Рішення № 11902266, 16.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.10                                                                                           Справа№ 7/99

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІСГАЛ»

до відповідача відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»

про про зобов’язання

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - Яцуляк Т.Р., довіреність в матеріалах справи;

                     Заваринський М.М., керівник, підтверджуючі документи в матеріалах справи;

від відповідача –Сапрун М.М., довіреність в матеріалах справи;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІСГАЛ»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»про зобов’язання. Позивач також просить судові витрати покласти на Відповідача.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довікою про включення Позивача в ЄДРПОУ, протоколом №12/к від 28.11.2003р. зборів учасників ТзОВ «ЛІСГАЛ», статутом ТзОВ «ЛІСГАЛ», змінами та доповненнями до статуту, договором про приєднання до електичних мереж №131-3987/2 від 24.07.2006р., робочим проектом енергопостачання Позивача, актом №306/3 від 13.04.2007р. допуску на підключення до електричної мережі, претензією №01/02 від 16.09.2009р., описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля, платіжними дорученнями з відмітками банку про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, виписками по рахунку Позивача, ст.ст.16, 526, 529, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/99 від 04.06.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15год. 30хв. 14.06.2010р. В судових засіданнях 14.06.2010р., 06.07.2010р., 09.07.2010р. та 16.07.2010р. оголошувались перерви.

Представникам Сторін оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалі господарського суду Львівської області №7/99 від 04.06.2010р., яка скерована Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідломлення про вручення поштових відправлень та дані реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представниками Сторін подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу. Проте, в судовому засіданні о 11год. 05хв. 16.07.2010р. за ініціативою суду здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Представники Позивача в судове засідання з’явились, позовні вимоги підтримали повністю.

Протягом розгляду справи представниками Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; витяг про включення Позивача в ЄДРПОУ; повідомлення про відсмутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, та відповідь на окрему ухвалу; копії договору від 05.03.2007р. між Позивачем та ДП «Львівенергорембуд», копію локального кошторису, договіроної ціни, акту приймання виконаних підряних робіт, приймально-здавального акту; довідку РЕМ-2; копію акту комісії прийняття устаткування в експлуатацію від 12.04.2007р.; копію листа Державної інспекції з енергетичного нагляду №23/01-361 від 16.03.2007р.; акту розмежування балансової вартості від 06.03.2007р., однолінійної електичної схеми, акту від 21.03.2007р., акту комісії про прийняття в експлуатацію устаткування від 12.04.2007р., рахунку-фактури №840/5 від 05.04.2007р., виписки з рахунку Позивача від 05.04.2007р., додаткової угоди №64511 від 10.04.2007р., обсягів споживання електричної енергії, порядку розрахунків, порядку та режиму роботи електронагрівальних установок, порядку участі в графіках обмежень, однолінійної електричної схеми, порядку розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, графіку, графіку зняття показів засобів обліку, розрахунків втарт електроенергії, акту розмежування балансової вартості, даних про відпуск електроенергії; листом Відповідача Позивачу №134-3983 від 26.11.2008р., положення про взаємовідносини; схемою підключення, погодженої Відповідачем; запитом до органу статистики.

Представник Відповідача в судове засідання з’явилась, проти позову заперечила, наддавши пояснення та відповідно до представлених протягом розгляду справи матеріалів.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано копії наступних документів: довіреності на право здійснення представництва; акту розмежування балансової належності від 07.12.2006р.; договору про постачання електичної енергії №64511 від 10.04.2007р.; графіку зняття показників засобів обліку.

Крім того, 14.06.2010р. до господарського суду Львівської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просить прпинити провадження у справі з наступних підстав. Так, згідно договору №131-3987/2 про приєднання до електричних мереж від 24.07.2006р., укладеного між Позивачем та Відповідачем, передбачено, що приєднання та підключення електроустановок Позивача до електричних мереж здійснюється після виконання технічних умов, умов цього договору, оплати вартості приєднання та укладення договору про постачання електричної енергії. Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику»та п.5.1 «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., договір про постачання електричної енергії є основним документом, який встановлює зміст та регулює правовідносини між споживачем та постачальником електричної енергії в процесі постачання електричної енергії. Так, 10.04.2007р. між Відповідачем та Позивачем укладений договір №64511 про постачання електричної енергії )далі по абзацу –Договір), в якому, зокрема, наводиться однолінійна електрична схема об’єкта Споживача (Позивача) за адресою: с.Пасіки-Зубрицькі, вул.Вулецька, 28а. данною схемою передбачені джерела живлення, від яких здійснюється постачання електроенергії Споживачу. Тобто, у відповідності з умовами Договору, електроустановки Позивача підключені до опори №1 ПЛ-10 кВ РП-54 ТП-1372. Приєднання електроустановок до комірки №4 на 1-й СШ-10 кВ Договором не передбачено. Припинення електропостачання Позивачу не було.

