі, існує кредиторська заборгованість, в тому числі з виплати заробітної плати, працєю 118 основних працівників та оздоровлюються 107 відпочиваючих, Санаторій виконує державне замовлення на оздоровленняч соціально-захищених верств населення.

          До вказаного клопотання Відповідачем додано копії наступних документів: постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.01.2008р.; висновку експертизи №194.08.46.74.30.0/223 від 18.01.2008р.; копії оборотних відомостей; довідку про наявний розрахунковий рахунок; довідку про кількість осіб, що перебувають на оздоровленні; довідку про кількість основних працівників у Відповідача; довідку про кредиторську заборгованість по розрахунках за продукти харчування та поставку поварно-матеріальних цінностей; довідку про наявність нерухомого майна у заставі; довідку про заборгованість по заробітній платі; довідку про вартість майнового комплексу.

          16.07.2010р. до господарського суду Львівської області надійшов відзив Відповідача на позовну заяву, в якому Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав.

          Так, Відповідач зазначає, що підставою виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин є юридичні факти, тобто конкретні осбавини, з якими норми цивільного законодавства пов’язують настання правових наслідків, і, перш за все, виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин; тому юридичні факти виступають як проміжна ланка між правовою нормою та цивільними правовідносинами; наводячи зміст ст.11 Цивільного кодексу України, Відповідач робить висновок, що угоди є одним з видів цивільно-правових юридичних актів. Відповідач наводить зміст ст.13 Цивільного кодексу України щодо меж здійснення цивільних прав. Крім того, Відповідач наводить зміст ст.14 Цивільного кодексу України, при цьому зазначаючи, що якщо договором, або актом цивільного законодавства не встановлений певний обов’язко особи, то вона не може бути примушена до його виконання.

          Відповідач також зазначає у відзиві, що п.5.18 договору на транспортування природного газу №7051 від 01.03.2007р. не передбачає періодів донарахування, а тим більше не може мати зворотної сили за період його укладення. З аналізу оборотних відомостей та акту звірки вбачається, що будь-якої заборгованості Відповідача за спожитий природній газ перед Позивачем немає.

Відповідач також звертає увагу суду у відзиві, що термін дії висновку експертизи №194.08.46.74.30.0/223 з питань охорони праці щодо несанкціонованого відбору газу в котельні санаторію «Карпатські зорі»у с.Модричі Дрогобицького району, виконаний державним підприємством «Західний експертно-технічний центр»18.01.2008р., становить один рік, який закінчився 17.01.2009р., отже, на момент подачі позовної заяви такий втратив чинність; для проведення експертизи Відповідачем документи не представлялись, Відповідача не було повідломлено про проведення експертизи, експертиза проводилась без участі Відповідача та поза межами Санаторію, Відповідачу не надіслано оригінал висновку, який можна було б оскаржити, експертизу проведено без надання інформації з боку Відповідача.

У відзиві також зазначено, що Позивач звертався до силових структур про виявлення порушення з посиланням на ознаки кримінального характеру, за результатами чого винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Відповідач також зазначає, що поданий судовий позов немає перспектив из огляду на те, що Позивач періодом донарахунку вважає 01.01.2005р. по 31.01.2007р., а звернувся з позовом 29.06.2010р., тобто через 5 місяців після закінчення строку позовної давності.

Також, Відповідач щодо поданої Позивачем заяви про забезпечення позову наводить доводи, аналогічні доводам, зазначених у вищеописаному клопотанні Відповідача, яке надійшло до господарського суду Львівської області 12.07.2010р.

Крім того, Відповідач посилається на невиконання Позивачем вимог ст.56 Господарського процесуального кодексу України, та просить суд зобов’язати Позивача надати Відповідачу документи, додані до позовної заяви. Відповідно до поданої в судовому засіданні 16.07.2010р. заяви Відповідача, ним отримано документи, додані до позовної заяви.

До відзиву Відповідачем додано копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

16.07.2010р. до господарського суду Львівської області також надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи. Ухвалою господарського суду Львівської області №7/121 від 16.07.2010р. розгляд справи відкладено.

19.07.2010р. до господарського суду Львівської області надійшов лист Відповідача №17 від 19.07.2010р. про доручення до матеріалів справи договору іпотеки від 28.04.2006р. та акту опису й арешту майна від 17.02.2010р.; копії зазначених документів додано до листа та долучено до матеріалів справи.

