Рішення № 11902179, 18.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.10 Справа № 17/276/10

Суддя

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ВІКЛ КО ЛТД”, 70431, Запорізька область, Запорізький район, с. Лежине, в. Центральна, 43-А

про стягнення 600,44 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Харламова О.О., довіреність від 06.09.10 № 08/5148/1

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

21.09.10 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (надалі - ПАТ “Запоріжгаз”) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ВІКЛ КО ЛТД” (далі - ТОВ “ВІКЛ КО ЛТД”) заборгованості за договором оренди від 27.02.09 № 24/1 в розмірі 8 469,23 грн., з яких: 7 510,11 грн. - основний борг, 406,12 грн. - пеня, 95,80 грн. - 3 % річних та 457,20 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою від 21.09.10 судом порушено провадження у справі № 17/276/10, судове засідання призначено на 18.10.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Заявою про зменшення позовних вимог за вих. від 18.10.10 № 08/5756, яка задоволена судом, позивач у зв’язку з тим, що відповідач сплатив основний борг платіжними дорученнями від 13.09.10, від 20.09.10, від 22.09.10 просить суд стягнути з відповідача лише пеню в розмірі 200,92 грн., інфляційні витрати в розмірі 338,46 грн., а також 61,06 грн. - 3 % річних.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 18.10.10, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу роз’яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вих. від 18.10.10 № 08/5756, пояснив наступне. 27.02.09 між сторонами у справі укладений договір оренди № 24/1, за умовами якого позивач надав відповідачу в оренду не житлове приміщення загальною площею 53 м2 за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лежине, вул. Центральна, 43-А. Свої зобов’язання щодо сплати орендної плати за період з квітня 2009 р. по червень 2010 р. в строк, визначений у договорі, відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, позивачем за прострочення виконання зобов’язань за спірним договором нараховано відповідачу пеню в розмірі 200,92 грн., інфляційні витрати в розмірі 338,46 грн., а також 61,06 грн. –3 % річних. На підставі викладеного, позивач керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 600,44 грн. з яких: 200,92 грн. - пеня, 338,46 грн. - інфляційні витрати та 61,06 грн. - 3 % річних.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався, заяв про неможливість прибуття в судове засідання та про відкладення розгляду справи до суду не надав. Про дату, місце та час судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до змісту якого ухвала про порушення провадження від 21.09.10 у справі № 17/276/10, яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом, отримана уповноваженим представником відповідача 07.10.10.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Оскільки нез’явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.09 між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (Орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю “ВІКЛ КО ЛТД” (Орендар) укладено договір оренди № 24/1, за умовами якого (п. 1.1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування та володіння не житлове приміщення загальною площею 53 кв.м., що розташовується за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лежине, вул. Центральна, 43-А на визначений цим договором строк та за встановлену договором плату.

Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що строк оренди становить 2 роки 11 місяців з моменту передання майна в оренду за актом прийому-передачі.

Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі до договору оренди від 27.02.09 № 24/1, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Положеннями ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Зокрема, ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 4.1. договору, орендна плата за перший місяць оренди згідно розрахунку становить 473,29 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 78,88 грн.

Пунктами 4.2., 4.3. договору сторони встановили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Орендна плата сплачується щомісяця шляхом перерахування Орендарем коштів на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов’язком для виконання сторонами.

В ході розгляду справи судом встановлено, що за період з квітня 2009 р. по червень 2010 р. позивачем нараховано відповідачу суму орендної плати за використання приміщення згідно договору від 27.02.09 № 24/1 в розмірі 7 510,11 грн. Факт використання відповідачем приміщення за вказаний період підтверджується актами, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов’язань щодо сплати орендної плати в строк, визначений п. 4.3. договору не виконав, а здійснив перерахування коштів з порушенням строків виконання зобов’язання, а саме кошти за оренду приміщення:

- за квітень 2009 р. в розмірі 477,55 грн. перераховані відповідачем 20.09.10, що підтверджується платіжним дорученням від 20.09.10 № 13655;

- за травень-грудень 2009 р. в розмірі 3 912,65 грн. сплачені відповідачем 22.09.10, що підтверджується платіжним дорученням від 22.09.10 № 13672;

- за січень, лютий, березень, квітень 2010 р. в розмірі 2 080,74 грн. перераховані відповідачем 20.09.10, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.09.10 №№ 13657, 13656, 13653, 13654;

- травень, червень 2010 р. в розмірі 1 039,17 грн. перераховані відповідачем за платіжними дорученнями від 13.09.10 №№ 13587, 13588.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідач прострочив виконання зобов’язання за договором оренди від 27.02.09 № 24/1.

На підставі ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до умов п. 8.4. спірного договору оренди, за прострочення з оплати за даним договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Факт прострочення виконання зобов’язання матеріалами справи доведено.

Позивачем заявлено до стягнення сума пені за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 200,92 грн. за період з 11.10.09 по 11.07.10. Однак, згідно з розрахунком суду сума пені за вказаний період становить 200,85 грн. Отже, задоволенню підлягає пеня в сумі 200,85 грн. за період з 11.10.09 по 11.07.10. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, заявлено до стягнення інфляційні витрати в розмірі 338,46 грн. за період з червня 2009 р. по серпень 2010 р.

Розрахунок інфляційних витрат здійснено позивачем вірно, внаслідок чого вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за період з 11.09.09 по 30.08.10, які за розрахунком позивача за вказаний період становлять суму в розмірі 61,06 грн. Однак, згідно з розрахунком суду, розмір 3 % річних за вказаний період становить 59,03 грн. Отже, вимога в цій частині підлягає задоволенню частково в розмірі 59,03 грн. В іншій частині вимога про стягнення 3 % річних за період з 11.09.09 по 30.08.10 відхиляється у зв’язку з її необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 101,64 грн. державного мита та 235,17 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ВІКЛ КО ЛТД” (70431, Запорізька область, Запорізький район, с. Лежине, в. Центральна, 43-А, код ЄДРПОУ 25488103, р/р 260083011154 в ЗОВ “Ощадбанк” м. Запоріжжя, МФО 313957) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716, р/р 26005002327001 в філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ, МФО 313968) - 200 (двісті) грн. 85 коп. пені, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 03 коп. 3 % річних, 338 (триста тридцять вісім) грн. 46 коп. інфляційних витрат, 101 (сто одну) грн. 64 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

           Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 27.10.2010.