Рішення № 11902178, 25.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.10 Справа № 20/16/10

Суддя

м.Запоріжжя За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція-124” (69032 м.Запоріжжя, вул. Макаренко, 1) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія –Запоріжжя” (69106 м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Г)

про стягнення 9 174,15 грн. штрафних санкцій

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –Мачулян Н.М. (довіреність б/н від 01.09.2010р.);

Від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача 6591,91 грн. пені, 353,14 грн. трьох відсотків річних, 3251,10 грн. втрат від інфляції за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань з оплати виконаних робіт за договором на виконання будівельно-монтажних робіт.

Ухвалою господарського суду від 15.09.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/16/10, судове засідання призначено на 29.09.2010р. Ухвалою суду від 29.09.2010р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.10.2010р.

25.10.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в судовому засіданні 25.10.2010р. надав заяву про зменшення позовних вимог та з підстав, викладених в позовній заяві, просить стягнути з відповідача 5569,91 грн. пені, 353,14 грн. трьох відсотків річних, 3251,10 грн. втрат від інфляції, всього 9174,15 грн.

Оскільки позивач зменшив розмір позовних вимог, суд вважає, що права відповідача не порушуються, заява не суперечить вимогам ст.22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду є зменшені позовні вимоги, які мотивовані, зокрема, наступним. Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.05.2010р. у справі №17/102/10 встановлено факт того, що відповідач порушив умови договору №32/2009 від 23.09.2009р., оплату виконаних робіт згідно з актами за вересень –жовтень 2009р. здійснив частково, стягнуто суму 43 000 грн. основного боргу. Враховуючи неналежне виконання грошових зобов’язань, просить на підставі п.6.2 договору, ст.625 ЦК України стягнути з відповідача пеню, 3% річних та втрати від інфляції.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: ухвали суду направлені на адресу, вказану в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.09.2010р. , а саме: 69106, м.Запоріжжя, вул.Фінальна, 1-Г. Ухвала про порушення провадження у справі згідно з поштовим повідомленням про вручення була одержана уповноваженим представником відповідача 21.09.2010р.

Ухвалою суду від 29.09.2010р. розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача, однак в засідання, призначене на 25.10.2010р., уповноважений представник знову не з’явився, про причини неявку суд не повідомив.

Суд вважає, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.2009р. між сторонами по справі був укладений договір №32/2009 на виконання будівельно-монтажних робіт, за умовами якого позивач (Підрядник) зобов'язався виконати в 2009 році за завданням відповідача (Замовник) роботи з монтажу металоконструкцій каркаса та влаштуванню покриття з металопрофілю, а відповідач – прийняти та оплатити ці роботи.

Згідно з п.2.7 оплата за цим договором здійснюється щомісячно шляхом перерахування грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника на підставі підписаних сторонами актів виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних робіт протягом п’яти банківських днів з моменту підписання.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.05.2010р. у справі №17/102/10 за позовом ТОВ “Стальконструкція-124” до ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія –Запоріжжя” дано оцінку вказаному договору, встановлено той факт, що у вересні та жовтні 2009р. позивачем виконано, а відповідачем за актами виконаних робіт прийнято будівельно-монтажні роботи на загальну суму 100 211 грн. Відповідач належним чином не виконав договірних зобов’язань, оплату робіт здійснив частково в сумі 57 211,10, що підтверджується відповідними банківськими виписками від 08.10.2009р. (17206,2 грн.) та від 30.12.2009р. (40004,9 грн.). Встановивши факт порушення відповідачем умов договору, судом стягнуто з останнього суму 43 000 грн. основного боргу, який залишився несплаченим.

Рішення господарського суду від 11.05.2010р. у справі №17/102/10 оскаржено не було, після набрання ним рішенням суду законної сили, видано відповідний наказ.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

15.09.2010р. ТОВ “Стальконструкція-124” звернулося до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі та просить стягнути з ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія –Запоріжжя” 5569,91 грн. пені, 353,14 грн. трьох відсотків річних, 3251,10 грн. втрат від інфляції.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, в рішенні господарського суду від 11.05.2010р. у справі №17/102/10 було встановлено факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов’язань, тому цей факт не повинен доводитися знову. Згідно представленими суду матеріалами справи, після винесення рішення у справі №17/102/10 ТОВ “УГМК –Запоріжжя” було здійснено часткові оплати боргу 31.05.2010р. на суму 5000 грн. та 22.06.2010р. на суму 38 666 грн., про що свідчать банківські виписки.

Враховуючи те, що в силу ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, встановлені ст.625 ЦК України відсотки річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

Перевіривши розрахунок позивача в цій частині вимог, суд визнав його правильним, нарахування проведені вірно з урахуванням усіх часткових оплат, тому позов в частині стягнення з відповідача 353,14 грн. 3% річних за період з 07.11.2009р. по 21.06.2010р. та 3251,10 грн. втрат від інфляції за період листопад 2009р. –травень 2010р. включно є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач на підставі п.6.2 договору також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5569,91 грн., нараховану за період з 07.11.2009р. по 07.05.2010р.

Згідно з ст.ст.610,611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням зобов’язання, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

У пункті п.6.2, укладеного між сторонами договору на виконання будівельно-монтажних робіт, встановлено, що за затримку Замовником оплати виконаних робіт, він перераховує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожний день прострочки.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань є встановленим, вимоги про стягнення пені відповідають приписам наведеного вище законодавства, розрахунок судом перевірено та визнано правильним, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст.22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія –Запоріжжя” (69106 м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Г, код ЄДРПОУ 32860987; п/р 26002245 в філії ВАТ “Банк Кіпру” в м.Запоріжжя, МФО 313407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція-124” (69032 м.Запоріжжя, вул. Макаренка, 1, код ЄДРПОУ 33836489; п/р 26000301163689 в філії “Відділення Промінвестбанку” в м.Запоріжжя, МФО 313355) суму 5 569 грн. 91 коп. пені, суму 353 грн. 14 коп. –3 % річних, суму 3 251 грн. 10 коп. втрат від інфляції, суму 102 грн. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 28.10.2010р.