22.07.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло заперечення Відповідача на позовну заяву, згідно яким Відповідач просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав:

1.          Підставою позовних вимог Позивач зазначає факт виявлення його представниками 27.12.2007р. самовільного відводу від розподільчого газопроводу перед приладами обліку газу Відповідача, про що було складено акт №200456. Однак, ні з зазначеного акту, ні з інших, долучених Позивачем документів, не вбачається факту споживання Відповідачем газу у вказаний Позивачем період та у вказаних розмірах. Відсутність споживання газу в такому об’ємі і на таку суму підтверджується також:

1) відсутністю рахунків на оплату спожитого газу в об’ємах та на загальну суму, визначену Позивачем в позовній заяві;

2) довідками, виданими Бориславським відділенням УЕГГ ВАТ «Львівгаз»10.06.2010р. про стан розрахунків за газ/транспортування газу протягом 2007р., згідно якими:

          -          за угодою №005 споживачем природного газу спожито за період лютий-грудень 2007р. на суму 63020,23грн., оплачено –70182,13грн.;

          -          за угодою №5041 споживачем природного газу спожито за період лютий-грудень 2007р. на суму 373,21грн.;

3) актами звірки розрахунків між підприємством та розпорядником коштів за природній газ та транспортування газу станом на 01.05.2010р.:

          -          за угодою №005 заборгованість Позивача становить 0,74грн., за угодою №5041 –1058,95грн.;

4) постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.01.2008р., що описана вище;

5) первинною бухгалтерською документацією Позивача, в якій заборгованість Відповідача як в звітному періоді за 2007р., так і в подальші звітні періоди в розмірі 14696197,92грн. не рахується.

          З наведенного Відповідач робить висновок про відсутність як в 2007р., так і на даний час заборгованості Відповідача за спожитий газ;

2.          Надані Позивачем документи свідчать про факт виявлення самовільного відводу від розподільчого газопроводу перед приладами обліку газу, а здійснений розрахунок (на всі прилади, за три роки, за 24год. на добу) свідчить про максимально можливі об’єми, які могли бути спожиті Відповідачем за умови безперервної протягом всіх календарних днів роботи двох газових приборів. Отже, в данному випадку йдеться не про фактичне споживання газу, а про можливі заподіяні збитки, які обраховані ВАТ «Львівгаз»на підставі теоретичної формули. Наводячи визначення цивільно-правової відповідальності, її підстав, майнової шкоди, збитків, Відповідач робить висновок про те, що обраховане в розрахунку Позивача є виразом можливих заподіяних збитків - можливої заподіяної шкоди, а не заборгованістю за спожитий газ;

3.          У відповідності до п.22 ст.91 Конституції України, виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності. Розрахунок спожитого природного газу, покладений в основу судового рішення, здійснений Позивачем на підставі Правил виміру розходу газу та рідин стандартними звужуючими пристроями, затверджених Постановою Держстандарту СРСР від 14.08.1980р. №4250. З мотивів, наведених у п.22 ст.91 Конституції України, застосування положень даної Постанови є неправомірним.

4.          При здійсненні обрахунку та застосуванні механізму розрахунку належних до стягнення сум Позивач посилається на договір на постачання та транспортування природного газу від 01.03.2007р., при цьому вимагає сплати коштів за період 2005р., тобто до підписання такого договору. Звідси Відповідач робить висновок, що такі вимоги не грунтуються на будь-яких договірних відносинах і є безпідставними та необгрунтованими;

5.          Відповідач також звертає увагу суду на пропуск Позивачем строку позовної давності.

          До заперечення Відповідачем додано копії довідок, виданих Бориславським відділенням УЕГГ ВАТ «Львівгаз»від 10.06.2010р. та актів звірки розрахунків між підприємством та розпорядником коштів за природний газ та транспортування природного газу станом на 01.05.2010р., які описані вище в запереченні.

          02.08.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Відповідача про застосування строку позовної давності, мотивована ст.ст.256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

          В даній заяві Відповідач також зазначає наступне:

-          згідно складеного Борисславським УЕГГ ВАТ «Львівгаз»акту №2 від 27.12.2007р., причиною відключення газу було спрацювання ЗСК через несправність регулятора РДУК-2Н-50х35 і попадання переднього тиску в лінію низького тиску. Таке спрацювання, згідно висновку експертизи «Західного експертно-технічного центру»№194.08.46.74.30.0/125БН від 18.01.2008р., стало наслідком самовільного підключення до газової мережі без розроблення відповідної документації. Отже, самовільне підключення спричинило б несправність регулятора відразу при його виконанні, і мало б бути виявлено працівниками Бориславського УЕГГ ВАТ «Львівгаз»під час проведення щомісячного обстеження;

-          в Технічному висновку по обстеженню газових мереж санаторію «Карпатські Зорі»від 27.12.2007р., зробленому комісією, в складі якої були виключно працівники ВАТ «Львівгаз»зазначається наступне:

          - виявлено витік газу в атмосферу через скидну трубку d-50мм запобіжно-скидного клапана (гідрозатвору);

          -          не облікований газ використовувася в двох котлах НІІСТУ-5 для підігріву теплоносія та постійно виходив в атмосферу через скидну трубку запобіжно-скидного клапану;

          Якщо б відповідало б дійсності твердження Позивача про постійний безобліковий відбір газу, і зроблений експертом висновок, що надлишок газу викидався через запобіжний клапан в атмосферу, то то витік газу мав би бути виявлений під час чергового огляду працівниками Бориславського УЕГГ ВАТ «Львівгаз»;

-          в складеній без участі представників Відповідача Схемі несанкціонованого відбору газу під позначкою 9 зображено спеціально врізаний кран із накидною гайкою; як вбачається з даної Схеми, зазначений клапан містився у видимій частині ГРУ, отже, мав бути виявлений представниками Позивача під час чергового обстеження. Мотивуючи п.п.3, 5.13.1, 5.2 Правил обліку природного газу під час його трансопртування газорозподільними мережами, постачання та споживання, Відповідач робить висновок, що під час зняття показників газового лічильника має проводитись й огляд комерційного вузла обліку газу, оскільки вони є невід’ємними частинами. Факти систематичного огляду з 2005р. по 27.12.2007р., здійснення технічного обслуговування газоспоживчого обладнання та відсутність жодних порушень підтверджено наступним:

          -          працівниками Бориславськьго УЕГГ ВАТ «Львівгаз», даючи пояснення в порядку дослідчої перевірки, що здійснювалась Дрогобицьким МВ ГУМВСУ у Львівській області, які зазначені у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи;

          -          актами –інвентаризаційними відомостями про проведення технічного обслуговування за період 2005 –2008р.р., які заповнювались повноважними працівниками Бориславського УЕГГ ВАТ «Львівгаз», згідно записів у яких, щомісяця проводилось технічне обстеження мережі та обладнання на щільність, витоків газу не виявлялось; в тому числі це здійснювалось і в грудні 2007р.          

          До заяви про застосування строку позовної давності Позивачем додано копію листа Позивача №01-28 від 02.01.2008р.

          30.07.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання Відповідача про долучення доказів, в якому Відповідач, в тому числі, зазначив наступне:

1.          Застосування розрахунок спожитого природного газу, здійснений Позивачем на підставі Правил виміру розходу газу та рідин стандартними звужуючими пристроями, затверджених Постановою Держстандарту СРСР від 14.08.1980р. №4250 (далі –Правила виміру) Відповідач вважає неправомірним, відповідно, і покладення в його основу позовних вимог з наступних підстав:

-          згідно положень п.22 ст.91 Конституції України, зазначені Правила виміру не можуть бути підставою цивільно-правової відповідальності;

-          поданий Позивачем розрахунок боргу на суму 14696197,92грн. суперечить «Розрахунку донарахування по санаторію «Карпатські зорі»у зв’язку з виявленням самовільного підключення до трубопроводу середнього тиску за допомогою поліетиленового трубопроводу та гумо-тканинних шлангів в Котельні №1», наданий ВАТ «Львівгаз»на адресу Відповідача, згідно з яким, сума донарахувань становила 3081148,76грн. Обидва розрахунки здійснені Позивачем з одних і тих самих обставин та тих самих підставах, однак, розбіжність в розрахунках становить 11615049,16грн. Відсутність відповідних роз’яснень Позивача з даного приводу, на думку Відповідача, свідчить про безпідставність позовних вимог, надуманість їх розміру;

-          доданий до позовної заяви Позивачем розрахунок здійснений з урахуванням цілодобового споживання, при цьому слід звернути увагу на те, що протягом 01.01.2005р. по 31.12.2007р. вартість реально спожитого газу Відповідачем становила, згідно квитанцій, 179480,47грн. Крім того, Відповідач зазначає, що у зв’язку із специфікою діяльності Також, Відповідач зазначає, що у зв’язку з специфікою діяльності –санаторно-курортне оздоровлення –в періоди з 13.01.2006р. по 26.04.2006р. та в період з 12.02.2007р. по 18.04.2007р. підприємство Відповідача не працювало, що суттєво впливає на потребу газу. Крім того, в період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р. Бориславським УЕГГ ВАТ «Львівгаз»неодноразово припинялось газопостачання Відповідача, з метою уточнення наведених доводів Відповідач звернувся з листом до Позивача, проте, відповіді не одержав;

-          про безпідставність застосування розрахунку свідчить і той факт, що один з газоспоживальних приладів –газовий котел марки НІІСТУ-5 у зв’язку з технічними несправностями на підставі припису Територіального управління Держгірпромнагляду по Львівській області був виведений з експлуатації, починаючи з січня 2004р. та був опломбований вхідний кран подачі газу до правого котла, про що свідчить довідка ТУ Держгірпромнагляду №4-01-15/1808 від 30.07.2010р.;

-          про неможливість споживання газу Відповідачем в обхід приладів обліку, в період і в обсягах, зазначених Позивачем, свідчать також Акти-інвентаризаційні відомості про проведення технічного обслуговування за період 2005-2008р.р., які заповнювались представниками Бориславського УЕГГ ВАТ «Львівгаз», та згідно записів в яких, щомісячно проводилось технічне обстеження мережі та обладнання на щільність, витоків газу не виявлялось, в тому числі і в грудні 2007р.;

2.          Відповідач не погоджується з проведеної експертизою, та складеним за її результатами ДП «Західний експертно-технічний центр»висновком №194.08.46.74.30.0/125БН від 18.01.2008р. (далі –Висновок експертизи) з наступних підстав та причин, аналогічним зазначеними Відповідачем в заяві про застосування строку позовної давності, яка описана вище, та надійшла до господарського суду Львівської області 02.08.2010р.

          На підставі наведеного Відповідач просить долучити до матеріалів справи копії наступних документів: довідки Територіального управління Держгірпромнагляду по Львівській області №4-01-15/1808 від 30.07.2010р.; актів-інвентаризаційної відомості про проведення технічного обслуговування за 2005-28.06.2008р.р., 28.11.2006-01.2008р.р.; технічного висновку по обстеженню газових мереж санаторію від 27.12.2007р.; запиту до Бориславського УЕГГ ВАТ «Львівгаз»№18 від 26.07.2010р.; розрахунку донарахування по санаторію, проведеним Позивачем; акту Бориславського УЕГГ ВАТ «Львівгаз»№2 від 27.12.2007р.; витягів з наказів №№ 5-к, 27-к, 19-к по санаторію; схеми несанкціонованого відбору газу; та оригінал довідки про стан оплати Відповідача за спожитий природній газ. Зазначені документи долучено до матеріалів справи.

          10.09.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло доповнення Відповідача до пояснень по справі, в якому представник Відповідача, мотивуючи положеннями укладеного між Позивачем та ПП «Західноукраїнський туристичний центр»договору №20/10/09-01 від 20.10.2009р. про відступлення права вимоги, стверджує про відсутність у Відповіда на момент подання позову оригіналів переданих, згідно описаного договору, іншій стороні договору документів, на які Позивач посилається у позові як на підставу своїх вимог. До описаного доповнення додано копію договору №20/10/09-01 від 20.10.2009р.

Також, ухвалою господарського суду Львівської області №7/121 від 22.07.2010р. та повторно у зв’язку з неявкою ухвалою господарського суду Львівської області №7/121 від 02.08.2010р. для дачі пояснень в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України викликано посадову особу державного підприємства «Західний експертно-технічний центр».

Відповідно до листа ДП «Західний експертно-технічний центр»№46-04-01/739 від 09.08.2010р., для дачі пояснень скеровано провідного експерта Самуляк Г.М., яка уповноважена надати пояснення по експертному висновку №194.08.46.74.30.0/223 від 18.01.2008р.

Викликана посадова особа надала усні пояснення в судовому засіданні; крім того, 01.09.2010р. до господарського суду Львівської області з ДП «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці»надійшли пояснення, підписані заступником начальника ДП «Західний ЕТЦ ННДІ ПБ ОП»та провідним експертом Самуляк Г.М.

Відповідно до зазначених пояснень, по експертному висновку за №46-04-01/739 від 09.08.2010р. від 18.01.2008р. письмово пояснено наступне:

1.          «Отже не облікований газ постійно використовувася для спалювання …», в експертному висновку слово «постійно»-- це період з 27.12.2007р. –момент виявлення порушення (технічне заключення ВАТ «Львівгаз»по 18.01.2008р. (день огляду;

2.          «Отже не облікований газ … використовувася для спалювання в котлах, …»- в котельні на момент огляду було два котли, пальники до яких не були опломбовані і газова апаратура знаходилась в положенні «відкрито», а значить відбувалось споживання газу;

3.          Позначений на схемі газопостачання кран несанкціонованого відбору газу №9 був виявлений при огляді котельні 27.12.2007р.;

4.          На запитання –які представники санаторію «Карпатські Зорі»були присутні при огляді експертами та про яких згадується на стор.2 Висновку?, надано наступну відповідь –При огляді із присутніх був представник санаторію та працівники ВАТ «Львівгаз»;

5.          Зазначений строк висновку «терміном один рік»обгрунтований нормативним документом «Положення про експертно-технічні центри Держнаглядохоронпраці України», затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 02.11.1998р. №213;

6.          На запитання –що призвело до до зміни напрямку руху газу?, надано наступну відповідь –У зв’язку з тим, що всупереч нормативним вимогам на котел (у період проведення експертного дослідження) газ подавався з трубопроводу середнього тиску, а частина газу виходила через скидну трубу;

7.          На запитання –звідки взято показники тиску газу в манометрах, зазначених на ст.4 Експертного висновку?, надано наступну відповідь –Показники тиску газу, зазначені в експертному висновку, вказані на підставі вимірів, що проводились у період експертного дослідження 27.12.2007р.;

8.          На запитання –Чи на момент проведення нею огляду, результати якого відображені у висновку, враховуючи повідомлення Позивача про відключення газопостачання, у газовій мережі Відповідача був наявний тиск газу взагалі?, надано наступну відповідь –Дивитись п.п.6, 7.

В судових засідання протягом розгляду справи суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до позовної заяви, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожитий природній газ.

Позовні вимоги мотивовані, в тому числі укладеним 01.03.2007р. між Позивачем (Споживачем) та Відповідачем (Облгаз) договором №ПТ-7051 на постачання та транспортування природного газу.

Позивач мотивує свої позовні вимоги невиконанням Відповідачем зобов’язань, є також посилання Позивача в позовній заяві на ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.

01.03.2007р. між Позивачем (Споживачем) та Відповідачем (Облгаз) укладено договір №ПТ-7051 на постачання та транспортування природного газу (далі – Договір), відповідно до п.1.1 якого, предметом Договору є надання Облазом послуг Споживачу з постачання та транспортування природного газу (далі – газу), а Споживачем –здійснення оплати згідно умов цього Договору.

Згідно п.12.1 Договору, даний Договір набирає чинності з 01.03.2007р. і діє в частині надання послуг до 31.12.2007р., а в частині проведення розрахунків –до повного їх здійснення. Термін дії даного договору може бути продовжений додатковою угодою до даного договору.

Відповідно до п.5.18 Договору, при виявленні працівниками Облгазу підключення неоформленого газоспоживаючого устаткування або відводу від газопроводу перед приладами обліку газу, воно відключається від мережі газопостачання; розрахунок обсягів спожитого самовільно підключеним устаткуванням газу здійснюється по максимальній його потужності за весь період, починаючи з дня останньої контрольної перевірки, а при наявності відводу розрахунок проводиться Облгазом, виходячи з внутрішнього діаметру відводу та тиску газу в газопроводі.

Відповідно до акту №200456 від 27.12.2007р. (далі –Акт), у санаторії «Карпатські зорі»виявлено самовільну врузку до газопроводу середнього тиску за допомогою поліетиленової труби d50мм, минаючи вузол обліку газу; до поліетиленової труби під’єднано кран d25мм та резиновий рукав d25, за допомогою якого газ подавався безпосередньо до котла.

Щодо даного Акту суд зазначає наступне.

В Акті наявний підпис представника та відбиток печатки Відповідача після слів «з актом ознайомлений з письмовими зауваженнями, що додаються». Крім того, представником Облгазу в акті зазначено, що в присутності працівників санаторію було відкрито кран і запалено газ, факт горіння газу зафіксовано на відеокамеру.

Незважаючи на вимоги суду щодо надання всіх доказів в обгрунтування правової позиції по суті спору, зазначені в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/121 від 05.07.2010р. (про порушення провадження у справі), від 16.07.2010р., 22.07.2010р., 02.08.2010р., та від 10.08.2010р., ні письмових зауважень, ні матеріалів технічної фіксації, незважаючи на зазначення в Акті, Позивачем надано не було.

Крім того, в листі №696 від 28.12.2007р. Позивач зазначає Відповідачу, що 27.12.2007р. при обстеженні були присутні працівники санаторію, а саме –черговий оператор, відповідальний за газове господарство Баранецький М.Й. та заступник по загальних питаннях Недбальський Р.М., проте, в Акті від 27.12.2007р. присутність при обстеженні посадових осіб Відповідача не зазначена, а лише вказано, що відкриття крану посадовою особою Позивача та запалювання газу здійснено в присутності працівників санаторію, проте, ні кількості працівників, ні посад, ні імен не вказано.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що в матеріалах справи відсутні та Позивачем не наведені доводи та не подані докази проведення обстеження представниками Позивача 27.12.2008р. в присутності представників Відповідача чи інших представників.

Також, відповідно до Акту від 2712.2007р., на момент перевірки кран (за допомогою якого, як вказано в акті) газ подавався безпосередньо до котла), було закрито, підтвердженням чого є запис в акті: «…відкрили кран…».

Відповідно до висновку експертизи з питань охорони праці щодо несанкціонованого відбору газу в котельні санаторію «Карпатські зорі»у с.Модричі Дрогобицького р.-ну Львівської обл. №194.08.46.74.30.0/223 від 18.01.2008р. (далі –Експертний висновок), складеного експертами державного підприємства «Західний експертно-технічний центр»Прокоп’як М.Р. та Самуляк Г.М.,: на підставі вивчення поданих на експертизу матеріалів та обстеження об’єкта експертизи встановлено, що під’єднання газопроводу середнього тиску до мережі газопостачання виконано без розроблення проектно-кошторисної документації на основі вихідних даних ВАТ «Львівгаз», що привело до чисельних порушень нормативних вимог з газопостачання, вказаних у розділі III даного висновку. Внаслідко цього тиск газу в газовій мережі (1,5-2.0 кГс/см.кв.) перевищував тиск газу, який повинен поступати в колектор після ГРУ (0,03кГс./см.кв.), що привело до зміни напрямку руху газу. Газ після колектора почав рухатись в протилежному напрямку до існуючого лічильника та запобіжно-скидного клапана і через скидну труду діаметром 50мм. викидався в атмосферу. Отже, необлікований газ постійно використовувася для спалювання в котлах, а надлишок його викидався в атмосферу.».

Щодо доводів Відповідача про те, що в Експертного висновку зазначено його термін дії протягом одного року, то суд зазначає, що наведене не позбавляє його доказової сили як письмового доказу. Крім того, зазначення експертом у поясненнях Самуляк Г.М., що строк висновку «терміном один рік»обгрунтований нормативним документом «Положення про експертно-технічні центри Держнаглядохоронпраці України», затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 02.11.1998р. №213 є необгрунтованим, оскільки у згаданому Положенні відсутня правова норма щодо визначення строку дії висновку. При цьому суд зазначає, що даний висновок не є висновком судового експерта в розумінні ст.42 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не виконаний судовими експертами та експертиза не призначалась у відповідності до вимог ст.41 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судову експертизу».

Проте, даючи оцінку Експертному висновку суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.1 Експертного висновку, підставою проведення експертизи було в тому числі «Положення про порядок проведення державної експертизи проектної документації на будівництво та реконстркуцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам по охороні праці», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №431 від 23.06.1996р. (далі –Положення). Проте, відповідно до п.1 Положення, це Положення визначає порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об'єктів, впровадження нових технологій, виготовлення засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту на відповідність їх нормативним актам про охорону праці (далі експертиза проектної документації з питань охорони праці).

Враховуючи наведене, керуючись даним Положенням, експертиза щодо несанкціонованого відбору газу проведена бути не могла, оскільки Положення регулює виключно проведення експертизи проектної документації.

          Також, у висновку наявний запис, що огляді об’єкта проведено в присутності працівників санаторію. Проте, не зазначено ні посади, ні імені представників Відповідача. На запитання –які які саме представники санаторію «Карпатські Зорі»були присутні при огляді експертами та про яких згадується на стор.2 Висновку?, посадова особа (експерт, яка складала та підписувала Експертний висновок) ДП «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці»Самуляк Г.М. відповісти не змогла, зазначивши лише, що при огляді був присутній представник (один) санаторію.

          Крім відсутності належних доказів присутності при огляді експертом представників Відповідача, в матеріалах справи відсутні та Позивачем не наведені та не подані докази скерування (вручення) Експертного висновку Позивачу. Хоча, відповідно до п.10 зазначеного вище Положення, у разі незгоди з експертним висновком власник або уповноважений ним орган може оскаржити його в місячний термін до Держпромгірнагляду.

          Враховуючи наведене, усні доводи представника Позивача щодо неоскарження Експертного висновку Відповідачем не заслуговують на увагу, оскільки не доведено наявність у Відповідача Експертного висновку, чи повідомлення останнього про існування такого.

          Також, в Експертному висновку наявний запис щодо даних показників тиску газу в манометрах (1,5-2.0 кГс/см.кв.) та (0,03кГс./см.кв.). В поясненні експертом Самуляк Г.М. на запитання –звідки взято показники тиску газу в манометрах, зазначених на ст.4 Експертного висновку?, надано наступну відповідь –Показники тиску газу, зазначені в експертному висновку, вказані на підставі вимірів, що проводились у період експертного дослідження 27.12.2007р. Щодо наведеного суд зазначає, що в складеному представником Позивача Акті від 27.12.2007р. відсутні будь-які дані щодо показників манометрів, а зазначено лише величину тиску газу перед лічильником –1,8ат. Відповідно, ні Позивачем, ні експертом Самуляк Г.М. не наведено та не представлено жодного належного доказу велични тиску газу в газопроводі, яка зазначена нею в Експертному висновку.

          Враховуючи вищенаведене, ззначені в Експертному висновку дані щодо величин тиску газу, які застосовувались у представленому Позивачем розрахунку боргу, не є доведені жодними належними засобами доказування в розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, на їх підставі не може встановлюватись наявність обставини, на яких грунтуються позовні вимоги Позивача згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

          Щодо представленого Позивачем розрахунку самовільного споживання природного газу суд зазначає таступне.

          Відповідно до позовної заяви, розрахунок Позивачем проводиться за формулою, наведеною в правилах виміру розходів газів та рідин стандартними звужуючими пристроями, затверджених Постановою Держстандарту СРСР №4250 від 14.08.1980р.

          Проте, Позивачем не обгрунтовано можливість та підставність застосування зазначеної формули при розрахунку самовільного споживання природного газу.

Крім того, як зазначено вище в мотивувальній частині рішення, згідно п.5.18 Договору, при виявленні працівниками Облгазу підключення неоформленого газоспоживаючого устаткування або відводу від газопроводу перед приладами обліку газу, воно відключається від мережі газопостачання; розрахунок обсягів спожитого самовільно підключеним устаткуванням газу здійснюється по максимальній його потужності за весь період, починаючи з дня останньої контрольної перевірки, а при наявності відводу розрахунок проводиться Облгазом, виходячи з 1)внутрішнього діаметру відводу та 2)тиску газу в газопроводі.

Щодо внутрішнього діаметру відводу суд зазначає, що, як описано вище в мотивувальній частині рішення, запис щодо велични діаметру наявний в Акті від 27.12.2007р., який складено за відсутності представників Відповідача та зауваження по якому (про які говориться в акті) Позивачем не долучено.

          Щодо величини тиску газу в газопроводі суд зазначає, що, як зазначено вище, в Акті від 27.12.2007р. відсутні будь-які дані щодо розміру велични тиску в газопроводі з посиланням на покази манометра, зазначено лише величину 1,8ат. Як тиск газу перед лічильником, а в Експертному висновку наявний запис щодо даних показників тиску газу в манометрах (1,5-2.0 кГс/см.кв.) та (0,03кГс./см.кв.). В поясненні експертом Самуляк Г.М. на запитання –звідки взято показники тиску газу в манометрах, зазначених на ст.4 Експертного висновку?, надано наступну відповідь –Показники тиску газу, зазначені в експертному висновку, вказані на підставі вимірів, що проводились у період експертного дослідження 27.12.2007р.

          Відповідно, Позивачем не представлено жодного належного доказу велични тиску газу в газопроводі, якою обґрунтовано величину зазначення різниці тисків газу, що використана Позивачем в розрахунку..

          Окрім непредставлення ні Позивачем, ні експертом Самуляк Г.М. жодного доказу величини тиску газу в газопроводі, суд зазначає, що тиск газу в газовій мереді у Експертному висновку зазначений не чітко, а як можливий проміжок величин (1,5-2.0 кГс/см.кв.).

          Враховуючи вищенаведене, у Позивачем не обгрунтовано зазначення у представленому розрахунку величини внутрішнього діаметру відводу (в розрахунку позначено як d ), та величини тиску газу (в розрахунку позначено різницю тисків –Р ).

          Крім того, щодо періоду, за який здійснено розрахунок, та, відповідно, за який Позивач просить стягнути борг, суд зазначає наступне.

          Позивачем проведено розрахунок за період 2005р., 2006р., та січень 2007р., тобто з 01.01.2005р. по 31.01.2007р.

          Акт огляду складено Позивачем 27.12.2007р., після закінчення періоду, за який проводиться розрахунок.

          Зазначення в розрахунку даного періоду Позивач мотивує даними Експертного висновку, в якому зазначено, що не облікований газ використовувався постійно. Проте, відповідно до пояснень в посадової особи (експерта, яка складала та підписувала Експертний висновок) ДП «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці»СамулякГ.М., зазначення в Експертному висновку «Отже не облікований газ постійно використовувася для спалювання …», слова «постійно»-- це період з 27.12.2007р. –момент виявлення порушення (технічне заключення ВАТ «Львівгаз»по 18.01.2008р.

          Отже, і дані експертного висновку, на які посилається Позивач як на підставу зазначення періоду розрахунку, не стосуються періоду з 01.01.2005р. по 31.01.2007р., а стосуються виклдючно періоду з 27.12.2007р. по 18.01.2008р.

          Крім того, підставність проведення розрахунку самовільного споживання Відповідачем природного газу Позивач мотивує укладеним між Сторонами Договором. Як зазначалось вище, відповідно до п.5.18 Договору, при виявленні працівниками Облгазу підключення неоформленого газоспоживаючого устаткування або відводу від газопроводу перед приладами обліку газу, воно відключається від мережі газопостачання; розрахунок обсягів спожитого самовільно підключеним устаткуванням газу здійснюється по максимальній його потужності за весь період, починаючи з дня останньої контрольної перевірки, а при наявності відводу розрахунок проводиться Облгазом, виходячи з внутрішнього діаметру відводу та тиску газу в газопроводі.

Проте, Договір (договір №ПТ-7051 на постачання та транспортування природного газу) укладено між Сторонами 01.03.2007р., тобто після закінчення періоду, за який Позивачем проведено розрахунок. А згідно п.12.1 Договору, даний Договір набирає чинності з 01.03.2007р.

Враховуючи вищенаведене, Позивачем жодним чином не обгрунтовано підставність здійснення розрахунку за період з 01.01.2005р. по 31.01.2007р., оскільки в матеріалах справи відсутні, Позивачем не наведені доводи та не подано жодних доказів наявності самовільного споживання Відповідачем природного газу за вказаний період.

Щодо доводів Позивача, зазначених у додаткових поясненнях по справі, про можливість застосування по даній справі встановлених господарським судом по справі №22/251 фактів в силу ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

          Сторонами по справі №7/121, що розглядалась господарським судом, за наслідками якої постановлено дане рішення, є Позивач (відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз») та Відповідач (товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатські зорі»Санаторій).

          Учасниками по справі №22/251, що розглядалась господарським судом, є позивач (приватне підтприємство «Західноукраїнський туристичний центр», відповідач (товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатські зорі»), третя особа 2 (відкрите акціонерне товариство «Львівгаз».

          Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Згідно ч.1 ст.21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

          Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про неможливість застосування по даній справі положень ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України по відношенню до встановлених фактів господарським судом Львівської області по справі №22/251, оскільки:          - у справі №22/251 брало участь в якості позивача приватне підтприємство «Західноукраїнський туристичний центр», яке не є стороною у справі №7/121;          - ВАТ «Львівгаз»по справі №22/251 було не стороною (позивачем чи відповідачем), а третьою особою.

Щодо заяви про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до доводів Позивача, зазначених в додаткових поясненнях по справі, виявити таке порушення при здійсненні систематичних обходів не могло бути можливим.

Проте, судом встановлено , що Позивачем здійснювались не тільки систематичні обходи, але і технічне обслуговування газового обладнання Відповідача.

Так, відповідно до актів-інвентаризаційних відомостей, протягом грудня 2005р. по січень 2008р., в тому числі і в грудні 2007р., газове обладнання перевірялось на справність та щільність, і витоків газу чи самовільних врізок не виявлялось.

Крім того, відповідно до технічного висновку, складеному представниками Позивача 27.12.2007р., в результаті збільшення тиску газу запобіжно-скидний клапан ГРУ спрацював, так як він був настроєний на спрацювання тиску 0,037кгс/см2, і тому не облікований газ через скидну трубу виходив в атмосферу. Відповідно, при здійсненні технічного обслуговування представниками Позивача міг бути виявлений витік газу, який є наслідком, відповідно до описаного документу, несанкціонованої врізки.

Згідно ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

02.08.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Відповідача про застосування строку позовної давності.

Згідно ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Поряд з цим суд зазначає, що Позивачем не зазначалось в предметі спору, не ставились та не обґрунтовувались вимоги щодо стягнення з Відповідача збитків (шкоди).

Проте, Позивачем і не надано доказів заподіяння шкоди (збитків) Відповідачем за період з 01.01.2005р. по 31.01.2007р.

Відповідно, в суда відсутні можливості для виходу за межі позовних вимог згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення щодо відсутності доказів здійснення Відповідачем самовільного споживання природного газу за перод з 01.01.2005р. по 31.01.2007р., щодо зазначення експертом періоду з 27.12.2007р. по 18.01.2008р., щодо необґрунтованості вихідних даних в проведеному розрахунку відносно різниці тисків газу, та інші доводи мотивувальної частини рішення, враховуючи також те, що Позивачем не представлено доказів нта не наведено доводів в обгрунтування здійснення Відповідачем самовільного споживання газу в період з 01.01.2005р. по 31.01.2007р., суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 14696197,92грн. боргу, розрахованого за період з 01.01.2005р. по 31.01.2007р. до задоволення не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

10.09.2010 року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.09.2010 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покласти на Позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.5 ст.124, п.п.2,3.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 22, 30, 32-35, 43, 49, 68, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 256, 257, 267, 509, 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити.

2.          Пункт 3 ухвали господарського суду Львівської області №7/121 від 16.07.2010р. про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме: накладення арешту на все майно Відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські зорі»Санаторій (82186, Львівська обл., Дрогобицький р.-н, с.Модричі, вул.Курортна, 3, код ЄДРПОУ 01526767) в розмірі 14721933,92грн. у вигляді заборони відчуження майна у будь-який спосіб та заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії щодо майна в розмірі 14721933,92грн., які б мали наслідком відчуження майна поза волевиявленням Відповідача, вважати таким, що втратив чинність, а вжите забезпечення – скасованим.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя