Рішення № 11902193, 26.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 р. Справа № 15/107

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", юридична адреса: проспект Леніна, 36, м. Харків, Харківської області, 61166, поштова адреса: вул. Галицька, 31, м. Івано-Франківськ, 76018,

до відповідача Фізичної особи-підприєця ОСОБА_3, АДРЕСА_1,

про стягнення коштів в сумі 79688 грн. 01 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Бойчук О.В. - юрисконсульт, довіреність № 67 від 14.05.2010 року,

від відповідача представники не з"явилися,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" звернулося в суд з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 79688 грн. 01 коп., в тому числі: 50000 грн. заборгованості по сплаті кредиту за період з 26.03.2010 року по 26.07.2010 року, 24009 грн. 28 коп. заборгованості по сплаті відсотків за кредитом за період з 26.03.2010 року по 26.07.2010 року, 1312 грн. 38 коп. пені за порушення умов сплати тіла кредиту за період з 26.03.2010 року по 08.07.2010 року та 4366 грн. 35 коп. пені за порушення умов сплати відсотків по кредиту за період з 27.11.2008 року по 08.07.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору про надання кредиту № 02/41Ю від 01.09.2008 року позивачем надано відповідачу грошові кошти (кредит) в розмірі 50000 грн., а відповідач не оплатив в повному обсязі кошти згідно умов Договору.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2010 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07.10.2010 року.

Ухвалою суду від 07.10.2010 року відкладено розгляд справи на 26.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2010 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання кредиту № 02/41Ю від 01.09.2008 року, в частині оплати коштів згідно умов Договору, в результаті чого утворилася заборгованість відповідача в сумі 50000 грн. заборгованості по сплаті кредиту за період з 26.03.2010 року по 26.07.2010 року, 24009 грн. 28 коп. заборгованості по сплаті відсотків за кредитом за період з 26.03.2010 року по 26.07.2010 року, 1312 грн. 38 коп. пені за порушення умов сплати тіла кредиту за період з 26.03.2010 року по 08.07.2010 року та 4366 грн. 35 коп. пені за порушення умов сплати відсотків по кредиту за період з 27.11.2008 року по 08.07.2010 року, яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання 26.10.2010 року повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 27.09.2010 року та від 07.10.2010 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 16581116 вручено 30.09.2010 року.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо причин невиконання відповідачем вимог суду не подано.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.09.2008 року між Акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" (назву змінено на Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота"), що діє через уповноважений структурний підрозділ філію АКБ "Золоті ворота" у м. Івано-Франківськ (Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Позичальник) укладено Договір про надання кредиту № 02/41Ю (далі Договір).

Згідно Договору Позивач зобов'язався 01.09.2008 року надати Відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі 50000 грн. шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок Відповідача в філії АКБ "Золоті ворота" у м. Івано-Франківськ, а Відповідач зобов'язався на умовах, передбачених Договором, повернути кредит у строк не пізніше 25.08.2010 року, та сплатити проценти за користування ним за ставкою 25 % річних.

На виконання умов Договору 01.09.2008 року на поточний рахунок Відповідача в філії АКБ "Золоті ворота" у м. Івано-Франківськ Позивачем було перераховано кошти в сумі 50000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 01.09.2008 року (а.с. 12).

За умовами Договору, зокрема п. 5.2.2., Відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 3.1. Договору, проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит.

У відповідності із п. 3.2. Договору, кожного місяця за користування кредитом Позивач нараховує проценти, а Відповідач у строк до 25 числа (включно) кожного поточного місяця включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числа (включно), а також на день закінчення строку дії Договору, сплачує проценти Банку за період з 21 числа попереднього місяця (у місяці надання кредиту - з дня фактичного надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно або по день, що передує дню повного погашення кредиту). У випадку несплати нарахованих процентів встановлений строк наступного робочого дня вони вважаються простроченими і відображаються Банком на рахунках прострочених процентів.

Договором також передбачено, що Банк нараховує проценти за користування кредитом із дня фактичного надання кредиту до дня, який передує дню повного погашення кредитної заборгованості, із застосуванням методу "факт/факт" (п. 3.5).

Пунктом 6.1.1. Договору визначено, що у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.1 Договору, та/або строків сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

За порушення умов Договору Відповідачу нараховано 1312 грн. 38 коп. пені за порушення умов сплати тіла кредиту за період з 26.03.2010 року по 08.07.2010 року та 4366 грн. 35 коп. пені за порушення умов сплати відсотків по кредиту за період з 27.11.2008 року по 08.07.2010 року.

Загальна сума заборгованості Відповідача по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, з урахуванням пені становить 79688 грн. 01 коп., в тому числі: 50000 грн. заборгованості по сплаті кредиту за період з 26.03.2010 року по 26.07.2010 року, 24009 грн. 28 коп. заборгованості по сплаті відсотків за кредитом за період з 26.03.2010 року по 26.07.2010 року, 1312 грн. 38 коп. пені за порушення умов сплати тіла кредиту за період з 26.03.2010 року по 08.07.2010 року та 4366 грн. 35 коп. пені за порушення умов сплати відсотків по кредиту за період з 27.11.2008 року по 08.07.2010 року.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем направлено на адресу Відповідача вимогу про сплату боргу № 01/372 від 24.02.2009 року., яка останнім залишена без розгляду.

На час вирішення спору в суді заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 79688 грн. 01 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про договір позики.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 79688 грн. 01 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору про надання кредиту № 02/41Ю від 01.09.2008 року в сумі 50000 грн. заборгованості по сплаті кредиту за період з 26.03.2010 року по 26.07.2010 року, 24009 грн. 28 коп. заборгованості по сплаті відсотків за кредитом за період з 26.03.2010 року по 26.07.2010 року, 1312 грн. 38 коп. пені за порушення умов сплати тіла кредиту за період з 26.03.2010 року по 08.07.2010 року та 4366 грн. 35 коп. пені за порушення умов сплати відсотків по кредиту за період з 27.11.2008 року по 08.07.2010 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 796 грн. 88 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" до Фізичної особи-підприєця ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 79688 грн. 01 коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприєця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", проспект Леніна, 36, м. Харків, Харківської області, 61166, (ідентифікаційний код 20015529), 50000 (п"ятдесят тисяч) грн. заборгованості по сплаті кредиту за період з 26.03.2010 року по 26.07.2010 року, 24009 (двадцять чотири тисячі дев"ять) грн. 28 коп. заборгованості по сплаті відсотків за кредитом за період з 26.03.2010 року по 26.07.2010 року, 1312 (тисячу триста дванадцять) грн. 38 коп. пені за порушення умов сплати тіла кредиту за період з 26.03.2010 року по 08.07.2010 року та 4366 (чотири тисячі триста шістдесят шість) грн. 35 коп. пені за порушення умов сплати відсотків по кредиту за період з 27.11.2008 року по 08.07.2010 року, 796 (сімсот дев"яносто шість) грн. 88 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 29.10.2010 року.