09.07.2010р. до господарського суду Львівської області надійшов лист представника Відповідача про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.

15.07.2010р. до господарського суду Львівської області надійшли додаткові пояснення представника Відповідача, в яких зазначено наступне. Так, наводячи зміст ст.174 Господарського кодексу України, представник Відповідача зазначає, що у данному випадку, підставою для виникнення взаємних зобов’язань між Позивачем та Відповідачем є укладення господарських договорів №131-3987/2 від 24.07.2006р. та №64511 від 10.04.2007р., при цьому представник Відповідача наводить також зміст ст.635 Цивільного кодексу України та ст.182 Господарського кодексу України. Також, представником Відповідача зазначено, що згідно п.6 договору №131-3987/2, термін його дії –два роки, тобто 24.07.2008р., даний договір втратив свою чинність, більше того, сторонни повністю виконали свої зобов’язання, визначені його умовами. Представник Відповідача також зазначає, що данною однолінійною схемою, які самими технічними умовами приєднаня до електричних мереж електроустановок, визначена та погоджена сторонами точка підключення кабельної лінії до РП-54 без визначення комірки. Окірм того, представник Відповідача стверджує, що згідно договору купівлі-продажу від 18.02.2008р., укладеного між Відповідачем та ЛМКП «Львівтеплоенерго», обладнання РУ-10 кВ РП-54, до якого вимагає підключити свої електроустановки Позивач, продано, а відтак, у нього немає жодних правових підстав вимагати підключення до електрообладнання, що не належить Відповідачу, а є власністю іншої юридичної особи. Проте, представник Відповідача зазначає, що будь-якого безпідставного чи незаконного відключення та припинення постачання елкектричної енергії Позивачу не було, електроустановки Позивача не відключені від електромережі. На підставі наведенного, Відповідач просить в позові відмовити. До відзиву представником Відповідача додано копію договору №39-18.02/002 від 18.02.2008р., копію специфікації до цього договору, копію довідки про включення Відповідача в ЄДРПОУ.

Крім того, щодо зазначених в абзаці вище додаткових пояснень в судовому засіданні 16.07.2010р. представником Відповідача подано наступні пояснення. Так, з приводу купівлі-продажу від 18.02.2010р. обладнання РУ-10 кВ РП-54 ЛМКП «Львівтеплоенерго», Відповідач вважає, що вимога Позивача щодо підключення його електроустановок до комірки №4 на 1-й СШ-10кВ, що знаходиться у РП-54, на даний час є неможливим, оскільки на даний час Відповідачем забезпечується постачання електроенергії Позивачу згідно договору про постачання, у точці продажу електроенергії, що зазначена в однолінійній схемі у додатку №6 до зазначеного договору. З приводу продажу обладнання РУ-10 кВ РП-54, - договором купівлі-продажу визначено, що передача об’єктів договору здійснюється поетаптно, після підписання акту приймання-передачі; на даний час акт приймання-передачі РУ-10кВ РП-54 не підписаний.

Враховуючи розбіжність в поясненнях представника Відповідача, за ініціативою суду в судовому засіданні 11год. 05хв. Проводилась технічна фіксація судового процесу, при здійсненні якої представник Відповідача уточнила зміс наданих пояснень.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1.1 договору про приєднання до електричних мереж №131-3987/2 від 24.07.2006р., (далі –Договір про приєднання), укладеного між Відповідачем (власником) та Позивачем (Замовником), Власник здійснює приєднання та підключення електроустановок Замовника до своїх електирчних мереж після виконання технічних умов.

Згідно п.1.2 Договору про приєднання, узгоджена проектна документація є додатком до цього Договору.

Також, відповідно до п.2.2.1 Договору про приєднання, Замовник зобов’язаний виконати вимоги технічних умов №131-3987/2 на приєднання електроустановок Замовника до електромереж Власника в точці приєднання.

Підтвердженням виконання Позивачем умов п.2.2.1 Договору є робочий проект «Електропостачання та облік електроенергії об’єктів підприємства ТзОВ «Лісгал»інв. №ДП-139-2006/М (далі –Робочий проект), проектна документація по якому, відповідно до п.1.2 Договору про приєднання, є додатком до цього Договору. Також, в робочому проекті зазначено наступні підстави для проектування: технічні умови №131-3987/2 від 24.07.2006р.; договір про приєднання до електричних мереж.

Відповідно до План-схеми підключення (аркуш 16 Робочого проекту), Позивач повинен бути підключений до електромережі Відповідача при умові підключення проектованої КЛ-10кВ в РП-54 до існуючої комірки №4 на 1-й СШ-10кВ, що, як зазначено в План-схемі, Погоджено Відповідачем 02.10.2006р.

При цьому суд також зазначає, що відповідно до п.1.2 Договору про приєднання, роботи з приєднання електроустановок Замовника виконуються за кошти Замовника. А згідно п.1.1.2 Робочого проекту, та згідно технічних умов, передбачено виконання обсягу робіт. Дані роботи виконані, підтвердженням чого є договір між Позивачем та ДП «Львівенергорембуд», локальний кошторис до даного договору, договірна ціна (яка становить 16622,40грн.), акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2007р., та приймально-здавальний акт від 12.03.2007р.

Відповідно до акту комісії про прийняття устаткування після комплексного випробування від 12.04.2007р., підписаного в тому числі представником Відповідача, роботи з монтажу предвленого устаткування виконані згідно з проектом, стандартами, будівельними нормами, технічними умовами.

13.04.2007р. складено акт №306/3 допуску на підключення до електричної мережі, в якому зазначається, що роботи виконані в тому числі згідно проектної документації.

Крім того, відповідно до копії довідки представника Відповідача від 20.03.2010р. (зміст якої Відповідачем не спростовано), роботи з електропостачання об’кта виконані згідно з проектом.

Відповідно, обов’язок Відповідача щодо приєднання електроустановок Позивача до комірки №4 виник на підставі Договору про приєднання, оскільки, у відповідності до п.1.2 Договору про приєднання, зазначений в проектній документації, в тому числі у Робочому проекті, розробленому відповідно до технічних умов та прийнятому Відповідачем; в тому числі саме Відповідачем у План-схемі визначено як умову приєднання саме до кормірки №4.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.2 ст.13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Отже, у Відповідача внаслідок виконання Договору про приєднання виникло зобов’язання перед Позивачем забезпечувати підключення його електроустановок до комірки №4.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Щодо доводів Відповідача про те, що припинення постачання електричної енергії Позивачу не було суд зазначає, що доводами Позивача є відключення Відповідачем електроустановок Позивача саме від комірки №4 на 1-й СШ-10кВ, а не відключення від електропостачання в цілому.

Щодо доводів Відповідача про закінчення строку дії Договору про приєднання, а відповідно, і відсутність правових підстав для вимог за зобов’язаннями, що виникли за даним Договором, суд зазначає наступне.

Позивач в позовній заяві дійсно посилається на Договір про приєднання, як на підставу, своїх вимог.

Проте, доводи позовної заяви мотивує саме незаконним відключенням електроустановок від комірки №4, зазначаючи при цьому, що таке підключення вже було, та відповідало укладеному Договору про приєднання.

Крім цього, суд зазначає, що Договором про приєднання передбачено обов’язок Відповідача приєднати та підключити електроустановки Позивача відповідно до технічних умов, і сфера дії договору не пошироюється на подальші правовідносини між Сторонами при експлуатації електроустановок.

Відповідно, право Позивача на приєднання не як процесу, а як факту існування такого після закінчення строку дії Договору про приєднання, не припиняється. Що визнано і Відповідачем укладенням з Позивачем договору про постачання електричної енергії №64511 від 10.04.2007р. та Додатковї угоди до договору.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, ожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.п.3, 5 ст.16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільного права та інтересу є в тому числі припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно, Позивач не позбавлений звернутись до суду за захистом свого порушеного права, яке виникло у відповідності до чинного законодавства.

Щодо доводів Відповідача про те, що згідно укладеного між Позивачем та Відповідачем договору про постачання електричної енергії №64511 від 10.04.2007р. (далі –Договір про постачання) наводиться однолінійна електрична схема об’єкта Споживача суд зазначає наступне.

Відповідно до додатку №11 до Договору про постачання, визначено схему електропостачання об’єкта споживача, якою передбачено точку підключення.

Проте, Відповідачем не взято до уваги додаткову угоду до договору №64511 від 10.04.2007р. (Договору про приєднання) від 26.04.2007р., яка, відповідно до п.1 Додаткової угоди, укладена у зв’язку із збільшенням потужності.

Відповідно ж до додатку №6 до Договору про постачання Додаткової угоди, визначено електричну схему постачання, згідно якої визначено дві точки продажу електроенергії. Зазначений Додаток №6 підписаний та скріплений відьитками печакток обидвох Сторін.

Згідно ст.26 Закону України «Про електроенергетику»та п.5.1 «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови НКРЕ №910 від 17.10.2005р.), договір про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії, є основним документом, який встановлює зміст та регулює між ними правовідносини в процесі постачання елктричної енергії.

Щодо доводів Відповідача про те, що згідно договору купівлі-продажу від 18.02.2008р., укладеного між ВАТ «Львівобленерго»та ЛМКП «Львівтеплоенерго», обладнання РУ-10 кВ РП-54 продано, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 Договору №39 від 18.02.2008р. (далі –Договір купівлі-продажу), Продавець (Відповідач) продає Покупцю (ЛМКП «Львівтеплоенерго»обладнання обладнання, в тому числі згідно специфікації №1.

У специфікації №1 до вказаного Договору купівлі-продажу дійсно зазначено обладнання РУ-10кВ РП-54.

Проте, відповідно до п.3.1 зазначеного Договору кіпівлі-продажу, передача об’єкта Договору здійснюється Продавцем Покупцю поетапно після внесення на рахунок Продавця частини суми шляхом підписання акту приймання-передачі на оплачену частину об’єкту договору; право власності переходить до Покупця з моменту повної оплати коштів, передбачених цим Договором.

Відповідно до пояснень представника Відповідача, та того, що в матеріалах справи відсутні та Сторонами не подані докази складання акту приймання-передачі обладнання РУ-10кВ РП-54 (відсутність акту приймання-передачі підтверджує представник Відповідача і в додаткових поясненнях від 16.07.2010р., написаних нею власноручно), та повної оплати коштів Покупцем за Договором купівлі-продажу, суд приходить до висновку про відсутність встановленого факту переходу права власності на зазначене обладнання до Покупця згідно Договору купівлі-продажу.

Крім того, в червні 2010р. між Позивачем та Відповідачем укладено положення про взаємовідносини між оперативно-диспечерськими працівниками, згідно якого визначено балансове розмежування, в тому числі щодо РП-54, що є також доказом визнання Відповідачем за собою прав на обладнання РП-54.

Враховубчи вищенаведене, суд приходить до висновку, що порушене право Позивача щодо приєднання його установок до комірки №4 на 1-й СН-10кВ у відповідності до План-схеми підключення, зазначеної в Робочому проекті електропостачання та обліку електроенергії об’єктів підприємства ТзОВ «ЛІСГАЛ»інв. № ДП-139-2006/М підлягає відновленню.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

16.07.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.074.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, ч.1 ст. 33, 34, 43, 49, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст.11, 13, 15, 16, 509, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господасрького кодексу України, договором про приєднання до електричних мереж №131-3987/2 від 24.07.2006р., договором про постачання електричної енергії №64511 від 10.04.2007р. та Додатковою угодою від 26.04.2007р. (з додатками), суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Зобов’язати відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго»(79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) усунути відключення шляхом підключення електроустановку товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСГАЛ»(81137, Львівська обл., Пустомитівський р.-н, с.Пасіки-Зубрицькі, ідентифікаційний код 31074858) до електромережі до існуючої комірки №4 на 1-й СН-10кВ у відповідності до План-схеми підключення, зазначеної в Робочому проекті електропостачання та обліку електроенергії об’єктів підприємства ТзОВ «ЛІСГАЛ»інв. № ДП-139-2006/М.

          3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»(79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСГАЛ»(81137, Львівська обл., Пустомитівський р.-н, с.Пасіки-Зубрицькі, ідентифікаційний код 31074858) 85грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя